01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
08.04.2010 № 20/195
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Київметробуд"
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.02.2010
у справі № 20/195 ( .....)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт"
до ВАТ "Київметробуд"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 246572,77 грн.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 246.572,77 грн. (227.523,76 грн. - основного боргу, 3.349,87 грн. - 3 % річних, 15.699,14 грн. - збитків від інфляції), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті поставленого позивачем товару.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2009 р. у справі № 20/195, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2009 р. та постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2010 р., позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
На виконання рішення суду 02.02.2010 р. видано наказ.
В подальшому 01.02.2010 р. до Господарського суду міста Києва звернувся боржник із заявою про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2009 р. у справі № 20/195 строком на чотири місяці. Заява обґрунтована тим, що у боржника відсутні грошові кошти; заборгованість боржника перед стягувачем виникла виключно у зв'язку з відсутністю фінансування з бюджету. Крім того, за відсутності фінансування підприємство боржника не працювало у період з 25.12.2009 р. по 17.01.2010 р. та з 01.02.2010 р. по 01.04.2010 р. на підприємстві боржника оголошено простій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2010 р. у справі № 20/195 (далі - Ухвала суду) заяву Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд» (вих. № 72 від 29.01.2010 р. ) про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2009 р. у справі № 20/195 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з даною Ухвалою суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2010 р. у справі № 20/195 скасувати, прийняти постанову, якою задовольнити вимогу ВАТ „Київметробуд" щодо відстрочення виконання рішення від 08.09.2009 р. у справі № 20/195 за позовом ТОВ «Інженерно-будівельна компанія «Малахіт» до ВАТ «Київметробуд» на підставі ст. 121 ГПК України.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.
Скаржник стверджує, що місцевому суду було надано достатньо доказів про те, що ВАТ «Київметробуд» на сьогодні знаходиться в скрутному становищі, яке виникло внаслідок непереборної сили - відсутності коштів в бюджеті, кризи в економіці, страйків, відсутності платоспроможності інвестора та замовника робіт на об'єкті будівництва Київського метрополітену. Тому, на думку апелянта, суд мав можливість відстрочити виконання рішення суду від 08.09.2009 р. у справі № 20/195.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2010 р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Київметробуд” і порушено апеляційне провадження у справі № 20/195, розгляд апеляційної скарги призначено на 08.04.2010 р.
Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони, зокрема, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду та ін.
Сторони своїми процесуальними правами не скористалися, у судове засідання не з'явилися, через канцелярію суду до початку судового засідання апелянт подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із тим, що уповноважений представник ВАТ «Київметробуд» - головний юрисконсульт Кошкіна І.В. перебуває у відрядженні до 10.04.2010 р.
Статтею 28 ГПК України передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За висновком колегії суддів, причини неявки відповідача до суду не є поважними. Відповідачем у справі є підприємство (ВАТ «Київметробуд»), а не конкретний представник, ГПК України передбачено ведення справи через представника, що дозволяє направити в судове засідання іншу уповноважену особу, в т.ч. і директора.
При цьому колегія суддів бере до уваги і те, що, як вбачається з матеріалів справи, під час її розгляду в судах інших інстанцій представниками відповідача в судових засіданнях були й інші особи.
Колегія суддів враховує, що в судове засідання 08.04.2010 р. відповідач не з'явився, однак докази, наявні в матеріалах справи, є достатніми для прийняття рішення за вимогами апеляційної скарги.
Тому, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2009 р. у справі № 20/195, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2009 р. та постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2010 р., позовні вимоги задоволено у повному обсязі. На виконання рішення суду 02.02.2010 р. видано наказ.
В подальшому, 01.02.2010 р., до Господарського суду міста Києва звернувся боржник із заявою про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2009 р. у справі № 20/195 строком на чотири місяці. Заява обґрунтована тим, що у боржника відсутні грошові кошти; заборгованість боржника перед стягувачем виникла виключно у зв'язку з відсутністю фінансування з бюджету. Крім того за відсутності фінансування підприємство боржника не працювало у період з 25.12.2009 р. по 17.01.2010 р. та з 01.02.2010 р. по 01.04.2010 р. на підприємстві боржника оголошено простій.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України суд може відстрочити виконання рішення у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять виконання неможливим.
Відповідно до Роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.09.1996 р. №02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Заява боржника обґрунтована тим, що у нього відсутні грошові кошти; заборгованість боржника перед стягувачем виникла виключно у зв'язку з відсутністю фінансування з бюджету. Крім того, за відсутності фінансування, підприємство боржника не працювало у період з 25.12.2009 р. по 17.01.2010 р. та з 01.02.2010 р. по 01.04.2010 р. на підприємстві боржника оголошено простій.
Із поданої заяви колегія суддів не вбачає виняткових обставин, що могли б бути підставою для відстрочки виконання рішення суду, враховуючи наступне.
На думку колегії суддів, посилання боржника на те, що Київською міською державною адміністрацією як розпорядником бюджетних коштів та інвестором за договором №12/001 від 21.07.2003 р., що укладений між ВАТ «Київметробуд» та КП «Київський метрополітен», не здійснюються в повному обсязі обов'язки щодо фінансування об'єктів будівництва метрополітену, відповідно, боржник не має грошових коштів для здійснення розрахунку із стягувачем, місцевим судом обґрунтовано не взято до уваги до уваги, оскільки, як встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва від 08.09.2009 р. №20/195, матеріали справи не містять доказів того, що сторони обумовили здійснення відповідачем оплати поставленого позивачем товару залежно від виконання зобов'язань КП «Київський метрополітен» перед відповідачем за іншим договором.
Крім того, як підтверджується судовою колегією під час апеляційного перегляду спірної ухвали, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що у договірних відносинах між відповідачем та КП «Київський метрополітен» позивач виступав саме у якості субпідрядника, а поставлені позивачем матеріали використовувались відповідачем саме під час здійснення робіт по будівництву Сирецько-Печерської лінії від станції «Харківська» до Харківської площі з електродепо.
Колегія суддів також бере до уваги, що при розгляді заяви суд повинен врахувати не лише матеріальні інтереси боржника, а й стягувача. Як свідчать матеріали справи, з моменту прийняття рішення у справі № 20/195 боржник жодного разу не сплатив кошти в рахунок погашення заборгованості перед стягувачем.
Таким чином, з моменту набрання рішенням у справі № 20/195 законної сили (постанова Київського апеляційного господарського суду у справі № 20/195 прийнята 23.11.2009 р.) стягувач майже три місяці не має можливості одержати присуджені на його користь грошові кошти.
За наведених обставин місцевий суд підставно залишив без задоволення заяву Відкритого акціонерного товариства «Київметробуд» про відстрочку виконання рішення суду у справі № 20/195.
Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Всі інші доводи та заперечення сторін, надані на їх підтвердження докази колегією суддів до уваги не беруться на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи з урахуванням вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2010 р. у справі № 20/195 прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи з урахуванням вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Київметробуд” залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва у справі від 16.02.2010 р. у справі № 20/195 - без змін.
2. Матеріали справи № 20/195 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді