01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
02.07.2010 № 31/84
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від Комунального підприємства Київської обласної ради „Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації”: представник - Ломов К.В. - за довіреністю,
від Державного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України: представник - Баранова В.В. - за довіреністю,
від Комунального підприємства „Переяслав-Хмельницьке районне бюро технічної інвентаризації”: Багно О.А. - начальник та представник Дмитренко Л.В. - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Переяслав-Хмельницьке районне бюро технічної інвентаризації
на рішення Господарського суду м.Києва від 28.04.2010
у справі № 31/84 ( .....)
за позовом Комунального підприємства Київської обласної ради "Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації"
до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України
третя особа позивача
третя особа відповідача Комунального підприємства "Переяслав-Хмельницьке районне бюро технічної інвентаризації
про визнання незаконними дій щодо обмеження доступу до Реєстру прав власності
В січні 2010 року позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про визнання виключного права позивача на здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно на території Переяслав-Хмельницького району Київської області; зобов'язання Державного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України утриматись від дій щодо обмеження доступу позивача до електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно для здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно на території Переяслав-Хмельницького району.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач своїми діями порушує права позивача щодо здійснення останній господарської діяльності, оскільки відповідачем обмежено доступ позивача до Реєстру прав власності на нерухоме майно для здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно на території Переяслав-Хмельницького району.
Позивач стверджує, що відповідно до листа Міністерства юстиції України від 14.09.2007 року № 19-9-7918 відсутні правові підстави для обмеження позивача в праві здійснювати державну функцію з реєстрації прав на нерухомість, а також зазначає, що відповідно до п.п. 10 б ст. 30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” відповідач, як підприємство, що створене для забезпечення потреб територіальної громади с. Дем'янці, не може виступати в інтересах Переяслав-Хмельницького району.
Крім того, позивач посилається на те, що обмеження прав позивача щодо доступу до Реєстру права власності на нерухоме майно є порушенням договору № 7-7 про організацію доступу БТІ до користування автоматизованою електронною системою „Реєстр прав власності на нерухоме майно”, укладеного між позивачем та відповідачем 13.12.2002 року.
Державним підприємством „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України надано відзив на позовну заяву, в якому підприємство стверджує, що відповідачем жодних дій щодо обмеження доступу позивача до Реєстру прав власності на нерухоме майно не вчинялося та зазначає, що програмно-технічне забезпечення Реєстру прав власності на нерухоме майно не дозволяє з технічної точки зору забезпечити можливість роботи одночасно декількох підприємств БТІ на одній території.
24.03.2010р. від третьої особи надійшла позовна заява до відповідача про зобов'язання Державного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України надати доступ до користування автоматизованою електронною системою «Реєстр прав власності на нерухоме майно» для здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно по Переяслав-Хмельницькому району Київської області та передати розділи Реєстру прав власності на нерухоме майно третій особі.
В обґрунтування позовних вимог третя особа посилається на те, що Комунальне підприємство „Переяслав-Хмельницьке районне бюро технічної інвентаризації” створене відповідно до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, його повноваження виникли на підставі рішень сільських рад Переяслав-Хмельницького району про делегування повноважень щодо реєстрації об'єктів нерухомого майна, розпорядження № 1278 від 01.12.2009 року „Про державну реєстрацію об'єктів нерухомості на території Переяслав-Хмельницького району”.
Позивач стверджує, що в силу положень абз.6 ст. 2, ч. 4 ст. 5 Закону України „Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” державна реєстрація проводиться місцевими органами державної реєстрації прав виключно за місцем знаходження нерухомого майна на території адміністративно-територіальної одиниці (міста, району), у межах яких може діяти одни місцевий орган державної реєстрації.
Державним підприємством „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України надано відзив на позовну заяву третьої особи, в якому викладені ті ж обставини, що й у відзиві на позовну заяву.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.04.2010 року у даній справі позов задоволено повністю. В задоволенні позову Комунального підприємства „Переяслав-Хмельницьке районне бюро технічної інвентаризації” (третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору) відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Комунальне підприємство „Переяслав-Хмельницьке районне бюро технічної інвентаризації” (третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору) звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення, яким в позові Комунального підприємства Київської обласної ради „Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації” відмовити повністю, позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, крім доводів, викладених у позовній заяві третьої особи, апелянт посилається на те, що місто і район - це окремі адміністративно-територіальні одиниці, тому висновок місцевого господарського суду щодо того, що ні Міністерством юстиції України, ні будь-яким іншим органом влади не встановлено механізму розмежування зон обслуговування БТІ, є хибним, оскільки Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” встановлено адміністративно-територіальних розподіл.
Крім того, апелянт стверджує про помилковість висновку суду щодо сумнівності справжності копій рішень виконавчих органів сільських рад, оскільки зазначені копії рішень підписані головами та завірені головами сільських рад.
Також апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції не враховано те, що 29 сільських рад Переяслав-Хмельницького району (всього за наявності в районі 31 сільської ради) надали повноваження третій особі щодо обліку та реєстрації об'єктів нерухомого майна.
Комунальним підприємством Київської обласної ради „Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації” надано відзив на апеляційну скаргу, в якому підприємство проти вимог апеляційної скарги заперечило та просило залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 28.04.2010 року - без змін.
Державним підприємством „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України надано відзив на апеляційну скаргу, в якому підприємство просить суд прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дем'янецької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області від 13.02.2009 року № 145 було створено Комунальне підприємство „Переяслав-Хмельницьке районне бюро технічної інвентаризації” та зареєстровано, в передбаченому законом порядку, що підтверджується довідкою АБ № 247539 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).
23.12.2009 року № 32 на адресу Державного підприємства „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України від третьої особи був направлений лист щодо надання останній доступу до Реєстру прав для здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно по території Переяслав-Хмельницького району Київської області. Додатком до вищезазначеного листа були надіслані копії рішень виконавчих комітетів Пристромської, Дем'янецької, Ташанської, Помоклівської, Полого-Вергунівської, Малокаратульської, Мазінської, Лецьківської, Козлівської, Ковалинської, Великокаратульської, Гайшинської, Горбалівської, Денисівської, Дівичівської, Строківської, Стовп'язької, Соснівської, Сомководолинської, Світанківської, Переяславської, Єрковецької, Жовтневої, Хоцьківської, Циблівської, Гланишівської, Шевченківської, Вовчівської, Виповзької сільських рад стосовно делегування повноважень Комунальному підприємству «Переяслав-Хмельницьке районне бюро технічної інвентаризації» щодо обліку та реєстрації об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, що знаходяться на території відповідних рад, та виконавчих комітетів.
Документи, що були надані відповідачу, свідчать про те, що Комунальне підприємство «Переяслав-Хмельницьке районне бюро технічної інвентаризації» створене відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується Державним підприємством „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України (т. 1, а.с. 147).
30.12.2009 р. відповідач надіслав на адресу позивача лист № 01-08/2904, в якому зазначив, що розпочато процес укладення договору з третьої особою, на підставі якого останній буде організовано доступ до Реєстру прав на здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно по Переяслав-Хмельницькому району Київської області.
У зв'язку з чим, та на підставі п. 1.3. Положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за №157/6445, відповідно до якого здійснення прав власності на нерухоме майно в межах одного населеного пункту кількома підприємствами БТІ заборонено, відповідач просив позивача завершити прийняті у роботу замовлення на проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно по Переяслав-Хмельницькому району.
Перевіривши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, судова колегія встановила, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 1.З. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за № 157/6445 (далі - Положення), державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Згідно з п. 1.4. зазначеного Положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
Відповідно до п. 1.3. Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 р.№ 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003р. за № 67/7388, БТІ здійснює реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані в межах його зони обслуговування.
Зона обслуговування БТІ - це перелік населених пунктів, у межах території яких БТІ має здійснювати реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Крім того, відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» до створення єдиної системи реєстрації прав на нерухомість та землю - реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється комунальними підприємствами БТІ в порядку, визначеному Міністерством юстиції України, як органом центральної виконавчої влади до повноважень якого належить нормативне та методичне забезпечення діяльності підприємств БТІ.
Частиною 5 Розділу V Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
В силу частини 8 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина.
Стаття 133 Конституції України вказує, систему адміністративно-територіального устрою України складають Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.
Відповідно до абзацу 6 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» реєстраційний (кадастровий) округ - територія адміністративно-територіальної одиниці (місто, район), у межах якої діє один місцевий орган державної реєстрації прав.
Згідно ч. 4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація проводиться місцевими органами державної реєстрації прав виключно за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: в містах Києві та Севастополі, місті обласного підпорядкуванні, районі.
З вище зазначеного вбачається, що місто і район - окремі адміністративно-територіальні одиниці.
Таким чином, висновок місцевого господарського суду про те, що на сьогоднішній день ні Міністерством юстиції України, ні будь-яким іншим органом влади не встановлено механізму розмежування зон обслуговування підприємств БТІ, є помилковим, оскільки вищезазначеними нормативно-правовими актами вже встановлено адміністративно-територіальний розподіл.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування» та іншими законами.
Стаття 143 Конституції України передбачає, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю.
До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відповідно п. 30 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» віднесено прийняття рішень про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
В силу зазначених нормативно-правових актів Дем'янецька сільська рада, прийнявши рішення № 145 від 13.02.2009 про створення Комунального підприємства «Переяслав-Хмельницьке районне бюро технічної інвентаризації», діяла відповідно до чинного законодавства і не перевищила надані їх законом повноваження.
Рішення Дем'янецької сільської ради про створення комунального підприємства «Переяслав-Хмельницьке районне бюро технічної інвентаризації» не відмінялося і в судовому порядку не скасоване.
Крім того, згідно листа Переяслав-Хмельницької районної ради від 01.04.2010 р. № 50
депутати районної ради висловили думку про доцільність існування в районі Комунального підприємства «Переяслав-Хмельницьке районне бюро технічної інвентаризації».
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 13.12.202 року було укладено договір № 7-7 про організацію доступу БТІ до користування автоматизованою електронною системою «Реєстр прав власності на нерухоме майно», відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання організувати доступ позивача до користування автоматизованою електронною системою «Реєстр прав власності на нерухоме майно» (далі - Реєстр) шляхом встановлення на комп'ютері позивача клієнтської частини автоматизованої електронної системи «Реєстр прав власності на нерухоме майно», організувати канал зв'язку, а також надати позивачу відповідні ідентифікатори та паролі для доступу до Реєстру, з метою: реєстрації прав власності на нерухоме майно; видачі витягів та виготовлення свідоцтв про право власності на нерухоме майно; надання інших послуг з Реєстру для заявників юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), а також осіб, які представляють їх інтереси.
Відповідачем у судовому засіданні було зазначено про те, що на даний час, правовідносини в сфері організації доступу позивача до користування автоматизованою електронною системою «Реєстр прав власності на нерухоме майно» регулюються іншим договором між позивачем та відповідачем від 30.12.2009 р. № 07-16, суттєві умови якого не змінено.
Згідно з пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень вище зазначеного Закону до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Зважаючи на вищевикладене, бюро технічної інвентаризації, які створені до прийняття змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» мають бути підключені до реєстру прав власності на нерухоме майно.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що право здійснювати державну функцію з реєстрації прав власності на нерухоме майно має як позивач, так і третя особа в силу частини 5 Розділу V Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», яка передбачає, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
У зв'язку з наведеним, позовні вимоги щодо визнання виключного права за позивачем на здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно на території Переяслав-Хмельницького району Київської області є безпідставними, а отже, такими, що задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача утриматись від дій щодо обмеження доступу до електронного Реєстру прав власності, судова колегія вважає їх також безпідставними, з огляду на наступне.
Як зазначалося вище, позивач користується автоматизованою електронною системою «Реєстр прав власності на нерухоме майно», на підставі договору, укладеного між позивачем та відповідачем про організацію доступу БТІ до користування автоматизованою електронною системою «Реєстр прав власності на нерухоме майно», відповідно до умов якого відповідач зобов'язався організувати доступ позивача до користування автоматизованою електронною системою. Зазначений договір є чинним, оскільки в установленому порядку не визнаний недійсним.
Зважаючи на те, що позивачем не надано доказів того, що відповідач вчинив будь-які дії щодо обмеження доступу позивача до користування вказаною системою та доказів, що позивач звертався з позовом до суду за захистом своїх прав чи інтересів, внаслідок невиконання чи неналежного виконання відповідачем умов вищезазначеного договору щодо надання доступу позивачу до користування електронною системою «Реєстр прав власності на нерухоме майно», позивачем не доведено в силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України порушення відповідачем його прав та законних інтересів, з огляду на що, позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.
Стосовно посилань позивача на лист відповідача від 30.12.2009 року № 01-08/2904, як на доказ обмеження доступу, судова колегія вважає зазначені посилання безпідставними, оскільки зі змісту даного листа не вбачається, що відповідач вчинив будь-які дії щодо обмеження позивача в доступі до користування вищевказаним Реєстром.
У зв'язку з тим, як встановлено вище, що право здійснювати державну функцію з реєстрації прав власності на нерухоме майно має право як позивач, так і третя особа, судова колегія вважає, що позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, про зобов'язання відповідача надати доступ до користування автоматизованою електронною системою „Реєстр прав власності на нерухоме майно” є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, про зобов'язання відповідача передати розділи Реєстру прав власності на нерухоме майно по території Переяслав-Хмельницького району Київської області до Комунального підприємства „Переяслав-Хмельницьке районне бюро технічної інвентаризації”, судова колегія вважає їх безпідставними з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, організація доступу до Реєстру прав власності на нерухоме майно - це сукупність організаційно-технічних заходів, спрямованих на створення можливості доступу БТІ до Реєстру, зокрема, встановлення на автоматизованому робочому місці БТІ програмного забезпечення Реєстру та ін.
Отже, надання відповідачем доступу до Реєстру не передбачає будь-яку передачу розділів Реєстру прав власності на нерухоме майно, а надає доступ до Реєстру шляхом встановлення відповідного програмного забезпечення на робочому місці БТІ, у зв'язку з чим, вищезазначені позовні вимоги третьої особи є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження матеріалами справи.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем та відповідачем не спростовані належними та допустимими доказами відповідно до положень ст.ст.33,34 ГПК України зазначені вище обставини.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення Господарського суду м. Києва від 28.04.2010 р. у даній справі - скасуванню, з прийняттям нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Київської обласної ради „Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації” повністю; позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - Комунальне підприємство „Переяслав-Хмельницьке районне бюро технічної інвентаризації” - задовольнити частково.
Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача - Комунальне підприємство Київської обласної ради „Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації”.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Переяслав-Хмельницьке районне бюро технічної інвентаризації” задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 28.04.2010 року у справі №31/84 - скасувати та прийняти нове, яким у позові Комунального підприємства Київської обласної ради „Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації” відмовити повністю.
Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Комунального підприємства „Переяслав-Хмельницьке районне бюро технічної інвентаризації” задовольнити частково.
Зобов'язати Державне підприємство „Інформаційний центр” Міністерства юстиції України надати Комунальному підприємству „Переяслав-Хмельницьке районне бюро технічної інвентаризації” доступ до користування автоматизованою електронною системою „Реєстр прав власності на нерухоме майно” для здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно по Переяслав-Хмельницькому району. В іншій частині позовних вимог відмовити.
3. Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницьке бюро технічної інвентаризації» (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Івана Мазепи, 22, код ЄДРПОУ 03346437) на користь Комунального підприємства "Переяслав-Хмельницьке районне бюро технічної інвентаризації" (08431, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Дем'янці, вул. Леніна, буд.52-А, код ЄРДПОУ 36211335) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп.
4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.
5. Матеріали справи №31/84 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді