01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.04.2010 № 42/686
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належно;
від відповідача - Павленко Н.В. - представник, дов. №Д07/2009/11/24-5 від 24.11.2009р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельний кооператив "Темп-11"
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.01.2010
у справі № 42/686 ( .....)
за позовом Житлово-будівельний кооператив "Темп-11"
до Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"
про зобов"язання вчинити певні дії
Житлово-будівельним кооперативом «Темп-11» (надалі позивач) заявлений позов до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» (надалі відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: зобов'язати АЕК «Київенерго» здійснити перерахунок вартості теплової енергії, спожитої ЖБК «Темп-11» протягом 01.12.2006р. - 25.05.2008р. за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8021020 від 01.12.2003 року, на підставі тарифів згідно розпорядження КМДА № 1245 від 20.06.2002р., в редакції розпорядження КМДА № 2249 від 10.12.2004р.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2010 року у справи № 42/686 в задоволені позову Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11» відмовлено повністю.
Позивач - Житлово-будівельний кооператив «Темп-11» не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2010р., звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати згадане рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- апелянт зазначає про те, що висновок суду І інстанції щодо відсутності обов'язку здійснити державну реєстрацію зазначених розпоряджень є необґрунтованим та суперечить нормам ч. 4 статті 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та п. 57 Регламенту виконавчого органу Київської міської ради;
- наголошує на тому, що відповідачем неправомірно застосовано тарифи, затверджені Розпорядженнями КМДА № 643 від 30.05.2007р., оскільки зазначене розпорядження не пройшло державної реєстрації, і відповідно не набрало чинності;
- також, зауважує на тому, що зазначене розпорядження КМДА № 643 не може встановлювати тарифи для використання відповідачем з 01.12.2006р, оскільки було видане 30.05.2007р., що в свою чергу суперечить статті 58 Конституції України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2010 року було прийнято апеляційну скаргу Житлово-будівельний кооператив «Темп-11» до провадження та призначено розгляд справи на 13.04.2010р.
У судовому засіданні 13.04.2010 року присутній представник відповідача надав відзив на апеляційну скаргу в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції просив залишити без змін з мотивів у ньому викладених.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
Враховуючи наявність в матеріалах справи мотивованої апеляційної скарги та у зв'язку із тим, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття судового рішення, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, враховуючи доводи заперечень на апеляційну скаргу, письмові пояснення сторін, колегія суддів встановила наступне:
Відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01 грудня 2003 року між Житлово-будівельним кооперативом «Темп-11» та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», укладено Договір № 8021020 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору, при виконані умов цього договору, а також у вирішенні всіх, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж (далі - Правил), нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.
Згідно п. 2.2.3 Договору енергопостачальна організація зобов'язалась при зміні тарифів (додаток № 3 до Договору) повідомляти абонента у п'ятиденний термін з моменту отримання Розпорядження держадміністрації м. Києва про їх змінення.
При цьому, апеляційною інстанцією приймається до уваги наступне:
Правовідносини у сфері енергопостачання регулюються Господарським кодексом України, Законами України «Про електроенергетику», «Про теплопостачання» та іншими нормативними актами, відповідно до яких відповідач як виробник та постачальник енергії укладає договори на постачання теплової енергії з усіма споживачами, які мають технічні засоби для одержання енергії.
Згідно приписів статей 24 та 25 Закону України „Про теплопостачання” споживач теплової енергії має право на отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів та стандартів, в свою чергу теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством; забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Система оплати послуг (щомісячна або авансова) та форма оплати послуг (готівкова або безготівкова) визначаються у договорі між споживачем і виконавцем. У разі застосування авансової системи оплати послуг виконавець періодично, раз на 6 місяців, здійснює перерахунок плати за фактично надані послуги, про що повідомляє споживача. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги зауважує на тому, що відповідач, на підставі укладеного між сторонами Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8021020 від 01.12.2003 року, виставляючи позивачеві рахунки за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2006р. по 25.05.2008р., безпідставно керувався тарифами, затвердженими Розпорядженнями КМДА № 643 від 30.05.2007р., оскільки зазначене Розпорядження не пройшло державної реєстрації.
При цьому, позивач наголошує на тому, що в період з 01.12.2006р. по 25.05.2008р., були чинними тарифи затверджені Розпорядженням КМДА № 1245 від 20.06.2002р., в редакції розпорядження КМДА № 2249 від 10.12.2004р.).
Згідно статті 14 Закону України «Про теплопостачання» державний нагляд у сфері теплопостачання здійснюють державні інспекції та інші органи у порядку, встановленому законом.
Державні інспектори мають право: безперешкодно у будь-який час відвідувати об'єкти теплопостачання для перевірки додержання нормативно-правових актів у сфері теплопостачання з питань, що належать до їх компетенції, отримувати від посадових осіб інформацію щодо виконання цих актів; надавати в межах своїх повноважень приписи про усунення порушень нормативно-правових актів; отримувати інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань; надсилати приписи керівникам теплогенеруючих або теплопостачальних організацій про приведення засобів контролю, обліку та регулювання теплової енергії і теплоносія на об'єктах теплопостачання у відповідність із нормами та стандартами у сфері теплопостачання; надавати приписи щодо неприпустимості продовження експлуатації об'єктів у сфері теплопостачання, якщо це створює загрозу життю та здоров'ю обслуговуючого персоналу та здоров'ю населення; застосовувати в установленому законом порядку санкції до суб'єктів відносин у сфері теплопостачання за порушення нормативно-правових актів з питань, що належать до їх компетенції.
Відповідальність за порушення законодавства у сфері теплопостачання передбачена статтею 31 Закону України «Про теплопостачання», зокрема, уповноважені органи застосовують до суб'єктів господарювання - юридичних осіб штрафні санкції: за необґрунтоване застосування тарифів на виробництво теплової енергії та її транспортування чи постачання або завищення нарахування плати за фактично відпущену теплову енергію споживачу (покупцю) - у розмірі до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Справи про накладання штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються органами державного нагляду (інспекціями) та Національною комісією регулювання електроенергетики України в межах їх компетенції. Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами уповноважених органів, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передаються посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи. Керівник чи заступник керівника уповноваженого органу розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів. Рішення керівника чи заступника керівника уповноваженого органу про накладання штрафу оформляється постановою. Суб'єкт господарювання повинен сплатити штраф у п'ятнадцятиденний термін із дня отримання постанови про його накладання. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку. Рішення про накладання штрафу в справах про порушення, передбачені цим Законом, може бути оскаржено в суді.
Тобто, у розумінні зазначеної норми чинного законодавства, у разі необґрунтованого застосування тарифів на виробництво теплової енергії та за порушення безперебійного постачання теплової енергії, не пов'язане з дією обставин непереборної сили, що завдало споживачу матеріальних збитків при виконанні ним договірних зобов'язань, несе відповідальність - Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго». При цьому, в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, належним доказом порушення законодавства у сфері теплопостачання є протокол та постанова про накладення штрафу.
Відповідно до частини 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
З огляду на викладене, апеляційна інстанція зазначає, що розрахунки за теплову енергію здійснюються по тарифам, які є дійсними на момент споживання теплової енергії, на підставі приладів обліку за розрахунковий період. Отже, позивач розраховується за фактично отриману ним теплову енергію, при цьому вартість спожитої теплової енергії визначається з урахуванням тарифів, які діють на момент споживання.
Так, АЕК «Київенерго» проводила розрахунки за теплову енергію та застосовувала тарифи встановлені КМДА, зокрема в період: з 01.12.2006р. по 01.02.2007р. за тарифами встановленими розпорядженням КМДА № 1575 від 30.10.2006р. - 118,87 грн. за 1 Гкал.; з 01.02.2007р. по 30.05.2007р. за тарифами встановленими розпорядженням КМДА № 142 від 12.02.2007р. - 94,33 грн. за 1 Гкал.; з 30.05.2007р. по 29.04.2009р. за тарифами встановленими розпорядженням КМДА № 643 від 30.05.2007р. - 94,33 грн. за 1 Гкал.
Крім того, апеляційна інстанція зазначає, що у відповідності до норм чинного законодавства, нарахування відповідачем споживачу вартості теплової енергії за завищеними тарифами, автоматично не кореспондується з обов'язком позивача сплачувати вартість теплової енергії саме за виставленими відповідачем тарифами, оскільки споживач повинен щомісячно здійснювати оплату за фактично отриману теплову енергію. Вартість фактично отриманої теплової енергії визначається виходячи з розміру чинних діючих тарифів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
В розумінні зазначеної норми, позивач не позбавлений права самостійно визначати вартість спожитої теплової енергії виходячи від обсягів спожитої теплової енергії та розміру тарифів, затвердженими в установленому порядку, та відповідно сплачувати теплопостачальній організації вартість теплової енергії згідно власного розрахунку.
Пунктом 6 статті 6 Господарського кодексу України передбачено заборону незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, отже суд не може примусити суб'єкта господарювання керуватись тими чи іншими розпорядженнями КМДА, оскільки це є втручання в його господарську діяльність, і як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апеляційна колегія беручи до уваги положення статті 1 Господарського процесуального кодексу України, вважає позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11» необґрунтованими, з огляду на те, що позивачем не доведено тих обставин, які є підставою позовних вимог, не підтверджено такі обставини належними доказами та не доведено, що відбулося порушення його права чи охоронюваного законом інтересу, оскільки позивач вправі сплачувати вартість за тарифами, які є чинними та затвердженими в установленому порядку.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2010 року у справі № 42/686 залишити без змін, а скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Темп-11» - без задоволення.
2. Справу № 42/686 скерувати до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
15.04.10 (відправлено)