01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.06.2010 № 14/20
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
За участю представників:
від позивача: Шилов К.Р. (за дов.),
від відповідача: Яцюта Т.П.,
від третьої особи-1: не з'явився,
від третьої особи-2: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Пром-Інвест-Технології"
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.03.2009
у справі № 14/20 ( .....)
за позовом Закрите акціонерне товариство "Альфа-Банк"
до ТОВ "Пром-Інвест-Технології"
треті осои 1. Відкрите акціонерне товариство «Сімферопольський райагрохім» (третя особа-1)
2. ОСОБА_1 (третя особа-2)
про стягнення заборгованості
В грудні 2008 року позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 16 297 226, 23 грн. та 808 320, 22 дол. США, з яких: 15 930 000, 00 грн. та 792 079, 00 дол. США - заборгованості за кредитом згідно Договору про відкриття кредитної лінії №345-МВ/07 від 03.10.2007; 73 121, 31 грн. та 3 256, 32 дол. США - заборгованості по процентам за користування кредитом; 294 104, 92 грн. та 12 984, 90 дол. США - пені за несвоєчасне повернення кредиту.
02.03.2009 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача: 15 930 000, 00 грн. та 792 079, 00 дол. США - заборгованості за кредитом згідно Договору про відкриття кредитної лінії №345-МВ/07 від 03.10.2007; 73 121, 31 грн. та 3 256, 32 дол. США - заборгованості по процентам за користування кредитом; 103 317, 62 грн. та 12 984, 90 дол. США - пені за несвоєчасне повернення кредиту. Заява обґрунтована тим, що відповідачем частково погашена заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту.
05 березня 2009 року позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача: 15 930 000, 00 грн. та 792 079, 00 дол. США - заборгованості за кредитом згідно Договору про відкриття кредитної лінії №345-МВ/07 від 03.10.2007, 103 317, 62 грн. та 12 984, 90 дол. США - пені. та судові витрати. Дана заява обґрунтована тим, що за період з 09.12.2008 по 02.03.2009 відповідачем на користь позивача повністю погашені проценти в сумі 73 121, 31 грн. та 3 256, 32 доларів США та частково погашена пеня за несвоєчасне повернення кредиту.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.03.2009 у даній справі позов (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.03.2009) задоволено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Рішення суду першої інстанції, на думку позивача, підлягає скасуванню з наступних підстав: - неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи; - не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; - висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи; - порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права; господарський суд прийняв рішення про права та обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано платежі, здійснені відповідачем до дня прийняття оскаржуваного рішення за період з 20.01.2009 по 05.03.2009 на загальну суму 641 390, 55 грн.
Апелянт посилається на те, що позивач не виконав зобов'язання, передбачені пунктом 1.2. Кредитного договору. А саме, зазначає, що загальна сума кредиту, наданого позивачем, складає 23 836 830, 68 грн., що не відповідає умовам вищезазначеного пункту. Тобто грошові кошти відповідачем були одержані в меншій кількості.
ТОВ «Пром-Інвест-Технології» зазначає, що рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовної вимоги про стягнення заборгованості в дол. США є незаконним. Обґрунтовуючи свою позицію відповідач зазначає, що в позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 16 297 226, 23 грн. та 808 320, 22 дол. США, однак в усіх ухвалах суду першої інстанції зазначено стислий виклад суті спору - про стягнення 16 297 226, 23 грн. Крім того, стягнення заборгованості в іноземній валюті в судових засідання не розглядалась. Однак, при оголошенні рішення, суд першої інстанції оголосив про задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості в іноземній валюті. Отже, оскільки судом першої інстанції було порушено провадження лише щодо стягнення заборгованості в гривнях та не розглядались вимоги щодо стягнення заборгованості в іноземній валюти, рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовної вимоги про стягнення заборгованості в дол. США є незаконним.
Апелянт також зазначає, що в провадженні Солом'янського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа №2-1475-1/2009 за позовом ЗАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, третя особа: ТОВ «Пром-Інвест-Технології», про той же предмет і з тих же підстав, в чому вбачається зловживанням з боку позивача та виключає можливість задоволення його позовних вимог у даній справі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2009 апеляційна скарга прийнята до провадження і призначена до розгляду на 29.04.2009.
17.04.2009 від Відкритого акціонерного товариства «Сімферопольський райагрохім» на адресу Київського апеляційного господарського суду надійшла касаційна скарга на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2009 про прийняття апеляційної скарги ТОВ «Пром-Інвест-Технології» до провадження у справі № 14/20, в якій ВАТ «Сімферопольський райагрохім» просить зазначену ухвалу скасувати.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2009 відмовлено Відкритому акціонерному товариству «Сімферопольський райагрохім» у прийнятті до розгляду касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2009 про прийняття апеляційної скарги до провадження у справі №14/20.
Під час розгляду справи, до канцелярії Київського апеляційного господарського суду від ТОВ «Пром-Інвест-Технології» та ВАТ «Сімферопольський райагрохім» надійшли касаційні скарги, подані до Вищого господарського суду України на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2009 у справі №14/20 про відмову у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2009.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2009 зупинено апеляційне провадження у справі №14/20 до розгляду Вищим господарським судом України поданих ТОВ «Пром-Інвест-Технології» та ВАТ «Сімферопольський райагрохім» касаційних скарг. Матеріали справи №14/20 передано до Вищого господарського суду України.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2009 у справі №14/20 касаційні скарги ТОВ «Пром-Інвест-Технології» та ВАТ «Сімферопольський райагрохім» залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 27.08.2009 у даній справі відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 02.07.2009 за касаційною скаргою ВАТ «Пром-Інвест-Технології».
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2010 поновлено апеляційне провадження у даній справі та призначено справу розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2010 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Кірова Олега Валентиновича.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
Треті особи не скористались наданим їм правом на участь своїх представників в судовому засідання 21.06.2010, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується підписом уповноваженого представника третьої особи-1 Бобровської Г.Г. на розписці про відкладення розгляду справи (т. 4, а.с. 77) та повідомленнями про вручення поштового відправлення за №№08323360, 08323220 (т. 4, а.с. 85-86).
Враховую вищевикладене, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності представників третіх осіб, повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи.
В судовому засідання 29.04.2009 відповідачем було заявлено клопотання про призначення судової бухгалтерської експертизи у даній справі.
Дане клопотання судова колегія ухвалила відхилити як необґрунтоване, оскільки судова експертиза повинна призначатись лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. Матеріали справи свідчать про те, що відсутня потреба у призначенні такої експертизи.
17.06.2010 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів та залучення їх до матеріалів справи, а саме, зобов'язати позивача скласти та надати суду обґрунтований розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем станом на 21.06.2010. Клопотання обґрунтоване тим, що неможливо встановити розмір заборгованості відповідача перед позивачем за доказами, наявними у матеріалах справи.
Судова колегія ухвалила клопотання відповідача відхилити, у зв'язку з його необґрунтованістю, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення даного спору.
21.06.2010 від позивача надійшла заява, в якому останній повідомив, що Закрите акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» змінило організаційно-правову форму на Публічне акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК», на підтвердження чого було надано копію Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копію Довідки з ЄДРПОУ та копію Статуту ПАТ «АЛЬФА-БАНК». З наданих документів вбачається, що Публічне акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК» є правонаступником усіх прав і зобов'язань Закритого акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК», а відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, підставою зміни свідоцтва про державну реєстрацію є зміна найменування юридичної особи.
Тому, найменуванням відповідача вважати Публічне акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК».
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегією суддів встановлено наступне.
03.10.2007 між ЗАТ «Альфа-Банк» (банк), правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», та ТОВ «Пром-Інвест-Технології» (позичальник) було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №345-МВ/07 (Кредитний договір), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику мультивалютну відновлювальну кредитну лінію, що надалі іменується «Кредитна лінія», та на підставі додаткових угод до цього Договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредит у порядку та на умовах, визначених цим Договором. Позичальник, у свою чергу, зобов'язується використати кредит з метою, зазначеною у пункті 1.5. цього Договору, своєчасно та у повному обсязі виконувати банку проценти за користування кредитом, виконувати інші умови цього Договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені цим Договором (пункт 1.1.).
Пунктом 1.2. Кредитного договору сторони визначили, що ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту): сума, еквівалентна 30 000 000, 00 (тридцять мільйонів, 00) гривень.
Розмір процентів за користування кредитом визначений пунктом 1.3. Кредитного договору та складає:
- за користування частиною кредиту, наданою у гривнях - в розмірі 17 % річних;
- за користування частиною кредиту, наданою у доларах СІЛА - в розмірі 13 % річних;
- за користування частиною кредиту, наданою у євро - в розмірі 13 % річних.
Строк дії кредитної лінії закінчується 02.10.2009 (пункт 1.4. Кредитного договору).
Відповідно до пункту 6.1 Кредитного договору проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту (окремо по кожному виду валют, у яких видано кредит) протягом усього строку користування ним, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році (для кредиту у гривнях) або фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році (для кредиту у іноземних валютах, інших ніж російські рублі). При цьому, для цілей нарахування процентів на суму кожного з траншів, день його надання враховується, а день повернення - не враховується при нарахуванні процентів.
Згідно з пунктом 6.2 Кредитного договору проценти, нараховані за місяць, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця у строк з 25-го числа (включно) по останній робочий день (включно) місяця, за який вони нараховані (крім процентів, строки сплати яких визначені у наступних реченнях цього абзацу). Якщо після сплати процентів кредит був повністю або частково достроково повернутий у тому ж місяці, за який ці проценти нараховані, внаслідок чого фактично сплачена сума процентів, перевищує розмір процентів, який підлягає сплаті, сума, яка складає різницю між фактично сплаченою сумою процентів та розміром процентів, що підлягає сплаті, вважається направленою на сплату процентів за користування кредитом за наступний місяць.
У разі повного повернення кредиту не пізніше дня закінчення строку дії кредитної лінії, проценти, нараховані за місяць, в якому закінчується зазначений строк, повинні бути сплачені не пізніше дня закінчення строку дії кредитної лінії. У разі прострочення повернення кредиту або його частини після закінчення строку дії кредитної лінії проценти, нараховані за місяць, в якому відбувається фактичне повне повернення кредиту, повинні бути сплачені не пізніше дня його повернення.
Пунктом 4.2 Кредитного договору визначено, що банк надає позичальнику кредит лише у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту Кредитної ліні, або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії. Кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до Кредитного договору, укладеної між позичальником і банком, у строк не пізніше 2 (двох) днів з дня її укладення. Додаткові угоди про надання окремих траншів можуть бути укладені лише за взаємною згодою Сторін і є невід'ємною частиною цього Договору. У кожній такій додатковій угоді сторони повинні визначити валюту і розмір траншу та реквізити для його надання, якщо вони відрізняються від зазначених у пункті 10.2. Кредитного договору.
Відповідно до пункту 4.3. Кредитного договору протягом строку дії кредитної лінії та у межах вільного залишку її ліміту, за умови укладення додаткових угод згідно з пунктом 4.2. Кредитного договору позичальник має право необмежену кількість разів отримувати Кредит у порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно з пунктом 9.1 Кредитного договору позичальник повинен повернути банку кредит шляхом повернення кожного траншу у останній день строку, що складає 3 (три) місяці з дати укладення додаткової угоди, на підставі якої цей транш наданий, а траншів наданих менше ніж за 3 (три) місяці до дня закінчення строку дії кредитної лінії, зазначеного у п. 1.4 Договору про відкриття кредитної лінії, - шляхом їх повернення у день закінчення строку дії кредитної лінії.
Свої зобов'язання за Кредитним договором позивач виконав належним чином, що підтверджується наступним.
На виконання умов Кредитного договору, між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 25.10.2007, на підставі якої меморіальним ордером № 26278 від 25.10.2007 позичальнику надано кредитний транш у сумі 3500000,00 грн. зі строком повернення 25.01.2008 (пункт 9.1 Кредитного договору). Вказаний транш повернуто 25.01.2008, що підтверджується платіжним дорученням № 23 від 25.01.2008.
На підставі Додаткової угоди № 2 від 31.10.2007 до Кредитного договору, меморіальним ордером № 443390 від 31.10.2007 позичальнику надано кредитний транш у сумі 3500000,00 грн. зі строком повернення 31.01.2008 (пункт 9.1 Кредитного договору). Транш повернуто 31.01.2008, що підтверджується платіжним дорученням № 25 від 31.01.2008.
На підставі Додаткової угоди № 3 від 13.06.2008 до Кредитного договору меморіальним ордером № 52214 від 13.06.2008 позичальнику надано кредитний транш у сумі 4000000,00 грн. На часткову зміну умов договору про відкриття кредитної лінії встановлено, що позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування траншем в розмірі 23% річних та повернути наданий транш 13.08.2008. Вказаний транш повернуто 13.08.2008, що підтверджується платіжним дорученням № 294 від 13.08.2008 на суму 1739000,00 грн. та платіжним дорученням № 295 від 13.08.2008 на суму 2261000,00 грн., разом - 4000000,00 грн.
На підставі Додаткової угоди № 5 від 11.08.2008 до Кредитного договору, меморіальним ордером № 50710 від 11.08.2008 позичальнику надано кредитний транш у сумі 20000000,00 грн. На часткову зміну умов договору про відкриття кредитної лінії встановлено, що за користування траншем позичальник зобов'язаній сплачувати проценти в розмірі 21 % річних та повернути наданий транш 11.11.2008. У встановлений строк (до 11.11.2008) позичальником повернуто лише частину траншу в сумі 3235000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №381 від 11.11.2008 на суму 2000000,00 грн. та платіжним дорученням № 382 від 11.11.2008 на суму 1235000,00 грн.
В зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язання у встановлений строк, 12.11.2008 заборгованість в сумі 16765000,00 грн. перенесено на рахунок простроченої заборгованості, що підтверджується меморіальним ордером № 15633 від 12.11.2008.
З матеріалів справи вбачається, що 13.11.2008 та 14.11.2008 позичальник частково погасив заборгованість за Договором в сумі 835000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 386 від 13.11.2008 на суму 35000,00 грн., платіжним дорученням № 387 від 14.11.2008 на суму 765000,00 грн. та платіжним дорученням № 388 від 14.11.2008 на суму 35000,00 грн. Отже, всього позичальником погашено заборгованість за вказаним траншем на суму 4070000,00 грн.
Таким чином, станом на день подання позову залишилась непогашеною заборгованість відповідача перед позивачем за траншем, наданого на підставі Додаткової угоди № 5 від 11.08.2008 до Кредитного договору в сумі 15930000,00 грн.
На підставі Додаткової угоди № 6 від 15.08.2008 до Кредитного договору, меморіальним валютним ордером № 121425 від 15.08.2008 позичальнику надано кредитний транш у сумі 792079,00 доларів США. На часткову зміну умов договору про відкриття кредитної лінії встановлено, що позичальник зобов'язаний сплачувати банку проценти за користування траншем у розмірі 18,5 % річних та повернути наданий транш 14.11.2008.
У встановлений строк (до 14.11.2008) позичальником не було повернуто транш, в зв'язку з чим, 17.11.2008 банком було здійснено перенесення заборгованості в сумі 792079,00 доларів США на рахунок простроченої заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії, що підтверджується меморіальним валютним ордером № 15656 від 17.11.2008.
Таким чином, станом на день подання позову заборгованість відповідача за траншем, наданого згідно додаткової угоди № 6 від 15.08.2008 Кредитного договору про відкриття кредитної лінії складає 792079,00 доларів США.
Отже, на момент звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем складала 15930000,00 грн. та 792079,00 доларів США, що позивачем належним чином доведено.
Після порушення провадження і до прийняття рішення у даній справі, а саме, за період з 09.12.2008 по 02.03.2009 від відповідача на рахунки позивача надійшли наступні грошові кошти: 25.12.2008 - 243 960, 12 грн.; 25.12.2008 - 96 076, 66 грн.; 26.01.2009 - 303 000, 00 грн., 25.02.2009 - 100, 00 грн. (докази в матеріалах справи).
Відповідно до пункту 10.4. Кредитного договору, якщо коштів, що направляються для погашення заборгованості позичальника за цим Договором, недостатньо для її повного погашення, погашення повинно здійснюватися у такій черговості:
- прострочені проценти за користування Кредитом (за їх наявності);
- пеня за прострочення плати за управління Кредитом (за її наявності);
- пеня за прострочення сплати процентів за користування Кредитом (за її наявності);
- пеня за прострочення повернення Кредиту (за її наявності);
- передбачені цим Договором штрафи (за їх наявності);
- прострочена плата за управління Кредитом (за її наявності);
- транші, повернення яких у терміни, визначені у відповідності з пунктом 9.1. цього Договору, прострочено (за їх наявності);
- строкова плата за управління Кредитом (за її наявності);
- строкові проценти за користування Кредитом (за їх наявності);
- строкове повернення Кредиту.
Пункт 10.6 Кредитного договору передбачає право банку в порядку договірного списання меморіальними ордерами списувати грошові кошти з будь-яких поточних рахунків позичальника у банку та направляти їх на виконання грошових зобов'язань позичальника за вказаним Договором, термін чи останній день строк виконання яких настав, або виконання яких прострочено, у сумі, що не перевищує фактичної заборгованості позичальника на день списання.
На підставі пункту 10.6 Договору про відкриття кредитної лінії позивач у встановленій черговості отримані від відповідача грошові кошти на погашення заборгованості направляв в наступному порядку та сумах:
1) 25.12.2008 сума 243 960, 12 грн. направлена на погашення процентів, нарахованих за період з 01.11.2008 по 30.11.2008;
2) 25.12.2008 сума 96 076, 66 грн., яка була перерахована в долари США та складає 12 211, 22 дол. США, направлена на погашення процентів нарахованих за користування кредитом, наданих в доларах США та нарахованих за період з 01.11.2008 по 30.11.2008;
3) 26.01.2009 сума 303 000, 00 грн., з них 7 901, 28 грн. та 2 600, 47 грн. направлені на погашення пені за прострочення погашення процентів нарахованих за період з 06.12.2008 по 26.01.2009; 84 ,22 грн., 1 768, 65 грн. та 1 725, 87 грн. направлені на погашення пені за прострочення погашення комісії, нарахованої за період з 06.12.2008 по 26.01.2009; 190 787, 30 грн. направлена на погашення пені за прострочення погашення кредиту, нарахованої за період з 12.11.2008 по 26.01.2009; 98 132, 21 грн. були перераховані в долари США та складають 12 618, 26 грн., направлені на погашення процентів, нарахованих за період з 01.12.2008 по 31.12.2008;
4) 25.02.2009 сума 100 грн., направлена на погашення процентів нарахованих за період з 01.01.2009 по 31.01.2009.
Дані суми списані за меморіальними ордерами: № 21988 від 25.12.2008, № 22435 від 25.12.2008, № 22036 від 25.12.2008, № 29548 від 26.01.2009, № 29566 від 26.01.2009, № 29571 від 26.01.2009, № 29578 від 26.01.2009, № 29611 від 26.01.2009, № 29644 від 26.01.2009, №29460 від 26.01.2009, № 9694 від 26.01.2009, № 18989 від 25.02.2009 (містяться в матеріалах справи).
Всі інші платежі, здійснені відповідачем та списання цих сум позивачем, не впливають на суму, що заявлена в позові, оскільки вони стосуються поточної заборгованості відповідача, яка виникла після 09.12.2008 (після подання позову до суду) та не заявлялась позивачем в поданому позові.
Таким чином, до дня прийняття рішення судом першої інстанції у даній справі, відповідачем повністю погашені проценти в сумі 73 121, 31 грн. та 3 256, 32 дол. США, частково погашена пеня за несвоєчасне повернення кредиту, яка нарахована на суму кредиту, наданого в гривнях на суму 190 787, 30 грн., тому розмір заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту складає 103 317, 62 грн. та 12 984, 90 доларів США.
З врахуванням вищевикладеного, посилання відповідача на те, що судом першої інстанції не було враховано платежі є необґрунтованим та спростовується вищевикладеним.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що відповідач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором неналежним чином, у зв'язку з чим з ТОВ «Пром-Інвест-Технології» на користь ПАТ «АЛЬФА-БАНК» підлягає стягненню заборгованість за кредитом згідно Договору про відкриття кредитної лінії №345-МВ/07 від 03.10.2007 в сумі 15 930 000, 00 грн. та 792 079, 00 дол. США.
З врахуванням викладеного, позовна вимога ПАТ «АЛЬФА-БАНК» про стягнення з відповідача 15 930 000, 00 грн. та 792 079, 00 дол. США - заборгованості за кредитом згідно Договору про відкриття кредитної лінії №345-МВ/07 від 03.10.2007 в сумі 15 930 000, 00 грн. та 792 079, 00 дол. США. Є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне повернення кредиту (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 05.03.2009) в сумі 103 317, 62 грн. та 12 984, 90 доларів США.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 11.1. Кредитного договору за прострочення повернення кредиту чи його частини та/або сплати процентів позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню у розмірі 0,2 % від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.
Враховуючи встановлене судом прострочення відповідача взятих на себе зобов'язань, на підставі пункту 11.1. Кредитного договору, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 103 317, 62 грн. та 12 984, 90 доларів США, за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Судом було встановлено, що заборгованість, яка була встановлені рішенням суду першої інстанції від 06.03.2009, була зменшена, а саме:
- погашена заборгованість по кредиту, що нараховувався в дол. США, в сумі 792 079, 00 дол. США (меморіальний ордер №23068 від 20.03.2009);
- частково погашена заборгованість по кредиту в розмірі 4 522 938, 40 грн. (платіжне доручення №379 від 20.03.2009);
- повністю погашена пеня в розмірі 103 317, 62 грн. та 12 984, 90 дол. США (платіжні доручення №384 та 387 від 20.03.2009).
Таким чином, заборгованість відповідача за кредитом станом на дату прийняття даної постанови складає 11 407 061, 60 грн.
Однак, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції на дату його прийняття, у зв'язку з чим, вищевикладені обставини не можуть бути прийняті судом до уваги.
До посилання відповідача про те, що позивач не виконав зобов'язання, передбачені пунктом 1.2. Кредитного договору, а саме, що відповідачем було одержавно кредитні кошти в меншій кількості, судова колегія критично відноситься з огляду на те, що пунктом 1.2. Кредитного договору було встановлено ліміт кредитної лінії в сумі 30 000 000, 00 грн. Пунктом 4.2. Кредитного договору передбачено, що банк надає позичальнику кредит у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір кредиту на перевищував ліміт кредитної лінії. Кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до цього Договору. Тобто, Кредитним договором передбачено, що кожний транш (кредит) надається в межах та не може перевищувати ліміту кредитної лінії (30 000 000, 00 грн.), однак сума кожного траншу може бути менша за встановлений ліміт.
Посилання ТОВ «Пром-Інвест-Технології» на те, що рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовної вимоги про стягнення заборгованості в дол. США є незаконним, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, судова колегія вважає безпідставними, оскільки з оскаржуваного рішення вбачається, що судом першої інстанції було розглянуто позовні вимоги ПАТ «АЛЬФА-БАНК» про стягнення заборгованості в іноземній валюті (дол. США).
Апелянт посилається на те, що в провадженні Солом'янського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа №2-1475-1/2009 за позовом ЗАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 (поручителя боржника перед банком згідно Договором поруки №460-П/07 від 03.10.2007), третя особа: ТОВ «Пром-Інвест-Технології», про той же предмет і з тих же підстав, в чому вбачається зловживанням з боку позивача та виключає можливість задоволення його позовних вимог у даній справі.
Судова колегія вважає, що розгляд вищевказаної справи №2-1475-1/2009 в місцевому суді не перешкоджає розгляду даної справи, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Пунктом 3.1. Договору поруки передбачено, що божник (відповідач) та поручитель відповідають перед банком за порушення обов'язків, перелічених у статті 2 цього договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.
Згідно з частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги ПАТ «АЛЬФА-БАНК».
Апеляційна скарга не спростовує висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 06.03.2009 по справі № 14/20 є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Інвест-Технології» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м .Києва від 06.03.2009 у справі № 14/20 залишити без змін.
Матеріали справи № 14/20 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді