Постанова від 08.04.2010 по справі 21/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2010 № 21/22

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Студенця В.І.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІЛ»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.02.2010

у справі № 21/22 ( .....)

за позовом Закритого акціонерного товариства «Енерготранс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІЛ»

про стягнення заборгованості 58577,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Енерготранс» звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІЛ» про стягнення заборгованості 58577,17 грн.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 04.02.2010 року у справі №21/22 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІЛ» (14001, м. Чернігів, провулок Стаханівців, 9-А, код ЄДРПОУ 35956163, р/р 26005184615100 в ЧФ АКІБ «УкрСіббанк», МФО 351001) на користь Закритого акціонерного товариства «Енерготранс» (61036, м. Харків, вул. Морозова, 3, кв. 78, код 24475015, р/р 2600601681650 в ХФ Укрексімбанк, МФО 351618) 57111,37 грн. основного боргу, 128,04 грн. пені, 182,76 грн. трьох відсотків річних, 585,77 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІЛ» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в судове засідання 04.02.2010 р. представник Відповідача не з'явився в судове засідання по причині хвороби останнього, також, апелянт стверджує, що ним було подано клопотання від 25.01.2010 року про відкладення розгляду справи.

Зокрема заявник посилається на те, що ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави, відповідно до яких Господарський суд відкладає в межах строків, які встановленні в ст. 69 цього кодексу, розгляд справи відкладається зокрема, такою підставою є нез'явлення в судове засідання представників сторін.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просив, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІЛ» залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суд від 23.03.2010 року апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІЛ» була прийнята до провадження у складі суддів: головуючого судді Студенця В.І., судді Калатай Н.Ф., Зеленіна В.О., та призначена до розгляду на 08.04.2010 року о б 11-00 год.

Розпорядження голови Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2010 року №01-23/1/6, у зв'язку з виходом з відпустки судді Баранця О.М., розгляд апеляційної скарги було доручено колегії суддів у складі: головуючий суддя Студенець В.І., судді Баранець О.М., Зеленін В.О.

В судове засідання 08.04.2010 р. представники Позивача та Відповідача не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце слухання справи по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників Позивача та Відповідача.

Судом встановлено що між Позивачем - Закритим акціонерним товариством «Енерготранс» та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІЛ» 20.10.2009 року було укладено договір купівлі-продажу №44 (надалі Договір), відповідно до умов якого Позивач був зобов'язаний продати, а Відповідач був зобов'язаний придбати продукцію, відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору, оплата провадиться протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем було поставлено Відповідачу товар, загальна вартість якого складає 57111,37 грн., згідно видаткової накладної №195 від 20.10.2009 року.

Позивач належним чином виконав умови договору, поставка товару на вказану суму у вказаний період підтверджується накладною з відтиском печатки Відповідача (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи), що свідчить про отримання товару.

Судом встановлено що, в порушення договірних зобов'язань, Відповідач за отримання товару остаточно не розрахувався.

Заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 57111,37 грн.

Відповідно до п. 5.2 Договору за несвоєчасне виконання зобов'язань щодо оплати товару, Відповідач зобов'язався виплатити Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Також, судом було встановлено, що 18.12.2009 року Позивачем було направлено Відповідачу лист-вимогу (№18 від 18.12.2009 р.) на суму 57111,37 грн., про що свідчить копія фіскального чеку від 18.12.2009 року, який міститься в матеріалах справи.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 193 ГК України також встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Так як Відповідачем не були надані належні докази оплати за поставлений товар, то колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з Відповідача заборгованості 57111,37 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України у випадку прострочення грошового зобов'язання кредитор має право вимагати сплати основного боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних.

З огляду на це, як правильно визначив місцевий господарський суд у своєму рішенні, правильним розміром трьох відсотків річних - 182,76 грн.

Щодо вимог Позивача про стягнення з Відповідача, відповідно до умов договору, пені в розмірі 1283,04 грн, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України (далі в тексті ЦК України), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойка в цивільному праві виконує дві основні функції. Вона є способом забезпечення виконання зобов'язання (ст. 549 ЦК України ) та наслідком його порушення. До моменту порушення зобов'язання неустойка виконує функцію забезпечення, тобто стимулює боржника до належного виконання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема, в разі прострочення.

Враховуючи вищенаведені норми, суд приходить до висновку, що дана вимога Позивача є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскільки, на даний час існує не погашена заборгованість Відповідача перед Позивачем, яка складає 57111,37 грн. за товар, поставлений в період з 19.11.2009 р. по 30.12.2009 р.

Згідно з ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, в даному випадку, заявником всупереч вимог вказаної норми закону, не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення господарського суду Чернігівської області від 04.02.2010 року у справі № 21/22 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв'язку з цим підстав для скасування прийнятого рішення Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІЛ» підлягає залишенню без задоволення.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Чернігівської області від 04.02.2010 року у справі № 21/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІЛ» - без задоволення.

2. Справу № 21/22 повернути до господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя

Судді

13.04.10 (відправлено)

Попередній документ
12015404
Наступний документ
12015406
Інформація про рішення:
№ рішення: 12015405
№ справи: 21/22
Дата рішення: 08.04.2010
Дата публікації: 06.11.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір