01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.03.2010 № 6/164д/27д
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача-1: не з'явився;
відповідача-2: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2010
у справі № 6/164д/27д ( .....)
за позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
до Відкрите акціонерне товариство "Постачальник"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівметалпостач"
про визнання договорів неукладеними
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом про визнання неукладеними Договорів купівлі-продажу №№ 1-4 від 10.12.2004 р. та № 5 від 15.04.2005 р. між Відкритим акціонерним товариством “Постачальник” (далі - ВАТ “Постачальник”, відповідач-1) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернігівметалпостач” (далі - ТОВ “Чернігівметалпостач”, відповідач-2).
В позовній заяві позивач посилається на ст.ст. 15, 16, 657 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу України і зазначає, що вказані договори є неукладеними, оскільки відповідачі при їх підписанні не погодили суттєві умови договорів, які є предметом даного спору, не досягли згоди щодо усіх істотних умов договорів та нотаріально їх не посвідчили.
Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву не погодився з позовними вимогами та зазначає, що ніколи не визнавав спірні договори укладеними і такими, на підставі яких до ТОВ “Чернігівметалпостач” перейшло право власності на:
- ділянку залізничної колії довжиною 100 м.;
- ділянку залізничної колії довжиною 113 м.;
- ділянку залізничної колії довжиною 1 115,50 м.;
- асфальтно-бутове покриття (з пісковою основою 0,50 м.) загальною площею 0,1594 га.;
- асфальтно-бутове покриття (з пісковою основою 0,50 м.) загальною площею 0,1594 га.
Крім того, відповідач-1 вказує на те, що заявлена позивачем вимога про визнання договорів неукладеними не відповідає вимогам, встановленим статтями 16, 20 Цивільного кодексу України способам захисту цивільних прав, тобто, не може бути самостійним предметом розгляду і доказування в окремій справі. Також, з матеріалів справи не вбачається, які саме особисті права позивача порушені відповідачами.
Відповідач-2, також, заперечував проти задоволення позову з огляду на те, що з рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 26.03.2009 р. у справі № 22ц 1450/2007 вбачається, що між відповідачами існує спір, за яким в Господарському суді Чернігівської області провадиться позовне провадження № 1/77/4-1/78/5 (9/80-9/81) про визнання Договорів купівлі-продажу №№ 1-4 від 10.12.2004 р. та № 5 від 15.04.2005 р. укладеними. Таким чином, вказаний позов не може бути задоволений.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2010 р. у справі № 6/164д/27д у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд посилався на те, що заявлена позивачем вимога про визнання договорів неукладеними не відповідає вимогам статей 16, 20 Цивільного кодексу України, які встановлюють способи захисту цивільних прав, тобто, не може бути самостійним предметом розгляду і доказування в окремій справі
Не погодившись з рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.
Позивач вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В скарзі зазначено, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідачі не скористались наданим їм правом, відзивів на апеляційну скаргу суду не надали.
Ухвалою від 22.02.2010 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 30.03.2010 р.
30.03.2010 р. представники сторін в судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.
В зв'язку з тим, що сторони були повідомлені про те, що неприбуття їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення розгляду справи не надійшло, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності зазначених представників за наявними у матеріалах справи доказами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне:
Між ВАТ “Постачальник” (продавець) та ТОВ “Чернігівметалпостач” (покупець) укладені договори купівлі-продажу, а саме:
- договір купівлі-продажу № 1 від 10.12.2004 р. асфальтово-бутового покриття загальною площею 0,1594 га:
- договір купівлі-продажу № 2 від 10.12.2004 р. залізничної колії довжиною 100 м.:
- договір купівлі-продажу № 3 від 10.12.2004 р. асфальтово-бутового покриття площею 0,1594 га:
- договір купівлі-продажу № 4 від 10.12.2004 р. залізничної колії довжиною 113 м.;
- договір купівлі-продажу № 5 від 15.04.2005 р. залізничної під'їзної колії не загального користування протяжністю 1 115,5 м.
03 вересня 2005 року між ТОВ “Чернігівметалпостач” (продавець) та ОСОБА_1, що діяв як суб'єкт підприємницької діяльності (покупець), укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець продав, а покупець купив об'єкти нерухомості: асфальто-бутове покриття, зазначене літерою “№ 1” загальною площею 0,1594 га; асфальто-бутове покриття, зазначене літерою “№ 2” загальною площею 0,1597 га; залізничні під'їзні колії, зазначене літерою “№ 3”, загальною площею 1 328,5 м., що знаходяться по вул. Широка. № 1-а в місті Чернігові. Договір посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу.
У пункті 2 зазначеного договору власником об'єктів нерухомості вказаний продавець (ТОВ “Чернігівметалпостач”). Підставою даного твердження є договори купівлі-продажу, укладені між ВАТ “Постачальник” та ТОВ “Чернігівметалпостач”, № 1 від 10.12.2004 р., № 2 від 10.12.2004 р. № 3 від 10.12.2004 р., № 4 від 10.12.2004 р., № 5 від 10.12.2004 р. та рішення Господарського суду Чернігівської області від 26 липня 2005 року, справа № 9/30-9/31. Дані договори зареєстровані Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 15.08.2005 р. за реєстраційним № 11728494, запис № 274 в книзі № 9.
У жовтні 2008 року громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до ТОВ “Чернігівметалпостач”, ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу від 03.09.2005 р. недійсним, визнання за ними права власності на залізничну колію довжиною 1 328,5 м. та асфальто-бутове покриття площею 0,3191 га в м. Чернігові по вул. Широка,1 а.
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.12.2008 р. в задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 26.03.2009 р. рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18.12.2008 р. скасовано в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, в цій частині прийняте нове, яким договір купівлі-продажу, укладений 03.09.2005 р. між ТОВ “Чернігівметалпостач” та ОСОБА_1 визнаний недійсним.
Посилаючись на рішення Апеляційного суду Чернігівської області, позивач зазначає, що судом визнано договір недійсним, однак не застосовано реституцію, тобто майно, отримане за цим договором не повернуто ТОВ “Чернігівметалпостач”, а ОСОБА_1 не повернуті сплачені ним кошти. На підставі зазначеного, останній просив господарський суд визнати договори купівлі-продажу між ВАТ “Постачальник” і ТОВ “Чернігівметалпостач” неукладеними на підставі ст. 657 Цивільного кодексу України та ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу України.
Судова колегія погоджується з рішенням місцевого господарського суду і, також, вважає, що позов не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним:
Як вже зазначалось місцевим господарським судом, предметом даного спору є визнання неукладеними договорів купівлі-продажу №№ 1, 2, 3, 4 від 10.12.2004 р. та № 5 від 15.04.2005 р. між ВАТ “Постачальник” і ТОВ “Чернігівметалпостач”.
Згідно із ст.ст. 16, 20 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтерес). Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судова колегія погоджується з тим, що заявлена ОСОБА_1 вимога про визнання договорів неукладеними не відповідає вказаним способам захисту цивільних прав, тобто, не може бути самостійним предметом розгляду і доказування в окремій справі.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.
З рішення Апеляційного суду Чернігівської області від 26.03.2009 р. вбачається, що договори купівлі-продажу №№ 1, 2, 3, 4 від 10.12.2004 р. та № 5 від 15.04.2005 р. спірного асфальтно-бутового покриття та залізничної під'їзної колії відповідно до ст.ст. 210, 640 Цивільного кодексу України є неукладеними і такими, що не породжують цивільних прав та обов'язків.
Неукладення договору, тобто його відсутність, не породжує цивільних прав та обов'язків, тому сам лише факт неукладення договору не порушує та не оспорює права і охоронювані законом інтереси сторін між якими не укладено договір.
Суд першої інстанції вірно зазначив в рішенні, що вимога про визнання договорів неукладеними є вимогою про встановлення факту, який має юридичне значення. Такий факт може встановлюватись господарським судом лише при існуванні і розгляді спору, який виник між особами, про право цивільне. Встановлення цього факту є елементом фактичних обставин справи та обґрунтованості позовних вимог. Така вимога не призводить до поновлення порушених прав, а тому вона не може бути предметом спору та самостійно розглядатись в окремій справі.
Така позиція суду є вірною, оскільки у абзаці 6 пункту 8 Постанови № 8 Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, відповідно до якого, вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої Цивільного кодексу України.
Таким чином, у задоволенні позову ОСОБА_5 було відмовлено вірно.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що судом порушенні норми матеріального та процесуального права є безпідставними, оскільки позивачем не заявлялись вимоги про визнання договорів недійсними, а суд не має підстав для захисту цивільного права іншим способом, оскільки дане цивільне право не порушено в зв'язку з його відсутністю, оскільки спірні договори укладеними не були.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що місцевий господарський суд повно і всебічно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушення норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення, не вбачається, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2010 р. у справі № 6/164д/27д - без змін.
Справу № 6/164д/27д повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя
Судді