01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
01.07.2010 № 11/86
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
За участю представників:
від прокуратури: Цюкало Ю.В. ( посвід. № 274 від 16.12.2009 р.);
від позивача: не з'явився.;
від відповідача 1: Дорошенко О.С. (дов. № 225-КР-390 від 12.04.2010 р.);
від відповідача 2: не з'явився.
розглянувши апеляційну скаргу Київської міської ради
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.04.2010
у справі № 11/86 ( .....)
за позовом Дочірнього підприємства „Київський центр „Досвід”
до Київської міської ради
Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
за участю Прокуратури міста Києва
про визнання укладеною угоди
Рішенням Господарського суду м. Києва від26.04.2010 р. у даній справі позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Відповідач-1 в апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку відповідача-1 суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, в порушення ч. 2 ст. 35 ГПК України не прийняв до уваги факти, що мають значення для розгляду даної справи, які викладені в постанові Верховного Суду України від 17.11.2009 р. по справі № 2/441. В оскаржуваному рішенні судом не приймалися посилання відповідача-1 на відсутність волевиявлення відносно укладення угоди про внесення змін до договору та неприйняття відповідного рішення на сесії Київської міської ради. Законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії. При прийнятті судом першої інстанції рішення не було встановлено обставини відносно прийняття відповідачем-1 рішення про внесення змін до рішення від 27.12.2007 р. № 1583/4416 в частині затвердження умов продажу позивачу земельної ділянки. Суд мав встановити чи інсують передбачені законодавством істотні обставини, які відповідно до вимог ч. 2 ст. 652 ЦК України можуть бути підставою для внесення змін до спірного договору.
Прокурор не надав відзив на апеляційну скаргу, доводи апеляційної скарги підтримує, вважає прийняте рішення незаконним та необгрунтованим.
Представники позивача та відповідача-2 не надали суду відзиви на апеляційну скаргу, в друге судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомленні належним чином, про що свідчать відповідні штампи апеляційного господарського суду на звороті у лівому нижньому куті ухвали від 01.06.2010 р. про прийняття апеляційної скарги до провадження та ухвали від 24.06.2010 р. про відкладення розгляду справи з відміткою про відправку документів, також зворотніми повідомленнями про вручення повісток, причин неявки представників у судове засідання не надано. Неявка цих представників не перешкоджає розгляду даної скарги.
Згідно з ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача-1, апеляційний господарський суд встановив наступне.
У березні 2010 р. Дочірнє підприємство „Київський центр „Досвід” звернулося до суду з позовом про визнання укладеною 24.11.2008 р. угоду про внесення змін до договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 18.09.2008 р., в редакції, яка підписана Дочірнім підприємством „Київський центр „Досвід”, а саме, щодо розстрочки сплати вартості придбаної земельної ділянки, до 18.09.2010 р.
Оскаржуваним рішенням суду у даній справі позов задоволено повністю, яким фактично розстрочено до 18.09.2010 р. оплату вартості придбаної земельної ділянки.
Дослідивши всі докази по справі, з'ясувавши всі обставини, апеляційний господарський суд вбачає підстави для скасування вказаного рішення господарського суду першої інстанції виходячи з наступного.
Встановлено, що на підставі рішення Київської міської ради від 27.12.2007 р. № 1583/4416 між Київською міською радою та Дочірнім підприємством „Київський центр „Досвід” було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки комунальної власності несільськогосподарського призначення від 18.09.2008 р. за умовами якого продавець продав, а покупець придбав земельну ділянку на вул. Братиславській, 48-А, в м. Києві, площею 0,7544 га. Ціна продажу вказаної земельної ділянки становить 16 449 935 грн. Позивачем було сплачено продавцеві аванс у розмірі 593 078,86 грн.
Відповідно до п. 2.2 цього договору решта вартості земельної ділянки у сумі 15 856 856,14 грн., може сплачуватись у розстрочку до 25.12.2008 р. рівними частинами до 25 числа кожного місяця від дня нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з листом від 03.11.2008 р. № 44692 про внесення зміни в зазначений договір купівлі-продажу шляхом укладення угоди про внесення змін до цього договору в частині продовження строку сплати решти вартості земельної ділянки до 18.09.2010 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
За змістом ч. 1 ст. 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін договору, має відповідати цьому акту.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як визначено в ч. 1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
За змістом ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
За п. „б” ст. 93 ЗК України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Як передбачено п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до положень земельного законодавства необхідною умовою укладення чи зміни договору купівлі-продажу земельної ділянки державної або комунальної власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, а відтак визнання додаткової угоди укладеною за відсутності такого рішення є порушенням виключного передбаченого Конституцією України права цього органу на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.
Проте, судом першої інстанції при вирішенні даного спору вказані вимоги не враховано, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Суд першої інстанції, визнавши укладеною угоду про внесення змін спірного договору купівлі-продажу, дійшов необґрунтованого та неправомірного висновку.
Так, в апеляційній інстанції встановлено, що на пленарному засіданні Київської міської ради питання про внесення змін до вказаного договору купівлі-продажу не розглядалось, та не приймалось органом місцевого самоврядування відповідне рішення.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для внесення змін до договору купівлі-продажу земельної ділянки комунальної власності стосовно строку оплати з підстав вчинення покупцем усіх необхідних дій для внесення таких змін до договору та відсутності з цього приводу дій з боку продавця землі - органу місцевого самоврядування суперечить вимогам норм чинного законодавства, якими встановлено правові підстави для внесення таких змін до договору.
При таких обставинах, в суді не було доведено законність та правомірність проведення процедури укладення угоди від 24.11.2008 р. про внесення змін до договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення господарського суду першої інстанції, та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні даного позову.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, суд -
Апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнити.
Рішення Господарського суду м. Києва від 26.04.2010 р. у справі № 11/86 скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Дочірнього підприємства „Київський центр „Досвід”.
Стягнути з Дочірнього підприємства „Київський центр „Досвід” (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 2 к. 169, р/р 26007010109272 у ВАТ „Комерційний банк „Преміум”, МФО 339555, код ЄДРПОУ 24737544) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, р/р 35416001001642 в УДК м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 22883141) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.
Справу № 11/86 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
08.07.10 (відправлено)