01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
23.03.2010 № 05-5-49/33043
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Марченко О.В. - директор;
Коротун О.М. - представник, дов. № 1 від 20.11.2009р.;
від відповідача - не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належно;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "А-Фактор"
на рішення Господарського суду м.Києва від 11.12.2009
у справі № 05-5-49/33043 ( .....)
за позовом ТОВ "А-Фактор"
до ТОВ "АРМ Груп Україна"
про стягнення 139228,90 грн.
07 грудня 2009 року до Господарського суду міста Києва було подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Фактор» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ Груп Україна» (далі - відповідач) про стягнення 139 228,90 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2009 року у справі № 05-5-49/33043, на підставі пунктів 4, 6 та 10 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ «А-Фактор» повернуто позовну заяву без розгляду.
ТОВ «А-Фактор», не погоджуючись із прийнятою місцевим господарським судом ухвалою у даній справі, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник стверджує, що при прийнятті оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом порушено норми процесуального права, а саме: судом безпідставно повернуто позовну заяву на підставі пунктів 4, 6 та 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Апелянт зазначає про те, що до позовної заяви додано фіскальний чек від 02.12.2009р. № 6080 та опис вкладення в цінний лист, що являється належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, оскільки працівником поштового відділення було перевірено відповідність доданих документів, які зазначено в описі, а також адресу одержувача на описі та конверті і засвідчено штемпелем. Також, позивач наголошує на тому, що платіжне доручення № 1365 про сплату державного мита відповідає вимогам п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита. При цьому, зазначає про те, що чинним законодавством України не передбачено обов'язковість наявності в платіжних дорученнях таких реквізитів, як код економічної класифікації, символ звітності банку, тощо.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2010 року апеляційну скаргу ТОВ «А-Фактор» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2009 року у справі № 05-5-49/33043 було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 09.03.2010 року.
У судовому засідання 09.03.2010 року, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою представників сторін, було відкладено розгляд справи на 23.03.2010 року.
У судовому засіданні 23.03.2010 року присутній представник позивача та директор усно підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Враховуючи наявність в матеріалах справи мотивованої апеляційної скарги та у зв'язку із тим, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття судового рішення, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Згідно статті 106 Господарського процесуального кодексу України, ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2009 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Фактор» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРМ Груп Україна» про стягнення 139 228,90 грн., повернуто без розгляду на підставі п. 4, п. 6 та п. 10 ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала Господарського суду міста Києва мотивована тим, що до позовної заяви не додано належних доказів, що підтверджують направлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки в залучених позивачем описі вкладення у цінний лист та фіскальному чеку № 6080 від 02.12.2009р. вказані різні адреси відповідача, що унеможливлює висновок про направлення відповідачу копії апеляційної скарги та доданих до неї документів. Окрім цього, зауважує на тому, що наданий опис вкладення у цінний лист не підтверджує факт надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки не містить номеру поштового відправлення та не є розрахунковим документом. Також зазначено про те, що надане позивачем платіжне доручення № 1365 від 26.11.2009 року про сплату державного мита повинно містити: код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, призначення платежу: сплата державного мита за подачу позовної заяви (назва організації позивача) до (назва організації відповідача) у Господарський суд міста Києва. При цьому, надане платіжне доручення № 1366 від 26.11.2009р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повинно містити: код економічної класифікації кодів 22050000, призначення платежу: оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за позовом (назва організації позивача) до (назва організації відповідача) у Господарський суд міста Києва.
Наведені обставини визнані судом першої інстанції у якості підстави для повернення позовної заяви згідно вимог п. 4, п. 6 та п. 10 ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна інстанція не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступного:
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Приписами статті 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, які додаються до позовної заяви, зокрема: п. 3 ч. 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується до державного бюджету України в порядку і розмірі, передбаченому законодавством України.
З залученого до позовної заяви оригіналу платіжного доручення про сплату держмита № 1365 від 26.11.2009р., в якому вказано найменування суду до якого особа звертається з позовною заявою, а саме: «державне мито за подання позовної заяви до Господарського суду м. Києва…».
Крім того, згідно п. 4 Порядку передачі банкам інформації про відкриття (закриття)власних кореспондентських рахунків, закриття та зміну рахунків клієнтів - платників податків і зборів (обов'язкових платежів) до органів державної податкової служби електронними засобами та заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету, затв. Наказом ДПАУ від 01.07.2002 року № 301, платники податків під час перерахування платежів до бюджету заповнюють поле «Призначення платежу» платіжного доручення згідно з вимогами додатка 4, яким визначено, що код класифікації доходів бюджету, бюджетної класифікації обов'язково вказується в полі «Призначення платежу» у тому разі, коли платіж до бюджету здійснюється в іноземній валюті. Вимог щодо обов'язковості заповнення згаданого поля в розрахункових документах з бюджетних платежів у національній валюті законодавством не передбачено.
З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, апеляційною колегією визнається безпідставним.
Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами статті 57 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, які додаються до позовної заяви, зокрема: п. 2 ч. 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до абз. 3 п.п. 3.3 п. 3 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 31.05.02 р. № 04-5/609 у вирішенні питання про наслідки порушення позивачем вимог статті 57 Господарського процесуального кодексу України слід виходити з того, що підставою для повернення позовної заяви є тільки відсутність доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та відправлення відповідачеві копії позовної заяви і поданих до неї документів.
Як вбачається з позовних матеріалів, місцезнаходженням відповідача є адреса: 01601, м. Київ, Музейний провулок, 10, офіс 606. Позивачем на згадану адресу направлено копію позовної заяви, що підтверджується копією фіскального чеку від 02.12.2009 року № 6080 та описом вкладення у цінний лист, які перевірено працівником поштового відділення та засвідчено штемпелем (як це передбачено вимогами статті 57 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, адреса відповідача: м. Київ, Музейний провулок, 10 має два поштових індекси, а саме: 01001 та 01601, які за своєю приналежністю відносяться до відділення зв'язку в місті Києві - 1.
Крім того, відповідно до ч. 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд першої інстанції, маючи сумніви щодо направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу, міг витребувати від позивача відповідне підтвердження надсилання згаданих позовних матеріалів і не повертати їх.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .
Частиною 1 пункту 31 статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно статті 47-1 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за подання Вищого господарського суду України.
Пунктами 11, 12 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затв. Постановою КМУ від 21.12.2005р № 1258 визначено, зокрема, що у графі платіжного доручення «Призначення платежу» зазначається «інформаційно-технічне забезпечення судового процесу», а також найменування суду до якого особа звертається з позовною заявою. Документом про оплату витрат, зокрема, є платіжне доручення підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви був доданий оригінал платіжного доручення № 1366 від 26.11.2009р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в якому вказано найменування суду до якого особа звертається з позовною заявою, а саме: «за ІТЗ суд. процесу у Господар. суді м. Києва…» , також даний оригінал платіжного доручення № 1366 містить підпис уповноваженої особи банку, печатку та дату виконання платежу.
За наведених обставин, апеляційна інстанція визнає помилковим висновок суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для повернення позовних матеріалів ТОВ «А-Фактор» без розгляду, згідно пунктів 4, 6, 10 ч. 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, апеляційна колегія дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд неправильно застосував норми процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, що є підставою для її скасування.
Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про повернення позовної заяви без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд ,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Фактор» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2009 року у справі № 05-5-49/33043 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2009 року у справі № 05-5-49/33043 скасувати.
Справу № 05-5-49/33043 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
24.03.10 (відправлено)