01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.06.2010 № 52/7
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з'явились
від відповідача: Гаваза О.С., дов. № 28-28-Д від 28.12.2009р.
від третьої особи: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Вугілля України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.03.2010
у справі № 52/7 ( .....)
за позовом
до ВАТ "Західенерго"
Державне підприємство "Вугілля України"
третя особа позивача
третя особа відповідача Державне підприємство "Львіввугілля"
про стягнення 115724,40 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 52/7 від 17.03.2010р. позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Вугілля України» на користь Відкритого акціонерного товариства «Західенерго» 115 724 (сто п'ятнадцять тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 40 коп. завданих збитків, 1 157 (одну тисячу сто п'ятдесят сім) грн. 24 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Державне підприємство «Вугілля України» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 52/7 від 17.03.2010р. та прийняти нове рішення, яким в позовних вимогах відмовити.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Представники позивача та третьої особи у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та третьої особи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Судом встановлено, що 17 лютого 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Західенерго» (покупець) та Державним підприємством «Вугілля України» (постачальник) було укладено договір поставки вугілля №02-09/1 -ЕН, за умовами якого (п.п. 1.1, 1.2) постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію (далі вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі, а покупець зобов'язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим договором.
Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2009р., а в частині проведення розрахунків за договором - до повного їх виконання (її. 10.1 договору).
Відповідно до п.2.1 договору вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах ватажною швидкістю на умовах DDР залізнична станція призначення, згідно з міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 р. з урахуванням особливостей, передбачених цим договором, та за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору.
Пунктами 5.1, 5.13. договору сторони погодили порядок приймання вугілля по кількості і якості.
Пунктом 5.1. визначено, що приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № 116 та № 117 з подальшими змінами і доповненнями, ГОСТ 1137-64 «Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикеты. Правила приемки по качеству», ДСТУ 4083-2002 «Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови», ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки до лабораторного випробування». Статутом залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 р. № 457 та нормативно-правових актів, виданих відповідно до Статуту залізниць України.
Згідно п.5.12 договору фактична кількість та якість вугілля, що надійшло від постачальника та прийняте покупцем на умовах договору відображається в актах звіряння вугілля по кількості і якості та актах прийому-передачі вугілля.
На виконання умов договору 27.07.2009р., 28.07.2009р., 31.07.2009р., на адресу Бурштинської ТЕС надійшло вугілля в загальній кількості 2766000,00 кг, вантажовідправником якого є ДП «Львіввугілля», що підтверджується поясненнями позивача, відповідача та видатковими накладними №№ 36362717 (у вагонах №№ 67871186, 68805159, 68744044, 68550128, 65810582, 66179763, 65733222), 36362718 (у вагонах №№ 66573262, 67357012, 65694440, 65491086, 60741261, 67876078, 67194779, 60678943, 64646623, 67921718), 36362720 (№№ 67151480, 67848770, 65352064,67389304).
При прийманні спірного вугілля позивачем встановлений факт поставки вугілля невідповідної якості.
Після проведення, спільно з вповноваженими представниками вантажовідправника, приймання вугілля по якості було виявлено значне перевищення граничних показників золи ЛІІ у поставленому вугіллі, яке становило від 28,4% до 30,9% проти граничне допустимого 28%, що підтверджується актами приймання вугілля №№ 5636 від 27.07.2009 року., 5637 від 27.07.2009р., 5640 від 27.07.2009р., 5664 від 28.07.2009р., 5724 від 31.07.2009р., 5725 від 3 1.07.2009р.
Приймання вугілля здійснювалося у відповідності до вимог, викладених в п.5.1 договору.
Факсограмами від 28.07.2009р. №№ 275, 06/2172 від 29.07.2009р. № 280, від 30.07.2009р. №06/2201, від 31.07.2009р. №№ 285, 06/2218, відповідачу та вантажовідправнику повідомлялось про те, що у зв'язку з неналежною якістю позивач відмовляється прийняти спірне вугілля та просив розпорядитись ним або надати згоду на його повернення вантажовідправнику.
У зв'язку з находженням на Бурштинську ТБС вугілля із значними перевищеннями встановлених договором граничне допустимих критеріїв якості спірне вугілля було повернуто вантажовідправнику, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№ 36408605, 36408606.
Внаслідок повернення неякісного вугілля позивачем понесені витрати у сумі 115 724,40 грн., що складаються з: витрат на провізну плату з перевезень повернутого вугілля та додаткових зборів та послуг в сумі 80 004,60 гри. з ПДВ, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№36408605 від 31.07.2009 р., 36408606 від 31.07.2009р. та переліком ТехПД-4 Львівської залізниці № 418 від 31.07.2009р. про проведення платежів; плати за користування вагонами в сумі 34 367,40 гри. з ПДВ, що підтверджується відомостями плати за користування вагонами №№ 1695 від 31.07.2009 р., 1697 від 31.07.2009р. та переліками ТехПД-4 Львівської залізниці №№418 від 31.07.2009р., 77 від 01.08.2009р. про проведення платежів; зборів за оформлення документів та повернення вагонів в сумі 1 352,40 грн. з ПДВ, що підтверджується накопичувальною карткою зборів за роботи № 339 від 31.07.2009р. та переліком ТехПД-4 Львівської залізниці № 77 від 01.08.2009р. про проведення платежів.
Відповідно до пункту 8.4 договору у випадку відмови від прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам договору, постачальник несе відповідальність перед покупцем у вигляді відшкодування його витрат пов'язаних з надходженням та поверненням вагонів з неприйнятим вугіллям, а саме вартості залізничного тарифу, оплати за користування вагонами, їх подачу - прибирання, маневрові роботи.
Статтею 623 ЦК України визначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Отже, позовні вимоги в частині відшкодування з відповідача збитків у розмірі 1 15 724,40 грн., понесених у зв'язку з поставкою вугілля неналежної якості, є обґрунтованими й відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача в сумі 115 724,40 грн.
Відповідач надав до матеріалів справи відзив та доповнення до відзиву, в якому не погоджується з нарахуванням позивачем суму з ПДВ, тобто завищено суму позову на 12,60 грн.
Колегія суддів погоджується з розрахунком відповідача та вважає, що з урахуванням плати за користування вагонами та плати за оформлення документів у зв'язку з відправленням квитанцій про приймання вантажу, становить 115 711,80 грн. з ПДВ.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства «Вугілля України» підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 17.03.2010р. у справі № 52/7 підлягає зміні в частині стягнення збитків.
Керуючись ст. ст. 101 - 105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Вугілля України» задовольнити частково.
Рішення Господарського суду м. Києва від 17.03.2010р. у справі № 52/7 змінити, виклавши резолютивну частину в такій редакції:
Позов задовольнити частково.
Стягнуто з Державного підприємства «Вугілля України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код 32709929) на користь Відкритого акціонерного товариства «Західенерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15 код 2326955) 115 711 (сто п'ятнадцять тисяч сімсот одинадцять) грн. 80 коп. завданих збитків, 1 157 (одну тисячу сто п'ятдесят сім) грн. 11 коп. державного мита, 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 97 коп. витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Західенерго» (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15 код 2326955) на користь Державного підприємства «Вугілля України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код 32709929) за подачу апеляційної скарги суму державного мита в розмірі 99,98 грн.
Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.
Матеріали справи № 52/7 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді