01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
07.07.2010 № 43/76
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
за участю секретаря
судового засідання
за участю представників сторін
від позивача: Семиріч Д.В., представник, довіреність № 01/02-01 від 01.02.2010;
від відповідача: повідомлений належним чином, але не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Фірма „Авіаінвест”
на рішення Господарського суду м.Києва від 15.04.2010
у справі № 43/76 ( )
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТД Комспек”;
до Закритого акціонерного товариства „Фірма „Авіаінвест”;
про стягнення 354052,21 грн.
постанову прийнято 05.07.2010, оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України засідання суду відкладалось слуханням з 23.06.2010 до 07.07.2010
Товариство з обмеженою відповідальністю „ТД Комспек” (далі - ТОВ „ТД Комспек”) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства „Фірма „Авіаінвест” (далі - ЗАТ „Фірма „Авіаінвест”) про стягнення 354 052,21 грн.
Під час розгляду справи ТОВ „ТД Комспек” на підставі ст. 22 ГПК України звернулось із заявою про уточнення позовних вимог, в якій просило суд стягнути з відповідача 245 503,61 грн. основного боргу, 34 807,75 грн. інфляційних втрат, 7 720,35 грн. 3% річних та 34 534,15 пені.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.04.2010 у справі № 43/76 позов задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням ЗАТ „Фірма „Авіаінвест” подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права.
На думку скаржника суд не з'ясував, що матеріали справи не містять довіреностей на отримання матеріальних цінностей в межах спірного договору; накладні, наявні в матеріалах справи не містять посилання на договір поставки № 0307/04, а тому поставка продукції в період з 31.12.2008 по 28.02.2009 на загальну суму 254 503,61 грн. на підставі зазначеного договору не здійснювалась.
Також, заявник зазначив, що позивачем неправильно розраховані інфляційні втрати.
ТОВ „ТД Комспек” відзив на апеляційну скаргу ЗАТ „Фірма „Авіаінвест” не надало, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, проте представник товариства в засіданні суду 07.07.2010 проти доводів скарги заперечував, просив рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2010 залишити без змін, а апеляційну скаргу ЗАТ „Фірма „Авіаінвест” - без задоволення.
ЗАТ „Фірма „Авіаінвест” у судове засідання 07.07.2010 повноважних представників не направило, про причини їх нез'явлення в засідання суду не сповістило не зважаючи на те, що було повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги товариства належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документів, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи від 23.06.2010, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.
Відповідно до п. 3.5.11 вищезазначеної Інструкції з діловодства в господарських судах України, перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Згідно з п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” зазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2010 зобов'язано сторони надати ряд необхідних документів, але сторонами вимоги ухвали не виконані, проте представник позивача в засіданні суду 07.07.2010 надав усні пояснення з питань, документи по яких були витребувані зазначеною ухвалою суду.
Колегія суддів вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України здійснити перегляд рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Між ТОВ „ТД Комспек” (Постачальник) та ЗАТ „Фірма „Авіаінвест” (Замовник) 07.03.2007 укладено договір поставки № 0307/04, за умовами якого, Постачальник зобов'язався поставляти Замовнику вагонними партіями передбачену цим договором щебеневу продукцію (товар), а останній зобов'язався приймати товар та оплачувати її на умовах даного договору (п. 1.1 договору).
Кількісні характеристики, а також асортимент товару в кожній окремій партії визначаються заявками Замовника і закріплюються у відповідних накладних. Заявки подаються Замовником у письмовій або усній формі за допомогою факсу, електронної пошти, пошти, тощо (п. 2.2 договору).
Пунктом 3.3 договору визначено, що вартість кожної окремої партії товару зазначається у відповідній накладній. Вартість поставки товару до відповідної станції призначення включається в ціну товару.
Відповідно до п. 4.1 договору поставка товару за даним договором здійснюється залізничним транспортом, згідно з письмовою або усною заявкою замовника, направленою за допомогою телефону, факсу, електронної пошти, тощо на станцію призначення відповідно до заявки Замовника.
Приймання-передача продукції здійснюється шляхом підписання відповідної накладної уповноваженими представниками Сторін (п. 4.5 договору).
Порядок розрахунків між Сторонами встановлено у розділі 5 договору.
В засіданні суду 07.07.2010 представник позивача пояснив, що заявки Замовником подавались в усній формі, специфікація не оформлялась, товар поставлявся автотранспортом.
Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 295 315,89 грн., про що свідчать наявні а матеріалах справи накладні та довіреності (а.с. 14-21), а також надані в засіданні суду 07.07.2010 податкові накладні з посиланням на договір №0307/04, проте відповідач за отриманий від позивача товар розрахувався частково, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість на суму 254 503,61 грн.
Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 2 ст. 175 ГК України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач листом від 16.12.2009 № 16/12-01 звернувся до відповідача з вимогою щодо виконання грошового зобов'язання за договором поставки № 0307/04, в якій просив не пізніше 24.12.2009 погасити заборгованість в сумі 254 503,61 грн., яка утворилась за період з 31.12.2208 по 28.02.2009.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 254 503,61 грн. за поставлений позивачем товар.
Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
Оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 254 503,61 грн. за поставлений позивачем товар за договором № 0307/04, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позов в частині стягнення з відповідача 254 503,61 грн. суми боргу.
Пунктом 7.3 договору передбачено, що у разі прострочення Замовником строків розрахунку, зафіксованих в п. 5.1 цього договору, Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченого належним чином товару за кожний день прострочення.
Перевіряючи правильність нарахування пені, місцевий господарський суд виходив із норм ст. 549 ЦК України та ст. 232 ГК України і дійшов висновку, що розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача за договором поставки № 0307/04 становить 34 534,15 грн. і колегія суддів з цим погоджується зважаючи на положення вказаного вище законодавства та умови п. 7.3 договору № 0307/04.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України задоволенню підлягають також вимоги позивача про стягнення з відповідача 34 807,75 грн. суми інфляційних втрат та 7 720,35 грн. 3% річних.
Посилання скаржника, що матеріали справи не містять довіреностей на отримання матеріальних цінностей в межах спірного договору та що накладні, наявні в матеріалах справи не містять посилання на договір поставки № 0307/04, а тому поставка продукції в період з 31.12.2008 по 28.02.2009 на загальну суму 254 503,61 грн. на підставі зазначеного договору не здійснювалась, колегією суддів до уваги не приймається з підстав, наведених у даній постанові суду.
Заперечення заявника, що позивачем неправильно розраховані інфляційні втрати, документально не підтверджені ЗАТ „Фірма „Авіаінвест”. До того ж, суд першої інстанції, з чим погодилась судова колегія, задовольняючи позовні вимоги перевірив суми вимог, заявлені позивачем до стягнення з відповідача.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2010 у справі № 43/76.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2010 у справі № 43/76 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Фірма „Авіаінвест” - без задоволення.
2. Матеріали справи № 43/76 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя
Судді
08.07.10 (відправлено)