01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
15.06.2010 № 05-5-24/4042
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з"явився
від відповідача -не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Сорго"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 08.04.2010
у справі № 05-5-24/4042 ( .....)
за позовом Приватне підприємство "Сорго"
до ТОВ "Росукрметалальянс"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 1566,38 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 року у справі № 05-5-24/4042 повернуто позовну заяву Приватного підприємства „Сорго” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Росукрметалальянс” про стягнення 1 566,38 грн. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України).
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Приватне підприємство „Сорго” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги та з апеляційною скаргою (вх. № 02-4.1/3098 від 22.04.2010 року), в якій просить суд прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на розгляд до Господарського суду міста Києва. В обґрунтування зазначеного клопотання позивач зазначив, що отримав оскаржувану ухвалу лише 16.04.2010 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2010 року призначено до розгляду клопотання про відновлення строку апеляційного оскарження за апеляційною скаргою Приватного підприємства „Сорго” в судовому засіданні на 01.06.2010 року об 11 год. 35 хв., про що сторони у справі були повідомлені належним чином.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2010 року апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.06.2010 року об 11 год. 15 хв.
В судове засідання 15.06.2010 року представники сторін без поважних причин не з'явились.
Враховуючи те, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи і явка сторін обов'язковою не визнавалася, а матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а ухвала скасуванню з наступних підстав:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 1 566,38 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 року позовну заяву було повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Ухвала мотивована тим, що позивачем не надано доказів сплати державного мита у встановленому порядку.
Суд першої інстанції відзначив, що відповідно до роз'яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку „призначення платежу” зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.
Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що відповідно до листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005 року реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095.
Разом з цим, місцевий господарський суд відмічає, що в платіжному дорученні № 551 від 09.03.2010 року, доданого позивачем як доказ сплати державного мита, в рядку „призначення платежу” не зазначено відомостей про те, яка саме позовна заява оплачується державним митом та відсутній символ звітності банку.
На підставі зазначених вище висновків суд першої інстанції повернув позивачу позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Згідно з частиною першою статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України, зокрема, Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” та Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженого наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року № 15.
Проте, визнавши відсутніми належні докази сплати державного мита в установленому порядку, місцевий господарський суд не врахував, що при вирішенні питання щодо дотримання скаржником вимог п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України юридичне значення має факт зарахування державного мита до державного бюджету.
Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви позивачем додано платіжне доручення № 551 від 09.03.2010 року акцептоване Черкаською обласною дирекцією „Райффайзен банк Аваль” базове відділення, в якому отримувачем державного мита вказано УДК у Шевченківському районі м. Києва, із зазначенням рахунку отримувача № 31110095700011, коду ЄДРПОУ 26077968 та коду банку отримувача 820019, що підтверджує перерахування державного мита до державного бюджету.
На зворотній стороні платіжного доручення № 551 від 09.03.2010 року відповідно до вимог пункту 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, зроблено напис про зарахування державного мита до державного бюджету. Цей напис скріплений підписами посадових осіб і відтиском круглої печатки кредитної установи з зазначенням дати виконання платіжного доручення.
Та обставина, що в платіжному дорученні в рядку „призначення платежу” не зазначено відомостей про те, яка саме позовна заява оплачується державним митом та відсутній символ звітності банку - 095, на думку колегії суддів апеляційного господарського суду не може розглядатися в якості достатньої підстави вважати, що платіжне доручення № 551 від 09.03.2010 року не є належним доказом сплати державного мита.
За наявності сумнівів у надходженні та зарахуванні державного мита до державного бюджету України місцевий господарський суд не позбавлений був права, прийнявши позов до провадження, в порядку ст. 65 ГПК України витребувати у позивача додаткові докази такого зарахування, зокрема, відповідне підтвердження територіального органу державного казначейства, якому мито перераховано.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів констатує відсутність підстав у місцевого господарського суду вважати платіжне доручення № 551 від 09.03.2010 року про сплату 102,00 грн. неналежним доказом сплати державного мита.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки господарського суду першої інстанції, оскільки останнім безпідставно та необґрунтовано повернуто позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст.63 ГПК України, чим порушено норми процесуального права.
За таких осбтавин, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу та скасовує ухвалу суду першої інстанції.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сорго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 року у справі № 05-5-24/4042 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.04.2010 року у справі № 05-5-24/4042 скасувати.
3. Справу № 05-5-24/4042 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
18.06.10 (відправлено)