01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
24.12.2009 № 13/267
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Синиці О.Ф.
при секретарі
за участю представників:
від позивача Попов К.Л.,
від відповідача Гальцова І.К., Лещук І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Колективного малого підприємства „Інжбудсервіс”
на рішення Господарського суду м.Києва від 13.10.2009
у справі № 13/267 (суддя
за позовом Колективного малого підприємства „Інжбудсервіс”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Арантбуд Сервіс 2007”
про стягнення боргу, індексу інфляції та трьох процентів річних в сумі 59113,40 грн.
Колективне мале підприємство „Інжбудсервіс” звернулось з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Арантбуд Сервіс 2007” 37 785,32 грн. основного боргу, 18 659,62 грн. втрат від інфляції за період з 01.09.2008 по 01.07.2009, 2 668,46 грн. 3 % річних за цей же період, а всього на суму 59 113,40 грн. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 591,13 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2009 у справі № 13/267 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 583,45 грн. основного боргу, 5,83 грн. державного мита та 2,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Підставами для скасування рішення позивач вважає неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків викладених у рішенні суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, а також неправильне застосування норм процесуального та матеріального права.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:
25.03.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Арантбуд Сервіс 2007” як генпідрядником та Колективним малим підприємством „Інжбудсервіс” як підрядником укладено договір підряду № 02-08, згідно з п. 1.1 якого генпідрядник доручив, а підрядник зобов'язався на власний ризик виконати, у відповідності до умов даного договору, роботу, а генпідрядник зобов'язався прийняти цю роботу та оплатити її.
Згідно з пунктом 3.1 договору предметом підряду є: устрій технологічних проїздів, установка борта бетонного, устрій верхнього шару асфальтобетонного покриття, устрій щебеневої основи бетонного полу, устрій технологічних проїздів (2 етап), устрій телефонної каналізації, благоустрій території підприємства, устрій одношарового покриття, благоустрій території підприємства, устрій двошарового покриття для автостоянок, устрій верхнього шару асфальтобетонного покриття, устрій технологічних проїздів (3 етап).
Відповідно до пункту 3.4 договору підрядник зобов'язався перерахувати генпідряднику за надані послуги генпідряду в розмірі 3 %, але не більше 6 %.
Пунктом 5.1 договору встановлено, що вартість (3 233 175,60 грн., в т.ч. ПДВ - 523854,80 грн.) та витрати по виконанню робіт визначаються згідно з кошторисом (додаток № 1-10 до договору).
У випадку необхідності перевищити кошторис підрядник зобов'язаний письмово повідомити про це генпідрядника протягом 3-х днів. До повідомлення повинні бути додані документи, що обґрунтовують підвищення кошторису (п. 5.2 договору).
Генпідрядник зобов'язаний протягом 3-х днів після повідомлення дати підряднику певну відповідь про підтвердження замовлення або про відмову від договору (п. 5.3 договору).
Пунктом 6.1 договору передбачено, що замовник зобов'язаний оплачувати аванс згідно таких термінів: до 31.03.2008 - 175 000,00 грн., до 30.05.2008 - 360 000,00 грн., до 30.06.2008 - 1 670 000,00 грн., до 30.07.2008 - 550 000,00 грн.
Кінцевий розрахунок після підписання акту КБ-2в за фактично виконані роботи протягом 30 днів (п. 6.2 договору).
Відповідно до п. 7.2 договору підрядник зобов'язався виконувати роботи з 27.03.2008 по 01.09.2008.
Пунктом 11.1 договору встановлено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2008р.
Згідно умов договору підряду Колективне мале підприємство „Інжбудсервіс” виконало підрядні роботи на загальну суму 3 231 818,21 грн., які були прийняті Товариством з обмеженою відповідальністю „Арантбуд Сервіс 2007” за актами приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) № 03-03 від 31.03.2003, № 01-04 від 30.04.2008, № 01-05, 02-05, 03-05, 04-05 від 30.05.2008, № 01-06, 02-06, 03-06, 04-06 від 30.06.2008, № 04-08 від 15.08.2008, № 03-08, 05-08, 06-08 від 20.08.2008.
Товариством з обмеженою відповідальністю „Арантбуд Сервіс 2007” було здійснено часткову оплату виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача в сумі 3 089 685,36 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.
Крім того, у зв'язку з тим, що відповідно до п. 3.4 підрядник (позивач) повинен був перераховувати генпідряднику (відповідачу) оплату наданих генпідрядних послуг, між сторонами були підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) - генпідрядних послуг №ОУ-0000010 за березень 2008 р., № ОУ-0000017 за квітень 2008 р., № ОУ-0000025 за травень 2008 р., № ОУ-0000032 за червень 2008 р., а також були підписані та скріплені печатками сторін протоколи про залік взаємних вимог, а саме: 02-08/4, 02-08/3 від 30.05.2008, 02-08/2 від 30.04.2008, 02-08/1 на загальну суму 104 347,53 грн., тобто вказаними протоколами сторони здійснили зарахування зустрічних однорідних вимог.
Таким чином, позивачем була визначена заборгованість відповідача у розмірі 37 785,32 грн., виходячи з такого розрахунку: 3 231 818,21 грн. - 3 089 685,36 грн. - 104 347,53 грн. = 37 785,32 грн.
Відповідач, заперечуючи проти вказаної суми заборгованості, посилається на надані ним генпідрядні послуги згідно акту № ОУ-0000051 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за серпень 2008 р. на загальну суму 37 201,87 грн. та протоколу № 02-08/5 про залік взаємних вимог від 28.08.2008 р. на суму 37201,87 грн.
Позивач заперечує проти надання генеральних послуг відповідачем в серпні 2008 р. та вважає, що зобов'язання відповідача щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт не може бути припинене зарахуванням зустрічних однорідних вимог та знаходиться за межами предмету спору.
Проте, з такими доводами позивача колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Статтею 602 ЦК України встановлено, що не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.
Виходячи зі змісту статті 601 ЦК України зарахування може здійснюватись без згоди другої сторони, за заявою лише однієї сторони.
Як вбачається із матеріалів справи, акт № ОУ-0000051 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за серпень 2008 р. на загальну суму 37 201,87 грн. та протокол № 02-08/5 про залік взаємних вимог від 28.08.2008 р. на суму 37201,87 грн. підписані та скріплені печаткою лише зі сторони відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Арантбуд Сервіс 2007”, тобто здійсненні в односторонньому порядку.
Однак, зазначені акт № ОУ-0000051 та протокол № 02-08/5 про залік взаємних вимог від 28.08.2008 р. були надіслані 26.06.2009 Колективному малому підприємству „Інжбудсервіс” разом з листом від 25.06.2009 № 10, а отримані ним 02.07.2007, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 2068607.
У вказаному листі від 25.06.2009 № 10 відповідач, посилаючись на пункт 3.4 договору підряду, просив підписати акт № ОУ-0000051 та протокол № 02-08/5, а також гарантував виплату заборгованості у розмірі 583,45 грн. після усунення зауважень щодо якості виконаних робіт та оформлення документів.
Крім того, відповідачем була виписана позивачу податкова накладна від 10.08.2009 № 10 згідно договору № 02-08 від 25.03.2008 за генпідрядні послуги за серпень 2008 р. у розмірі 37 201,87 грн. Податкова накладна разом із актом звірки взаємних розрахунків відправлялась позивачу 03.09.2009 та 16.09.2009.
В свою чергу, позивачем було підписано акт звірки взаємних розрахунків та згідно його даних заборгованість відповідача складає 37785,32 грн., тоді як згідно даних відповідача - 583,45 грн.
Також позивачем надано довідку суду, в якій зазначено, що акт № ОУ-0000051 та податкова накладна № 10 від 10.08.2009 підписані в односторонньому порядку ТОВ „Арантбуд Сервіс 2007” та не підписані зі сторони КМП „Інжбудсервіс” і не відображені в податковому та бухгалтерському обліку, а протокол заліку взаємних вимог № 02-08/5 від 28.08.2008 не проводився.
Як слідує із матеріалів справи, вимоги обох сторін ґрунтуються на умовах одного і того ж договору підряду № 02-08 від 25.03.2008, а саме п. 1.1 договору, згідно якого генпідрядник зобов'язаний оплатити виконані роботи, та п. 3.4 договору, згідно якого підрядник зобов'язаний оплатити генпідрядні послуги. Отже, зобов'язання обох сторін є грошовими, строк виконання цих грошових зобов'язань настав, і для їх зарахування достатньо заяви однієї сторони. Про проведення зарахування на підставі ст. 601 ЦК України відповідач повідомляв позивача у відповіді на претензію від 09.07.2009 № 13, яку позивач отримав 15.07.2009, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 2076090.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 583,45 грн., у зв'язку з частковим її погашенням шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (37 785,32 грн. - 37 201,87 грн. = 583,45 грн.).
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Відповідно до ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї з сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом необґрунтованими.
Положеннями статті 193 ГК України встановлено , що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи те, що відповідачем проведено лише частково розрахунок за виконані позивачем роботи, суд першої інстанції прийняв правильне рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 583,45 грн. основного боргу.
Стосовно інших позовних вимог про стягнення з відповідача 18 659,62 грн. втрат від інфляції та 2 668,46 грн. 3 % річних, то суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в їх задоволенні, оскільки сторони визначили терміни сплати, які відповідачем порушені не були.
Крім того, суд першої інстанції відмовив позивачу у відшкодуванні витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 2 000,00 грн. у зв'язку з тим, що в порушення п. 5.1, 5.2 договору № 11-09 про надання юридичних послуг від 04.08.2009, укладеного між позивачем та ТОВ Правнича компанія „Юрінновація”, оплата була здійснена не після, а до подання позову, а адвокат Попов К.Л. здійснював повноваження представника позивача на підставі довіреності б/н від 04.08.2009, виданої самим позивачем, у якій не має посилань на договір № 11-09 про надання юридичних послуг від 04.08.2009.
За таких обставин, апеляційна скарга Колективного малого підприємства „Інжбудсервіс” не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2009 у справі № 13/267 не підлягає скасуванню.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Колективного малого підприємства „Інжбудсервіс” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2009 у справі № 13/267 - без змін.
2. Матеріали справи № 13/267 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді Синиця О.Ф.