01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.07.2010 № 48/56
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рєпіної Л.О.
суддів: Євграфової Є.П.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Страхова компанія "Гута-Україна"
на рішення Господарського суду м.Києва від 28.04.2010
у справі № 48/56 ( .....)
за позовом Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Експо Страхування"
до ВАТ "Страхова компанія "Гута-Україна"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 15886,44 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 28.04.2010 у справі № 48/56 позов задоволено частково.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково, а саме визнати заборгованість відповідача в розмірі 7 083,52 грн.
Позивач, в відзиві на апеляційну скаргу, проти її доводів заперечує та просить суд залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено матеріалами справи, 23.07.2008 р. між сторонами було укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 425/ПР/07-ГН, предметом якого є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов'язковій) основі по договорах факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обов'язки сторін при укладенні, виконанні і припиненні договорів факультативного перестрахування (ретроцесії).
На підставі цього Договору сторони можуть укладати окремі договори перестрахування. Кожний окремий договір перестрахування незалежний від умов будь-якого іншого окремого договору перестрахування, укладеного сторонами (п. 1.2. Договору).
Крім того, 23.07.2008 р. сторони уклали додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої сторони домовилися про встановлення тантьєми, а саме комісії з отриманого сальдо, яку перестраховик кожні шість місяців, а саме: з 1 січня по 30 червня та з 1 липня по 31 грудня кожного року, виплачує перестрахувальнику за наслідками проходження договорів перестрахування з кожного виду страхування.
Сальдо - це різниця між загальною сумою перестрахувальних премій, отриманих (сплачених) протягом розрахункового періоду перестраховиком по всім договорам перестрахування, строк дії яких закінчився, з даного виду страхування, укладеним на підставі Договору, та загальною сумою страхових виплат (сплачених), що здійснив перестраховик по всім договорам перестрахування з даного виду, строк дії яких закінчився, укладеним на підставі Договору.
Пунктом 2 Угоди сторони погодили, що тантьєма встановлюється в розмірі: 30% від прибутку перестраховика за договорами факультативного перестрахування предметом яких є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням, розпоряджанням засобами наземного транспорту, їх обладнанням та устаткуванням (для наземного транспорту сільськогосподарського призначення - трактори, комбайни та інше, тантьєма встановлюється в розмірі 50%); 50% від прибутку перестраховика за договорами факультативного перестрахування предметом яких є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням, розпоряджанням майном; 50% від прибутку перестраховика за договорами факультативного перестрахування предметом яких є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані із життям, здоров'ям та працездатністю Страхувальника.
Відповідно п. 3 Угоди тантьєма сплачується перестраховиком перестрахувальнику по кожному виду страхування окремо та складається з суми тантьєм по кожному договору факультативного перестрахування з даного виду, укладеному на підставі Договору. Відсутність прибутку по окремому виду страхування, а відтак нульова тантьєма не впливає на розмір тантьєм з інших видів страхування, які виплачуються в повному обсязі. В разі, якщо по кожному виду страхування окремо Прибуток нульовий та/або від'ємний, тантьєма не виплачується.
Перестраховик перераховує тантьєму, з урахуванням умов даної Додаткової угоди, не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня закінчення відповідного Розрахункового періоду (п. 4 Угоди).
Так, протягом дії Договору позивач передавав, а відповідач приймав у перестрахування ризики, що підтверджується договорами факультативного перестрахування.
Відповідно акту звірки розрахунків від 12.08.2009 р., у період з 23.07.2008 р. по 30.06.2009 р. позивач здійснив виплати страхових премій на користь відповідача на загальну суму 82 669,23 грн., а виплата перестрахових відшкодувань на користь позивача у вказаний період не здійснювалась.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як встановлено судом першої інстанції, за договорами факультативного перестрахування, строк перестрахування за якими закінчується в перший розрахунковий період (з 01.01.2009 р. по 30.06.2009 р.), позивачем було сплачено на користь відповідача 670,71 грн. страхової премії, а за договорами факультативного перестрахування, строк перестрахування за якими закінчується в другий розрахунковий період (з 01.07.2009 р. по 31.12.2009 р.), позивачем було сплачено на користь відповідача 30 625,02 грн. страхової премії.
Пунктом 1 Угоди сторони погодили про встановлення тантьєми, а саме комісії з отриманого сальдо, яку перестраховик кожні шість місяців, а саме: з 1 січня по 30 червня та з 1 липня по 31 грудня кожного року, виплачує перестрахувальнику за наслідками проходження договорів перестрахування з кожного виду страхування.
Відповідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Перестраховик перераховує тантьєму, з урахуванням умов даної Додаткової угоди, не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дня закінчення відповідного Розрахункового періоду (п. 4 Угоди).
Таким чином, відповідач був зобов'язаний перерахувати тантьєму за перший розрахунковий період до 15.07.2009 р. та за другий - до 15.01.2010 р.
Розмір сплаченої страхової премії та відсутність страхових виплат за спірними ризиками сторонами не заперечується.
Відповідно ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.
Частиною 3 ст. 213 ЦК України встановлено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
За загальноприйнятим визначенням терміну, тантьєма може розраховуватися як від комісії з отриманого сальдо так і від отриманого прибутку за вирахуванням понесених витрат, в залежності від волі сторін.
Однак п. 1 Угоди погоджено порядок визначення сальдо, а п. 2 Угоди лише визначається розмір відсоткового відношення від сальдо, вказаного в п. 1 Угоди.
Згідно ч. 4 статті 213 Цивільного кодексу України якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Беручи до уваги те, що під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач сплатив нараховану тантьєму за перший розрахунковий період, у встановленому позивачем розмірі та пеню, нараховану від такого розміру, у повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач визнав тантьєму як комісію з отриманого сальдо.
Так, за договорами факультативного перестрахування, строк перестрахування за якими закінчується в перший розрахунковий період (з 01.01.2009 р. по 30.06.2009 р.), позивачем було сплачено на користь відповідача 670,71 грн. страхової премії, а за договорами факультативного перестрахування, строк перестрахування за якими закінчується в другий розрахунковий період (з 01.07.2009 р. по 31.12.2009 р.), позивачем було сплачено на користь відповідача 30 625,02 грн. страхової премії.
Страхових випадків та страхових виплат по договорам факультативного перестрахування не було, предметом вказаних договорів є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням, розпоряджанням майном та майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані із життям, здоров'ям та працездатністю страхувальника, а тому тантьєма встановлюється в розмірі 50% від різниці між сплаченою премією та проведеними виплатами.
Таким чином, тантьєма, що підлягає виплаті позивачу за перший розрахунковий період становить 335,35 грн. (670,71 грн.*50%) та 15 312,51 грн. (30 625,02 грн.*50%) за другий розрахунковий період, що разом становить 15 647,86 грн.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідач частково погасив заборгованість у розмірі 335,35 грн., тобто відповідачем повністю сплачено заборгованість по сплаті тантьєми за перший розрахунковий період.
Таким чином суд першої інстанції вірно застосував п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України до позову в частині стягнення суми тантьєми у розмірі 335,35 грн.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до п. 3.4.6 Договору перестраховик зобов'язаний сплатити перестрахувальнику пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 0,05%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Матеріалами справи підтверджується виникнення у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача тантьєми у розмірі 15 312,51 грн. та пені у розмірі 206,72 грн. на підставі Договору та Угоди, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та вважає рішення господарського суду обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Гута-Україна» залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 28.04.2010 року у справі № 48/56 залишити без змін.
Матеріали справи № 48/56 повернути господарському суду м. Києва та доручити видати відповідний наказ
Головуючий суддя
Судді Євграфова Є.П.
08.07.10 (відправлено)