01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.06.2010 № 30/103
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Антонова І.В. (дов. №939/03-ІІІ від 30.03.2010);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперіал"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 29.04.2010 про повернення без розгляду заяви про збільшення позовних вимог
у справі № 30/103 ( .....)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперіал"
до ВАТ "Піреус Банк МКБ"
про визнання недійсним Генерального кредитного договору № 97/2007-1/кл від 28.09.07
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.04.2010 у справі №30/103 повернуто без розгляду заяву про збільшення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Імперіал”.
Не погодившись винесеною ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати.
В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що заявлені додаткові позовні вимоги ґрунтуються на одних і тих самих взаємовідносинах. У заяві про збільшення позовних вимог ТОВ “Імперіал” додатково до заявлених у позовній заяві вимог про визнання недійсним Генерального кредитного договору міститься прохання застосувати передбачені ст..216 Цивільного кодексу України наслідки недійсності правочину, а саме: стягнути із ВАТ “ПІРЕУС БАНК МКБ” на користь ТОВ “Імперіал” відсотки у сумі 335 000 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2010 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 29.06.2010.
В судове засідання з'явився представник відповідача, заперечив проти доводів апеляційної скарги, представник позивача в судове засідання не з'явився.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання (а.с. 49-53), по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, судова колегія вважає можливим здійснити перевірку ухвалу Господарського суду м.Києва за наявними у справі матеріалами без представника позивача.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів встановила наступне:
Товариство з додатковою відповідальністю “Імперіал” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства “ПІРЕУС БАНК МКБ” про визнання недійсним Генерального кредитного договору №97/2007-1/кл від 28.09.2007р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Імперіал” та Відкритим акціонерним товариством “Міжнародний комерційний банк”.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.03.2010 було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.04.2010.
28.04.2010 позивач звернувся до Господарського суду м. Києва із заявою про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 335 000,00 грн. процентів, сплачених ТОВ “Імперіал” на користь ВАТ “ПІРЕУС БАНК МКБ” за Генеральним кредитним договором №97/2007-1 кл від 28.09.2007.
Відповідно до приписів ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
В свою чергу, якщо позивачем з посиланням на статтю 22 ГПК подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме: крім раніше заявлених вимог про визнання договору недійсним заявлено й іншу вимогу, то дана заява позивача по своїй суті не є власне заявою про збільшення розміру позовних вимог, оскільки під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (див. абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 N 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, з наступними змінами і доповненнями).
Фактично йдеться про об'єднання в одній позовній заяві двох різних вимог, і таке об'єднання має відповідати приписам частини першої статті 58 ГПК України.
Порушення правил об'єднання вимог з урахуванням конкретних обставин справи може бути підставою для повернення додатково поданої заяви без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 63 ГПК України (див. Лист Вищого господарського суду від 14.08.2007 № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”).
В зв'язку з зазначеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем порушено правила об'єднання вимог, оскільки в одній позовній заяві об'єднані вимоги майнового та немайнового характеру і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.
Крім того, необхідно звернути увагу на те, що відповідно до п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України на позивача покладається обов'язок додати до позовної заяви докази сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, із позовних заяв майнового характеру ставка державного мита становить 1 % ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивачем, всупереч наведеним положенням законодавства, не було додано до заяви про збільшення позовних вимог доказів сплати державного мита за позовні вимоги майнового характеру, які викладені в зазначеній заяві.
Позивачем також не надано доказів надсилання відповідачу копії заяви про збільшення позовних вимог, що передбачено ч.1 ст. 56 ГПК України.
Враховуючи вищезазначене, місцевий господарський суд правомірно повернув заяву позивача без розгляду на підставі п.п. 4, 5, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду м. Києва від 29.04.2010 у справі №30/103 є обґрунтованою та такою, що відповідає нормам чинного процесуального законодавства, підстав для її скасування не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Імперіал” на ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.04.2010 у справі №30/103 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.04.2010 у справі №30/103 - без змін.
3. Матеріали справи № 30/103 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді