01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
08.04.2010 № 31/110
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Межевець О.А. (дов. № 05/04 від 02.04.2010 р.)
Василенко С.А. (дов. № 04-Д/04 від 07.04.2010 р.)
від відповідача -Петренко С.В. (дов. № 09 від 11.01.2010 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду м.Києва від 09.03.2010
у справі № 31/110 ( .....)
за позовом ТОВ "Укреконерготорг"
до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про зобов"язання укласти договір
Рішенням Господарського суду м.Києва від09.03.2010 р. у справі №31/110 позов задоволено; зобов'язано відповідача внести зміни до договору № 153/01-05 від 05.08.2008 р. в наступних частинах: п. 4.1 викласти в наступній редакції : „ 4.1. Постачальник зобов'язаний передати Покупцю продукцію, визначену цим договором, за рознарядками Покупцю, що будуть надаватися додатково Постачальнику, після отримання від нього підтвердження готовності продукції до відвантаження і за довіреностями, що будуть надані відособленими структурними одиницями Покупця. Постачальник зобов'язаний передати продукцію Покупцю в повному обсязі по Специфікаціях № 1, № 2, № 3 - протягом 22 місяців з моменту зарахування авансу на рахунок Постачальника”; п. 15.1 викласти в наступній редакції: „ 15.1. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 30.06.2010 р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору”.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, та відмовити у задоволенні позову. Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що він істотно не порушував умови укладеного договору. Дійсно існували незначні затримки розрахунків за отриману продукцію, однак, на думку представника, це не свідчить про наявність підстав для зміни умов договору. Також представник вважає, що чинним законодавством не передбачена зміна строків оплати за поставлену продукцію.
Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими. Представник зазначає, що відповідач систематично порушував умови договору, вчасно не сплачуючи за поставлену продукцію. В зв'язку із затримками оплати відповідачем, позивач не мав можливості вчасно поставити продукцію, так як заводи виробники продукції постійно зривали свої виробничі графіки, оскільки не отримували оплату своєчасно. Позивач неодноразово звертався до скаржника з пропозицією продовжити строк дії договору та збільшити строк поставки, але останній відмовлявся від даної пропозиції. Крім цього, рішенням Господарського суду м. Києва від 28.07.2009 р. по справі № 31/307 вже змінювались умови укладеного договору в частині строків поставки та дії договору.
Згідно з ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі докази по справі, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Позивач звернувся до господарського суду першої інстанції з позовом про зміну в судовому порядку умов укладеного договору поставки № 153/01-08 від 05.08.2008 р. в частині строків поставки та дії договору.
Оскаржуваним рішенням суду у даній справі позов задоволено; змінено умови вказаного договору в частині строків поставки та дії договору.
Дослідивши всі матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування вказаного рішення господарського суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2008 р. між сторонами по справі був укладений договір № 153/01-08, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача трансформатори струму та напруги на загальну суму 45 357 000 грн., а відповідач зобов'язався прийняти зазначену продукцію і оплатити її вартість.
Відповідно до п. 4.1. цього договору позивач зобов'язався передати продукцію відповідачу в повному обсязі по Специфікаціях №№ 1, 2, 3 - протягом 9 місяців з моменту зарахування авансу на рахунок позивача.
Згідно з п. 3.1. вказаного договору відповідач зобов'язувався сплатити ціну договору наступним чином: аванс у розмірі 30 % від ціни договору у сумі 13 607 100 грн., у тому числі ПДВ - 2 267 850 грн., сплачується на поточний рахунок позивача протягом 30 банківських днів з моменту надання рахунку позивачем. А подальші розрахунки проводяться відповідачем за кожну партію продукції згідно видаткової накладної позивача (з урахуванням авансу) протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі партії продукції та після надання рахунку позивачем.
20.08.2008 р. відповідачем було перераховано на рахунок позивача аванс у розмірі 13 607 100 грн., у тому числі ПДВ - 2 267 850 грн.
Встановлено, що відповідач проводив оплату за отриману продукцію з порушенням строків оплати, в результаті чого порушувались строки поставки продукції за вказаним договором.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією продовжити строк дії договору та збільшити строк поставки, однак, останній не погоджувався на такі зміни до договору.
Рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2009 р. по справі № 31/307 було змінено умови зазначеного договору в частині строків поставки та дії цього договору.
Вказане рішення суду набуло законної сили, відповідачем не оскаржувалось.
13.08.2009 р. між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до укладеного договору, відповідно до якої сторони погодили, що позивач зобов'язаний передати продукцію відповідачу в повному обсязі по Специфікаціях №№ 1, 2, 3 - протягом 16 місяців з моменту зарахування авансу на рахунок позивача, та продовжили термін дії договору до 31.12.2009 р.
На виконання умов укладеного договору позивач передав відповідачу 272 трансформатора, що підтверджується актами приймання-передачі продукції та видатковими накладними.
Внаслідок систематичного порушення строків оплати позивач повторно надіслав відповідачу лист з пропозицією продовжити строк дії спірного договору та збільшити строк поставки продукції, для чого запропонував укласти додаткову угоду № 2 до вказаного договору. Оскільки відповіді на вищевказаний лист відповідач не надав, позивач вдруге звернувся з позовом до суду.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
За змістом ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
В порядку ст. 188 ГК України заінтересована сторона по угоді має право передати спір щодо зміни договору на вирішення суду, якщо сторони не досягли згоди стосовно такої зміни.
Зі змісту вказаних норм колегія суддів дійшла висновку про те, що наслідком порушення зобов'язання може бути зміна умов цього зобов'язання у випадку коли порушення боржником зобов'язання тягне за собою зміну цього зобов'язання.
В даному випадку судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання по оплаті поставленого товару за вказаним договором, що в свою чергу призвело до порушення строків поставки товару та не давало можливості виконати належним чином умови договору в частині поставки товару. Строки оплати продукції є істотними умовами договору.
Враховуючи ту обставину, що набрало законної сили рішення господарського суду м. Києва від 28.07.2009 р. про зміну умов зазначеного договору в частині строків поставки та строку дії договору, та той факт, що відповідач систематично порушував умови договору в частині оплати за поставлену продукцію, тим самим істотно порушував умови укладеного договору, не погоджувався на часткові зміни умов договору, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про зміну в частині умов зазначеного договору, при цьому, вказані зміни не суперечать змісту укладеного договору та не призведуть до зміни самого предмета договору, а лише конкретизують умови цього договору.
Ні умови укладеного договору № 153/01-08 від 05.08.2008 р., ні зміст Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти не передбачають заборони на зміну в частині умов зазначеної угоди. Також на даний час не визначений порядок зміни умов таких договорів уповноваженим органом виконавчої влади, а тому слід керуватись нормами глави 20 ГК України, яка передбачає в судовому порядку можливість змін до господарських договорів.
З урахуванням наведеного, відсутні правові підстави для визнання доводів, викладених в апеляційній скарзі, переконливими та такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а тому колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку відповідно до ст. 43 ГПК України та прийняв законне й обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, правових підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -
Рішення Господарського суду м.Києва від09.03.2010р. у справі №31/110 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Справу № 31/110 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
13.04.10 (відправлено)