01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.06.2010 № 45/58
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Атаманчук А.П. - представник за дов. б/н від 28.04.2010 року
від відповідача 1 - Атаманчук А.П. - представник за дов. № 07-978 від 29.12.2009 року
від відповідача 2- ОСОБА_2 - паспорт НОМЕР_1
від третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу СПД - фізичної особи ОСОБА_2
на рішення Господарського суду м.Києва від 01.04.2010
у справі № 45/58 ( .....)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський облрибокомбінат"
до Державного підприємства "Укрриба"
СПД - фізичної особи ОСОБА_2
третя особа позивача
третя особа відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області
про визнання недійсним договору зберігання з правом користування
Суть рішення і апеляційної скарги:
У січні 2010 року ВАТ «Тернопільський облрибокомбінат» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Укрриба», суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про визнання недійсною додаткової угоди від 01.06.2009 року до договору зберігання з правом користування № 01/09 від 01.01.2009 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказаний договір зберігання та додаткові угоди до нього зачіпають і порушують майнові права та інтереси ВАТ «Тернопільський облрибокомбінат» на зазначені в них об'єкти нерухомого майна, крім цього, даний договір є удаваним з наміром приховання договору оренди та суперечить чинному законодавству України.
До прийняття рішення по суті спору 09.03.2010 року позивачем уточнені позовні вимоги відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а саме: визнання недійсною додаткової угоди від 19.01.2009 року до договору зберігання з правом користування № 01/09 від 01.01.2009 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.04.2010 у справі № 45/58 позовні вимоги ВАТ «Тернопільський облрибокомбінат» задоволені повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва скасувати і прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають суттєве значення для справи, а також неправильним застосуванням норм процесуального права судом першої інстанції. Так, апелянт зазначає, що справу було розглянуто за його відсутності, про час та місце проведення судового засідання він не був повідомлений належним чином, чим порушено його права, закріплені Господарським процесуальним кодексом України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2010 року у справі № 45/58 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.06.2010 року.
14.06.2010 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду апелянтом подане клопотання про залучення додаткових доказів до справи № 45/58.
У судове засідання 16.06.2010 року з'явилися лише представники відповідача-1 та відповідача-2, представники позивача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.
У судовому засіданні апелянтом заявлене клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги у зв'язку з неявкою представників позивача та третьої особи.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд апеляційної скарги відкладено на 30.06.2010 року.
У судове засідання 30.06.2010 року з'явилися представники позивача та відповідачів, представник третьої особи у судове засідання не з'явився, проте 28.06.2010 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду третьою особою - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області подане клопотання про розгляд апеляційної скарги у справі № 45/58 без його участі за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів, Київський апеляційний господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2003 р. між Державним підприємством «Укрриба» (орендодавець) та ВАТ «Тернопільський облрибокомбінат» (орендар) було укладено договір оренди майна, що належить до державної власності № 4 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору згідно спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України за № 126/752 від 06.05.2003 р. «Про передачу гідротехнічних споруд» орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, яке знаходиться на балансі ДП «Укрриба» та розташоване за адресою: Бережанський, Лановецький, Збаразький, Шумський, Козівський, Зборівський, Гусятинський, Чортківський, Підгаєцький, Бучацький райони Тернопільської області, Бродівський район Львівської області.
Відповідно до п. 1.2 договору зазначене нерухоме майно, яке належить державі, передається в оренду з метою розведення товарної риби.
Пунктом 11.1 договору передбачено, що він укладений строком на 10 років і діє з 01.08.2003 року (з дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна) до 01.08.2013 року включно.
Як вбачається з акту приймання-передачі в оренду державного майна від 01.08.2003 року (додаток № 2 до договору) та додатку до вказаного акту, відповідач 1 передав позивачу, зокрема, таке майно: гідроспоруди п'яти ставів, а саме: «Коцюбинці № 5» (інвентарні номери 135, 136, 137, 138), «Зелений кут № 3» (інвентарні номери 116, 117), «Зелений кут № 6» (інвентарні номери 122, 124, 125), «Зелений кут № 7» (інвентарний номер 126), «Крогульці № 1» (інвентарні номери 104, 159А, 158), що розташовані в Гусятинському районі Тернопільської області.
Як встановлено судом, під час дії договору оренди з ВАТ «Тернопільський облрибокомбінат», 01.01.2009 року між ДП «Укрриба» (замовник) та ФОП ОСОБА_2 (зберігач) укладено договір зберігання з правом користування № 01/09 (далі - договір зберігання), згідно п. 1.1 якого замовник передає, а зберігач приймає на зберігання з правом користування, згідно акту приймання-передачі нерухоме майно (гідротехнічні споруди рибницьких ставів), яке знаходиться на балансі ДП «Укрриба» та розташоване за адресою: Тернопільська обл., Гусятинський район.
Пунктом 1.3 договору зберігання передбачено, що майно використовується з метою риборозведення згідно виробничої програми, погодженої з замовником, та для здійснення інших видів рибогосподарської діяльності, які не суперечать цільовому використанню зазначеного майна.
Згідно п. 3.1 вказаного договору зберігач має право користуватись переданим йому для зберігання майном на платній основі, за згодою замовника зберігач має право передавати частину майна в користування іншій особі (п. 3.3 договору зберігання).
Відповідно п. 2.2 договору зберігання за користування майном (згідно з додатком № 1 «Акт приймання-передачі державного майна») розмір щомісячної плати складає 21,79 грн., яку потрібно вносити щомісячно до 10 числа наступного за звітним. Розмір щомісячної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
У п. 2.8 договору зберігання сторони погодили, що у разі затримки оплати за використання майна, зданого для зберігання, зберігач сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Пунктом 4.1 договору зберігання закріплено, що за відповідальне зберігання майна (згідно акту приймання-передачі державного майна) щомісячний розмір плати складає 10 грн., у тому числі ПДВ, з урахуванням щомісячного індексу інфляції. Плата за відповідальне зберігання майна перераховується на розрахунковий рахунок зберігача один раз на рік по закінченню календарного року до 15 січня наступного року.
Відповідно до п. 6.1 договору зберігання він діє з 01.01.2009 року по 01.01.2019 року і набуває чинності з дня його підписання.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 19.01.2009 року замовником та зберігачем була укладена додаткова угода до договору зберігання з правом користування № 01/09 від 01.01.2009 року, згідно якої відповідач 1 передав відповідачеві 2 на відповідальне зберігання нерухоме державне майно (гідроспоруди рибницьких ставів), яке розташоване в Гусятинському районі Тернопільської обл., а саме: «Коцюбинці № 5» (інвентарні номери 135, 136, 137, 138), «Зелений кут № 3» (інвентарні номери 116, 117), «Зелений кут № 6» (інвентарні номери 122, 124, 125), «Зелений кут № 7» (інвентарний номер 126), «Крогульці № 1» (зокрема, інвентарні номери 104, 159А, 158) (далі - спіона угода).
01.06.2009 року між відповідачами укладено Додаткову угоду до договору зберігання, якою п. 2.2 вказаного договору викладено в новій редакції, підвищено розмір щомісячної плати за користування майном, а саме: 221,79 грн., яку потрібно вносити щомісячно до 10 числа наступного за звітним. Розмір щомісячної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду партнерам наукових парків; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності; підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.
20.06.2006 року наказом Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України № 962/317 у зв'язку з набранням чинності Господарським кодексом України та з метою упорядкування орендних відносин скасовано п. 3 спільного наказу від 06.05.2003 року № 126/752 «Про передачу гідротехнічних споруд», яким раніше визначалось, що з дозволу регіональних відділень Фонду державного майна України орендодавцем майна, переданого згідно з цим наказом, виступає ДП «Укрриба».
Посилаючись на те, що на час укладання між відповідачами спірної угоди, відповідач - 1 порушив господарську компетенцію (спеціальну правосуб'єктність), оскільки повноважень на укладення спірної угоди не мав, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання недійсною додаткової угоди від 19.01.2009 року до договору зберігання з правом користування № 01/09 від 01.01.2009 року є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком місцевого суду з наступних підстав.
Як вже зазначалось, 01.08.2003 р. між Державним підприємством «Укрриба» (орендодавець) та ВАТ «Тернопільський облрибокомбінат» (орендар) було укладено договір оренди майна, що належить до державної власності № 4 (далі - договір).
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» ним регулюються організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
З положень вказаного договору та додатку № 2 до нього, яким є акт приймання-передачі в оренду державного майна від 01.08.2003 року, вбачається, що ВАТ «Тернопільський облрибокомбінат» є орендарем гідроспоруди п'яти ставів, а саме: «Коцюбинці № 5» (інвентарні номери 135, 136, 137, 138), «Зелений кут № 3» (інвентарні номери 116, 117), «Зелений кут № 6» (інвентарні номери 122, 124, 125), «Зелений кут № 7» (інвентарний номер 126), «Крогульці № 1» (інвентарні номери 104, 159А, 158), що розташовані в Гусятинському районі Тернопільської області.
Відповідно до ст. 395 ЦК України речовими правами на чуже майно є: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та право забудови земельної ділянки (суперфіцій).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності.
Орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця.
Тобто права особи, яка є титульним володільцем (у т.ч. орендарем) можуть бути захищені саме у спосіб, передбачений ст. 28 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та главою 29 ЦК України.
На відміну від норми ч. 1 ст. 216 ЦК України, норми глави 29 вказаного Кодексу є спеціальними.
Отже, оскільки позивач є орендарем, який набуває речових прав щодо користування майном, права такої особи не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною спірної угоди, оскільки такий спосіб захисту не відновлює її порушеного права щодо користування орендованим майном.
Крім того, такий позов особи, яка не є стороною в договорі, виключає застосування правового механізму, встановленого ст. 216 ЦК України, незалежно від того, чи відповідає спірна угода закону.
Стаття 1 ГПК України закріплює, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Разом з тим, вирішивши спір про визнання недійсною додаткової угоди від 19.01.2009 року до договору зберігання з правом користування № 01/09 від 01.01.2009 року, як такої, що суперечить закону, суд не здійснив захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача саме щодо користування майном.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач реалізував своє право користування спірним орендованим майном шляхом здачі останнього в суборенду.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга СПД - фізичної особи ОСОБА_2 підлягає задоволенню, рішення господарського суду міста Києва від 01.04.2010 року у справі № 45/58 - скасуванню.
Витрати за подання апеляційної скарги відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2010 року у справі № 45/58 задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 01.04.2010 року у справі № 45/58 скасувати.
У позові відмовити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Тернопільський облрибокомбінат « (47650, Тернопільська обл., Козівський район, с. Плотича, код 00476777) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 ( (03179, АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_2) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
3. Матеріали справи № 45/58 скерувати до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді