01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
07.04.2010 № 23/150
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з'явився
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного страхового товариства "Вексель"
на рішення Господарського суду м.Києва від 22.02.2010
у справі № 23/150 ( .....)
за позовом Акціонерної страхової компанії "Оранта-Лугань"
до Акціонерного страхового товариства "Вексель"
про стягнення 28763,01 грн.
Акціонерна страхова компанія „Оранта-Лугань” (далі - позивач) звернулась до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Акціонерного страхового товариства „Вексель” (далі - відповідач) про стягнення з останнього 28763,01 грн. суми страхового відшкодування.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.11.2009 р. у справі № 23/150 позовні вимоги задоволені повністю.
Рішення мотивоване тим, що оскільки відповідач неналежним чином виконував свої обов'язки, передбачені Генеральною угодою про факультативне перестрахування № 50ПР від 17.03.2000 р. та Договором перестрахування № 336ЛГ-ТР від 01.02.2008 р., то з нього підлягає стягненню 28763,01 грн. суми страхового відшкодування.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
Скаргу мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не врахував наступні обставини: позивач не виконав вимог п. 7.1.6. Генеральної угоди про факультативне перестрахування № 50ПР від 17.03.2000 р., а тому на підставі п. 7.4.5. відповідач має право відмовити у виплаті суми страхового відшкодування.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
17.03.2000 р. між сторонами по справі було укладено Генеральну угоду про факультативне перестрахування № 50ПР (далі - Генеральна угода), предметом якої є загальні умови взаємного перестрахування страхових ризиків.
Згідно п. 2.3. Генеральної угоди передача ризиків у факультативне перестрахування відбувається шляхом підписання сторонами та скріплення печатками договорів, ковернотів, сертифікатів, у яких викладені основні положення передачі страхових ризиків від Перестрахувальника до Перестраховика і які є невід'ємними частинами генерального договору.
В силу п. 2.6. Генеральної угоди передані у перестрахування ризики вважаються перестрахованими на умовах страховика, що уклав договір страхування.
Керуючись умовами Генеральної угоди сторонами по справі було укладено договір перестрахування (далі - Ковер-нот) № 336ЛГ-ТР від 01.02.2008 р., згідно умов якого позивач передав у страхування відповідачу ризик виконання власних зобов'язань за укладеним ним договором страхування транспортного засобу.
Ковер-нотом позивач застрахував власні ризики виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником за договором добровільного страхування наземного транспорту № 338 від 01.02.2008 р., укладеним з Корсунським С.О. (далі - Договір № 338)
Предметом Договору № 338 є майнові інтереси страхувальника (Корсунського С.О.), пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем Тоуоtа Lапdcruiser Ргаdо, номер кузова JTEBZ29JX00077346, державний номерний знак АН0209АР.
Як вбачається з п. 3.1. Договору № 338 від 01.02.2008 р. страховим випадком, тобто подією, яка породжує обов'язок страховика здійснити страхову виплату на користь страхувальника, визначається пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
23.04.2008 р. на 49 кілометрі автодороги Таловка - Луганськ, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою № 83 від 05.05.2008 р., виданою ЛР ДПС УДАІ УМВС України в Луганській області.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 25.04.2009 р. позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення № 05-04/336 про настання події, яка має ознаки страхового випадку, із застрахованим автомобілем, що підтверджується реєстром на відправлення кореспонденції зі штампом поштового відділення.
Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що направлення вказаного повідомлення і є виконання позивачем вимог п. 7.1.6. Генеральної угоди, згідно якого позивач зобов'язаний в письмовій формі звернутися до відповідача з пропозицією про участь у визначенні розміру заподіяної шкоди та урегулюванні збитків по страховому випадку.
02.06.2008 р. позивачем складено страховий акт, відповідно до якого було визнано вищезазначену подію страховим випадком.
Як вбачається з п. 8.1.4. Договору № 338, у позивача виник обов'язок сплатити на користь страхувальника протягом 15 днів суму страхового відшкодування.
23.07.2008 р. позивач повністю виконав свої зобов'язання перед страхувальником, сплативши йому 107847,79 грн. страхового відшкодування, що підтверджується видатковим касовим ордером № 474 від 22.07.2008 р. та видатковим касовим ордером № 477 від 23.07.2008 р.
01.08.2008 р. позивач направив на адресу відповідача письмову вимогу № 05-04/603 від 01.08.2008 р. про здійснення виплати страхового відшкодування у сумі 28 763,01 грн. відповідно до умов Генеральної угоди та Ковер-ноту. До вимоги позивачем було додано документи, передбачені пунктом 7.1.7. Генеральної угоди.
В силу п. 7.4.6. при відмові у виплаті страхового відшкодування на адресу перестрахувальника направляється письмове повідомлення з підставами причин відмови протягом 7 діб, не враховуючи вихідні, святкові дні, після отримання від перестрахувальника документів на виплату.
Відповідач вказану суму на рахунок позивача не перерахував, відповіді на письмову вимогу також не направив.
Як встановлено ст. 12 Закону України „Про страхування” перестрахуванням визначається страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.
Згідно ст. 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про страхування” страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України „Про господарські товариства” з урахуванням особливостей, передбачених Законом України „Про страхування”, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.
Як зазначено в ст. 990 Цивільного кодексу України та ст. 25 Закону України „Про страхування” виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно із договором страхування на підставі заяви страхувальника та акта, який складається страховиком чи уповноваженою ним особою.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 28763,01 грн. страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.
Тому колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 10.11.2009 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного страхового товариства „Вексель” залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 10.11.2009 р. у справі № 23/150 залишити без змін.
Справу № 23/150 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
12.04.10 (відправлено)