01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
07.07.2010 № 6/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Курганський Г.М. - дов. №23-03/85 від 24.11.2008
від відповідача: не з'явились
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Головний інформаційно-обчислювальний центр"
на рішення Господарського суду м.Києва від 11.03.2010
у справі № 6/16 ( .....)
за позовом Акціонерна судноплавна компанія "Укррічфлот"
до ВАТ "Головний інформаційно-обчислювальний центр"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 28171,54 грн., розірвання договору та виселення
Акціонерна судноплавна компанія „Укррічфлот” звернулася до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 28171,54 грн., з яких 12067,20 грн. - основний борг, 717,09 грн. - пеня, 107,25 грн. - 3% річних, 196,00 грн. - інфляційні та 15084,00 грн. - неустойка; визнання договору оренди розірваним з 01.07.2009; виселення відповідача з нежилих приміщень групи приміщень №12 ІІ-го поверху №12, загальною площею 16,70 кв.м та №3010, загальною площею 94,0 кв.м. та самовільного зайнятого гаражу, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 12 літ А та належать на праві власності позивачу.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.03.2010 у справі №6/16 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 4603,64 грн. заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції, 15,62 грн. - 3% річних, 121,42 грн. - пені, 15084,00 грн. неустойки, 317,88 грн. - державного мита та 166,08 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; провадження у справі в частині визнання договору оренди нерухомого майна від 27.08.2004 розірваним припинено; виселено відповідача з нежилих приміщень групи приміщень №12 ІІ-го поверху №12, загальною площею 16,70 кв.м та №3010, загальною площею 94,0 кв.м. та самовільного зайнятого гаражу, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 12 літ А, передавши їх Акціонерній судноплавній компанії „Укррічфлот”; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Відкрите акціонерне товариство „Головний інформаційно-обчислювальний центр” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва у справі №6/16 від 11.03.2010 і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, суд не врахував при прийнятті рішення той факт, що рішенням у справі №6/411 зобов'язано позивача зарахувати суму переплати за оренду приміщень 146656,77 грн. в рахунок договорів №1 та №1-А від 20.08.2003, що не було виконано. Крім того, відповідач вважає, що цегляний гараж не може бути власністю АСК „Укррічфлот”, оскільки він побудований за кошти акціонерів відповідача і знаходиться у колективній власності акціонерів відповідача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, поважних причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
27.08.2004 між Акціонерною судноплавною компанією „Укррічфлот” (надалі - АСК „Укррічфлот”, орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством „Головний інформаційно-обчислювальний центр” (надалі - ВАТ „ГІОЦ”, орендар) був укладений договорі оренди нерухомого майна, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар бере у довгострокове користування за плату нежиле приміщення з групи приміщень 12 ІІ поверху №12 загальною площею 16,70 кв.м та №3-№10 загальною площею 94,0 кв.м., що знаходяться за адресою м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 12 літ А. (надалі - договір).
Відповідно до п. 5.1 договору строк оренди складає 10 років.
Згідно п. 3.1 договору орендодавець передає об'єкт в оренду з метою одержання прибутку у вигляді фіксованої орендної плати.
Пунктом 6.2. договору сторони визначили щомісячну орендну плату за користування приміщеннями у розмірі 1508,40 грн., у т.ч. ПДВ - 251,40 грн. та погодили, що за використання об'єкта оренди орендар щомісяця перераховує на банківський рахунок орендодавця орендну плату.
Щомісячна орендна плата сплачується орендарем авансом не пізніше 20 числа місяця попереднього місяцю, за який вноситься орендна плата (п. 6.6 договору).
Відповідно до п. 7.2.1 договору орендар зобов'язався своєчасно здійснювати орендні та інші платежі.
Згідно п. 10.2 договору орендар, у разі прострочення внесення орендної плати, сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої орендної плати за кожний день прострочення. У випадку несплати орендарем орендної плати більше 3-х місяців, орендодавець набуває право застави на майно орендаря, яке знаходиться у приміщенні, а також право в односторонньому порядку розірвати договір.
Пунктом 11.1. договору передбачено, що право розірвання договору в односторонньому порядку виникає у орендодавця у разі істотного порушення договірних зобов'язань орендарем.
В силу п. 11.2 договору розірвання договору здійснюється шляхом письмового повідомлення про це орендаря, який зобов'язаний протягом 3-х робочих днів з дня одержання зазначеного повідомлення повністю звільнити об'єкт оренди та передати його орендодавцю.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Сплата пені передбачена у п. 10.2 договору.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом першої інстанції встановлено, що всупереч наведеним умовам договору та закону відповідач не сплатив орендну плату за період з квітня 2009 по червень 2009 включно, тобто 3 місяці поспіль, заборгувавши тим самим 4252,20 грн.
Доказів на спростування цього висновку відповідачем не надано, а тому позовні вимоги про стягнення 4252,20 грн. заборгованості та нарахованих на вказану суму 121,42 грн. - пені, 78,44 грн. - інфляційних та 15,62 грн. - 3% річних були задоволені судом першої інстанції правомірно.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи відповідача про відсутність заборгованості внаслідок наявного зобов'язання АСК „Укррічфлот” згідно рішення господарського суду м. Києва у справі №6/411 зарахувати грошові кошти в сумі 146656,77 грн. в рахунок виконання договорів №1 та №1-А від 02.01.2005 є необґрунтованими, оскільки дані зобов'язання не стосуються договору оренди від 27.08.2004, який є предметом даного спору. Крім того, суду не подано доказів про зміну способу чи порядку виконання рішення суду у справі №6/411 шляхом зарахування грошових коштів в сумі 146656,77 грн., в рахунок виконання договору оренди від 27.08.2004.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до умов укладеного договору та чинного законодавства орендодавець мав право в зв'язку з несплатою орендних платежів на протязі трьох місяців розірвати договір оренди в односторонньому порядку, а тому з врахуванням дати отримання листа №01-07/45 про розірвання договору, а саме з 01.07.2009 договір є розірваним.
Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У зв'язку з цим зобов'язання відповідача щодо сплати орендної плати з 01.07.2009 є припиненими, а тому господарським судом м. Києва було правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за період з липня по листопад 2009 року у сумі 7542,00 грн. та нарахованих на вказану суму пені в розмірі 595,67 грн., 117,56 грн.- інфляційних та 91,63 грн. - 3% річних.
Разом з цим господарським судом м. Києва було правильно припинено провадження у справі в частині визнання договору оренди нерухомого майна від 27.08.2004 розірваним, оскільки даний спосіб захисту права не випливає із положень ст. 15, 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського суду України.
Крім того, вимога про визнання договору розірваним є встановленням факту, що має юридичне значення.
Згідно з позицією Верховного суду України (постанова від 14.01.2002) юридичні факти можуть встановлюватись господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Отже, вимоги про встановлення юридичних фактів не підвідомчі господарським судам України.
Відповідно до ст. 785 ЦК України, обов'язком наймача у разі припинення договору найму є негайне повернення наймодавцеві речі у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач орендоване майно позивачу не повернув. Також суд першої інстанції встановив, що у відповідача відсутні докази на підтвердження того, що гараж побудований за його кошти і знаходиться у колективній власності. Відповідних доказів відповідач не надав і в апеляційній інстанції.
За таких обставин, вимоги позивача про виселення відповідача з нежилих приміщень групи приміщень №12 ІІ-го поверху №12, загальною площею 16,70 кв.м та №3010, загальною площею 94,0 кв.м. та самовільного зайнятого гаражу, що знаходяться за адресою м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 12 літ А та стягнення неустойки в розмірі 15084,00 грн. є обґрунтованими та задоволені господарським судом м. Києва правомірно.
З огляду на наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва у справі №6/16 від 18.02.2010 має бути залишене без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Головний інформаційно-обчислювальний центр” залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва у справі №6/16 від 11.03.2010 без змін.
2. Матеріали справи №6/16 повернути до господарського суду м. Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді