01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
22.03.2010 № 12/203
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рєпіної Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Модуль Юг"
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.11.2009
у справі № 12/203 ( .....)
за позовом ТОВ "Модуль Юг"
до ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія ДВС"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 80837,18 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 27.11.2009 у справі № 12/203 в задоволені позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представники сторін, в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
Колегія суддів керуючись ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи, оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено матеріалами справи, 03.11.2008 р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 0095, відповідно до умов якого відповідач як продавець зобов'язався передати у зумовлені строки товар у власність позивачеві як покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та провести його оплату.
Пунктами 2.3.1, 2.3.2 договору сторони погодили, що покупець сплачує 400 000 грн. вартості товару на момент підписання даного договору, 186 770 грн. вартості товару покупець сплачує в момент отримання товару згідно додатку № 1, специфікації №0001 до даного договору.
На виконання умов договору, 04.11.2008 р. позивачем було перераховано відповідачу 400 000 грн. та 10 000 грн. перераховано 04.12.2008 р.
Однак, за специфікацією № 1 позивач частково отримав товар на загальну суму 333 917, 66 грн. трьома партіями - 07.11.2008 р., 13.11.2008 р. та 14.11.2008 р.
Так, позивач частково отримав товар після виконання оплати згідно п. 2.3.1 договору.
Крім того, позивачем було не належним чином здійснена оплата згідно п.2.3.2 договору щодо оплати товару за специфікацією № 0001.
Факт отримання товару за трьома накладними РН-0000732 від 07.11.2008 р., РН-0000750 від 13.11.2008 р., РН-0000755 від 14.11.2008 р. на загальну суму 333 917,66 грн. сторонами не заперечувалося і підтверджується підписом представника позивача та його печаткою на видаткових накладних.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачем отримано товар на загальну суму 333 917,66 грн., тоді як оплата здійснена на суму 410 000 грн., і різниця між вказаними сумами становить 76 082,34 грн.
Згідно п. 4.1 договору продавець зобов'язується передати покупцеві товар згідно специфікацій № 0001, № 0002, № 0003 з моменту отримання продавцем передоплати згідно з п.2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4 договору.
У специфікації № 0001 строк поставок визначено - з моменту передоплати 4-8 календарних днів.
З огляду на вищезазначене, товар згідно специфікації № 0001 мав бути поставлений відповідачем протягом 4-8 днів з моменту перерахування позивачем коштів відповідно до п. 2.3.1 (400 000 грн.) та п. 2.3.2 (186 770 грн.).
Однак, позивачем перераховано лише 410 000 грн. станом на початок поставки - 07.11.2008 р., у зв'язку з чим у відповідача не виникло обов'язку провести поставку товару згідно специфікації № 0001, оскільки виконання зобов'язання з поставки товару чітко обумовлене попереднім виконанням зобов'язання з оплати.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином.
Відповідно ст. 509. ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Згідно ст. 610. ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення суми попередньої оплати, оскільки згідно досягнутої між сторонами домовленості відповідач не зобов'язаний здійснювати повну поставку товару згідно специфікації № 0001 до повного виконання позивачем своїх зобов'язань згідно п. 2.3.1, 2.3.2 договору.
Також, не підлягають задоволенню вимоги стосовно стягнення штрафних санкцій за прострочку виконання зобов'язання з поставки.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження позивача про поставку за накладною РН-0000755 не того товару, про який сторони домовилися, оскільки позивач не просить суд стягнути кошти за цю партію товару.
Частиною 1 ст. 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та вважає рішення господарського суду обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль Юг» залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2009 року у справі № 12/203 залишити без змін.
2. Матеріали справи № 12/203 повернути до господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
24.03.10 (відправлено)