01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.04.2010 № 39/348
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Студенця В.І.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Мокрий О.М.;
від відповідача - Гурова Г.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дольче Віта"
на рішення Господарського суду м.Києва від 14.12.2009
у справі № 39/348 ( )
за позовом Приватного підприємства "Галафрут"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дольче Віта"
про стягнення 130615,50 грн.
Приватне підприємство „Галафрут” (далі - ПП „Галафрут”) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дольче Віта” (далі - ТОВ „Дольче Віта”) про стягнення заборгованості за договором № 11/03 від 25.02.2009 в розмірі 130 615, 50 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.10.2009 порушено провадження у справі № 39/348 за позовом ПП „Галафрут” до ТОВ „Дольче Віта” про стягнення 130 615, 50 грн.
До прийняття рішення по суті спору ПП „Галафрут” подало заяву про уточнення позовних вимог, в якій просило стягнути з ТОВ „Дольче Віта” заборгованість за договором № 11/03 від 25.02.2009 в розмірі 95 615, 50 грн., пеню у розмірі 10 704, 04 грн., 3% річних від суми заборгованості в розмірі 1 495, 22 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 14.12.2009 позов задоволено повністю. Суд стягнув з ТОВ „Дольче Віта” на користь ПП „Галафрут” 95 615, 50 грн. основного боргу, 10 704, 04 грн. пені, 1 495, 22 грн. трьох процентів річних.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 14.12.2009 ТОВ „Дольче Віта” подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2010 апеляційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 23.02.2010.
В засіданні суду, призначеному на 23.02.2010, ТОВ „Дольче Віта” подало клопотання, в якому просило припинити провадження у справі № 39/348 в частині суми основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору, з огляду на те, що протягом 2010 року товариством було перераховано на поточний рахунок ПП „Галафрут” кошти в розмірі 95 615, 50 грн., про що свідчать відповідні платіжні доручення.
Також у клопотанні ТОВ „Дольче Віта” просило скасувати рішення господарського суду м. Києва від 14.12.2009 в частині стягнення пені та 3% річних, з огляду на те, що сума штрафних санкцій на даний час є значною для товариства і може призвести до значних збитків, а також порушень зобов'язань перед працівниками товариства по оплаті заробітної плати та по податках і зборах перед Державним бюджетом.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2010 розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою представників ПП „Галафрут” та призначено на 09.03.2010.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2010 розгляд справи відкладено на 06.04.2010 та зобов'язано ПП „Галафрут” надати суду обґрунтований розрахунок пені та 3% річних.
ПП „Галафрут” в засіданні суду, призначеному на 06.04.2010, на виконання вимог ухвали суду надало обґрунтований розрахунок штрафних санкцій, а також проти доводів ТОВ „Дольче Віта” заперечувало та просило рішення господарського суду м. Києва від 14.12.2009 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між ТОВ „Дольче Віта” (Покупець) та ПП „Галафрут” (Продавець) 25.02.2009 укладено договір № 11/03 купівлі-продажу, за умовами якого Продавець зобов'язався передавати у власність Покупця товар, асортимент і ціна якого зазначені в специфікації, партіями згідно накладних у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець зобов'язався проводити оплату за товар та приймати його на умовах даного договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору купівля-продаж кожної партії товару здійснюється на підставі накладної згідно замовлення Покупця.
Назва товару, що постачається за умовами цього договору, його асортимент, ціна та якісні характеристики, викладено у Специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.3 договору).
Згідно з п. 4.1 договору поставка товару здійснюється у відповідності із замовленням Покупця. Товар доставляється транспортом Продавця і за рахунок Продавця протягом 3-х календарних днів з моменту узгодження замовлення.
Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару на складі Покупця та підписання сторонами відповідних накладних. Продавець несе всі ризики загибелі, пошкодження, псування товару тільки до моменту переходу права власності на товар до Покупця (п. 4.2 договору).
У п. 4.5 договору передбачено, що прийом продукції за якістю та кількістю здійснюється Покупцем в момент передачі продукції.
По кількості товар приймається згідно витратної накладної, за якістю згідно з документами, які підтверджують якість відповідної партії товару (п. 4.6 договору).
Пунктом 5.1 договору передбачено, що ціна товару погоджується сторонами та зазначається в накладних, які є невід'ємною частиною договору.
Загальна сума даного договору визначається шляхом складання вартості всіх партій товару, переданих окремими видатковими накладними у строк дії цього договору (п. 5.3 договору).
Відповідно до п. 6.1 договору оплата за товар здійснюється Покупцем протягом чотирнадцяти днів з моменту отримання товару від Покупця, шляхом безготівкового перерахунку на банківський рахунок Продавця.
Оплата за отриманий товар здійснюється Покупцем за умови отримання від Продавця оформлених у встановленому чинним законодавством порядку бухгалтерських документів на кожну поставку та документів, що підтверджують якість переданого товару. При відсутності одного із вказаних документів включаючи неналежне їх оформлення, оплата за поставлений товар Покупцем не здійснюється до моменту усунення Продавцем такого порушення (п. 6.2 договору).
Сторони погодили, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання (п. 10.1 договору).
ТОВ „Дольче Віта” та ПП „Галафрут” 25.02.2009 підписали специфікацію до договору купівлі-продажу № 11/03 від 25.02.2009, а також 01.08.2009 специфікацію № 2 до договору купівлі-продажу № 11/03 від 25.02.2009, в яких погоджено назву товару, що постачається за умовами цього договору, його асортимент та ціну.
Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 691 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
На виконання умов договору ПП „Галафрут” поставило ТОВ „Дольче Віта” продукції на загальну суму 885 715, 50 грн., що підтверджується видатковими накладними, які в належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи.
ТОВ „Дольче Віта” частково розрахувалося за поставлену продукцію і його заборгованість перед ПП „Галафрут” станом на 30.09.2009 складала 145 615, 50 грн., про що свідчать належним чином засвідчені копії виписок з особового рахунку ПП „Галафрут” та підписаний обома сторонами і скріплений відбитками печаток підприємств Акт зведення взаєморозрахунків клієнта ТОВ „Дольче Віта” з 01.01.2009 по 30.09.2009.
Також в матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії виписок з особового рахунку ПП „Галафрут”, з яких вбачається, що 05.10.2009, 06.10.2009 та 12.10.2009 ТОВ „Дольче Віта” перерахувало ПП „Галафрут” ще 15 000, 00 грн.
Таким чином, на момент звернення до суду із позовною заявою заборгованість ТОВ „Дольче Віта” перед ПП „Галафрут” складала 130 615, 50 грн.
Після порушення провадження у справі ТОВ „Дольче Віта” перерахувало ПП „Галафрут” 35 000, 00 грн., у зв'язку з чим ПП „Галафрут” подало заяву про уточнення позовних вимог та просило стягнути з ТОВ „Дольче Віта” 95 615, 50 грн. боргу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на те, що ТОВ „Дольче Віта” не надало суду доказів повної оплати отриманої від ПП „Галафрут” продукції у строк встановлений п. 6.1 договору, то колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції в частині стягнення 95 615, 50 грн. основного боргу.
Також у заяві про уточнення позовних вимог ПП „Галафрут” окрім суми основного боргу в розмірі 95 615, 50 грн. просило стягнути з ТОВ „Дольче Віта” пеню у розмірі 10 704, 04 грн. та 3% річних від суми заборгованості в розмірі 1 495, 22 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Сторони погодили, що за порушення термінів розрахунків, передбачених п. 6.1 договору Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки.
Оскільки ТОВ „Дольче Віта” порушило зобов'язання, прострочивши оплату отриманого товару за більшістю видаткових накладних всупереч п. 6.1 договору, то колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції в частині стягнення 10 704, 04 грн. пені відповідно до обґрунтованого розрахунку ПП „Галафрут”.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що ТОВ „Дольче Віта” прострочувало виконання грошового зобов'язання протягом всього часу поставки, то колегія суддів вважає, що ПП „Галафрут” обґрунтовано нараховано, а судом першої інстанції стягнуто 1 495, 22 грн. грн. 3% річних.
Поданий ТОВ „Дольче Віта” розрахунок штрафних санкцій колегією суддів до уваги не приймається з огляду на те, що він здійснений не за увесь спірний період дії договору.
Доводи, наведені ТОВ „Дольче Віта” в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
ТОВ „Дольче Віта” на підтвердження виконання свого зобов'язання щодо оплати поставленого товару суду апеляційної інстанції надало платіжні доручення № 79 від 12.01.2010, № 36 від 11.01.2010, № 238 від 25.01.2010, № 588 від 22.02.2010 на суму 95 615, 53 грн.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У п. 3.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 № 02-5/612 „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору якщо спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Згідно із ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Частиною 1 ст. 104 ГПК України передбачено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи те, що основний борг ТОВ „Дольче Віта” було сплачено після прийняття рішення у справі, тобто після 14.12.2009, а також перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для його зміни чи скасування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду м. Києва від 14.12.2009 у справі № 39/348 залишити без зміни, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Дольче Віта” - без задоволення.
2. Матеріали справи № 39/348 повернути господарському суду м. Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя
Судді
09.04.10 (відправлено)