01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
07.04.2010 № 8/94
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Кацура С.М. - представник за довіреністю № б/н від 14.05.2009;
від відповідача -Карпенко В.К. - представник за довіреністю № 145 від 03.03.2010;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Прилуцький завод "Білкозин"
на рішення Господарського суду м.Києва від 28.07.2009
у справі № 8/94 ( .....)
за позовом Фонд Стіхтінг Адміністратікантор ЛТД Амстердам
до Відкрите акціонерне товариство "Прилуцький завод "Білкозин"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання повноважень виконавчого органу перевищеними та скасування пунктів колективного договору
В червні 2009 Фонд Стіхтінг Адміністратікантор ЛТД (далі - позивач) звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Прилуцький завод „Білкозин” (далі - відповідач) про визнання повноважень виконавчого органу перевищеними та скасування пунктів колективного договору.
В липні 2009 позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, змінив предмет позову та просив суд першої інстанції визнати перевищеними повноваження виконавчого органу відповідача в особі генерального директора з приводу підписання пунктів 15.23, 15.25, 15.26, 15.27 колективного договору на 2007-2010 роки, як такі, що не забезпечені джерелами виплати взятих на себе фінансових зобов'язань та визнати пункти 15.23, 15.25, 15.26, 15.27 колективного договору на 2007-2010 роки нечинними, в зв'язку з відсутністю рішення вищого органу управління відповідача - загальних зборів акціонерів, по витрачанню коштів підприємства на вказані фінансові зобов'язання.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 28.07.2009 у справі №8/94 провадження у справі в частині визнання нечинними пунктів 15.23, 15.25, 15.26, 15.27 колективного договору на 2007-2010 роки Відкритого акціонерного товариства „Прилуцький завод „Білкозин” припинено, в решті позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що колективний договір зареєстрований 27.12.2006 та відповідно до п. 3.1 цього договору набрав чинності з 01.01.2007, а позивач став власником іменних акцій відповідача з 25.06.2007, тобто на момент підписання генеральним директором колективного договору у позивача не виникло корпоративних прав щодо відповідача.
Також суд першої інстанції зазначив, що ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, на підставі яких позивач просить суд захистити порушені, на його думку, права шляхом визнання перевищеними повноважень виконавчого органу при підписанні колективного договору, не передбачають такого способу захисту прав, як визнання повноважень органу управління господарського товариства перевищеними, не передбачено такого способу захисту корпоративних прав і Законом України “Про господарські товариства”.
Крім того, суд першої інстанції, обґрунтовуючи підстави припинення провадження в частині позовних вимог про визнання пунктів 15.23, 15.25, 15.26, 15.27 колективного договору вказав, що спір щодо недійсності певних умов колективного договору є трудовим спором, а тому не може вирішуватися за правилами господарського судочинства, відповідно до ст. 12 ГПК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Відкрите акціонерне товариство „Прилуцький завод „Білкозин” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 28.07.2009 у справі №8/94 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, не враховано, що позов подано на захист права позивача отримувати прибуток акціонера через укладення колективного договору яким передбачені фінансові зобов'язання, незатверджені загальними зборами товариства.
Позивач погодився з апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2009 прийнято апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Прилуцький завод „Білкозин” до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі №8/94, розгляд апеляційної скарги призначено на 07.04.2010.
В судове засідання 07.04.2010 з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні 07.04.2010 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційну скаргу задовольнити.
Представник відповідача просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Київський апеляційний господарський суд, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як правильно з'ясовано судом першої інстанції, позивач у справі є юридичною особою за законом Нідерландів, та внесений до Торгового реєстру Торгово-промислової палати Амстердама, про що свідчить виписка з торгового реєстру ТПП Амстердама від 17.09.08 р., на якій проставлений апостиль, відповідно до вимог Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 05.10.1961 р., що свідчить про офіційність вказаного документу.
Згідно з сертифікатом іменних акцій Відкритого акціонерного товариства “Прилуцький завод “Білкозин” серії С №2327 від 25.06.07 р. позивач у справі є власником 798320 шт. простих іменних акцій, емітентом яких є відповідач.
Відповідно до даних про власників пакетів акцій та номінальних утримувачів, що володіють 10% і більше акцій емітента - ВАТ „Прилуцький завод „Білкозин" - позивачеві 25.06.2007 р. відкрито особистий рахунок у реєстрі власників іменних цінних паперів емітента, на якому обліковуються 798320 шт. простих іменних акцій, що становить 75,4019% від загальної кількості акцій. Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач є акціонером ВАТ „Прилуцький завод „Білкозин” з 25.06.2007 р.
12 грудня 2006 р. на конференції трудового колективу ВАТ „Прилуцький завод „Білкозин” був затверджений колективний договір між власником та профспілковим комітетом товариства на 2007-2010 роки, а договір підписаний головою профкому товариства і генеральним директором товариства.
27.12.2006 р. повідомним порядком колективний договір зареєстрований в Управлінні праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради за реєстровим номером 38 (а.с.54).
Позивач оспорював певні пункти колективного договору та просив визнати перевищеними повноваження виконавчого органу відповідача в особі генерального директора при підписанні ним колективного договору із спірними пунктами.
Місцевий господарський суд, припиняючи провадження у справі за п. 1-1 ст. 80 та ст. 12 ГПК України в частині вимог про визнання пунктів 15.23, 15.25, 15.26, 15.27 колективного договору на 2007-2010 роки недійсними, виходив з непідвідомчості спору господарським судам України, оскільки предметом спору були правовідносини, які регулюються трудовим законодавством України.
Разом з цим суд першої інстанції вказав, що позивач набув корпоративних прав пізніше, ніж у відповідача був укладений колективний договір, а отже корпоративних прав позивача в момент укладення не порушив.
До того ж, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем обрано спосіб захисту, не передбачений ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, а тому відмовив у задоволенні вимог про визнання перевищеними повноважень виконавчого органу відповідача в особі генерального директора з приводу підписання колективного договору з обов'язками власника визначеними у спірних пунктах.
З такими висновками та мотивами спірного рішення колегія суддів у повній мірі погодитися не може.
Відповідно до ст. 12 Кодексу законів про працю України колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, і первинною профспілковою організацією, які діють відповідно до своїх статутів, а у разі їх відсутності - представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, з другої сторони.
Згідно із ст. 10 Кодексу законів про працю України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Згідно із ст. 1 Закону України “Про колективні договори і угоди” колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників або уповноважених ними органів.
Судом першої інстанції правомірно встановлено, що поняття колективного договору, сфера укладення, сторони договору, його зміст та порядок його укладення, тощо регулюються Кодексом законів про працю України та Законом України “Про колективні договори і угоди”.
Колективний договір за своїм змістом являє собою нормативно-правовий акт підприємства , який регулює соціально-трудові питання між власником (або уповноваженим ним органом) та трудовим колективом. Його укладення та виконання регулюються нормами трудового, а не господарського законодавства, адже трудові відносини, з огляду на положення ст. 4 ГК України, не є предметом регулювання цим кодексом.
Враховуючи те, що колективний спір з приводу змісту колективного договору і компетенції особи, яка від імені відповідача уклала колективний договір регулюється нормами трудового законодавства, спір є непідвідомчим господарському суду.
У зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд був не вправі розглядати спір по суті, оцінюючи колективний договір на предмет порушення ним прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, як одного з акціонерів відповідача, а також визначати правильність обраного ним способу захисту, а тому висновки суду першої інстанції з цього приводу підлягають виключенню з мотивувальної частини рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України “Про судоустрій України” місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Згідно із п. 4 ч.1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що за своєю суттю спори, які стосуються порядку укладення і виконання колективного договору, є трудовими спорами.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
За таких обставин рішення господарського суду Чернігівської області від 28.07.2009 у справі №8/94 підлягає частковому скасуванню у частині відмови у задоволенні позову про визнання повноважень виконавчого органу перевищеними на підставі п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України та п. 3 ч. 1 ст. 103 ГПК України, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем, через представника - Кацура С.М., при поданні позовної заяви сплачено квитанцією №112381 від 26.05.2009 державне мито у сумі 85,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 №7-93 сплачене державне мито підлягає поверненню у випадку припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в господарському суді.
З огляду на викладене, сплачене позивачем державне мито за подання позовної заяви в сумі 85,00 грн. підлягає поверненню останньому з державного бюджету України
Керуючись статтями 12, 47, 80, 99, 101, 103, 104, п. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Прилуцький завод „Білкозин” на рішення господарського суду Чернігівської області від 28.07.2009 у справі №8/94 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Чернігівської області від 28.07.2009 у справі № 8/94 скасувати частково у частині відмови у задоволенні позову про перевищення повноважень виконавчого органу з приводу підписання пунктів 15.23,15.25,15.26,15.27 колективного договору на 2007-2010 роки і у цій частині припинити провадження у справі.
Повернути представнику Фонду Стіхтінг Адміністратікантор ЛТД Кацурі Сергію Миколайовичу (14.11.1968 року народження, паспорт №41 04 747163, виданий 20.01.2006 Сертоловським ВМ Всеволожського району Ленінградської області, мешкає за адресою: Ленінградська область, місто Сертолово, вул. Д. Кожемякіна, буд. 11, корпус 1, кв. 44) з Державного бюджету України 85,00 грн. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) державного мита, сплаченого квитанцією №112381 від 26.05.2009 (оригінал квитанції знаходиться в матеріалах справи).
Видачу довідки про повернення державного мита доручити господарському суду Чернігівської області.
Зобов'язати представника Фонду Стіхтінг Адміністратікантор ЛТД Кацуру Сергія Миколайовича до 07.05.2010 надати Київському апеляційному господарському суду два нотаріально завірених переклада даної постанови англійською мовою.
Матеріали справи №8/94 повернути до господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.
Головуючий суддя
Судді
13.04.10 (відправлено)