07.10.2010 року Справа № 13/65-10(16/66-09)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лотоцької Л.О. -доповідача;
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати М.П.Неклеси № 684 від 27.09.2010 року)
при секретарі судового засідання Соловйовій О.І.
За участю прокурора та представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 28.09.2010 року:
від прокурора: Рогуля О.В. посвідчення № 040 від 01.10.2008 року;
від позивача: Сидорук І.А. представник, довіреність №б/н від 09.12.09;
від відповідача-1: Цибульська Т.М. представник, довіреність №1676 від 31.12.09;
від відповідача-2: Прокопенко О.Л. представник, довіреність №220/61/д від 15.01.10;
від відповідача-3: Прокопенко О.Л. представник, довіреність №05 від 05.01.10;
від третьої особи: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2010 року у справі № 13/65-10(16/66-09)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Група „Віват”, м. Дніпропетровськ до відповідача - 1: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ
відповідача -2: Міністерства оборони України, м. Київ
відповідача -3: Військової частина А1314, м. Дніпропетровськ
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Армада ЛТД”, м. Дніпропетровськ
про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні нерухомим майном
за участю Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону, м. Дніпропетровськ
У лютому 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Група „Віват”, м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Армада ЛТД”, м. Дніпропетровськ про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні позивачем нерухомим майном, що знаходиться за адресою: вул. Лабораторна, 1а, м. Дніпропетровськ, 49000; зобов'язання відповідача звільнити нежитлові приміщення за адресою: вул. Лабораторна, 1а, м. Дніпропетровськ, 49000.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2009 року по справі № 16/66-09 Товариству з обмеженою відповідальністю „Група „Віват” в позові відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2009 року по справі № 16/66-09 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2009 року залишено без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Група „Віват” без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2010 року по справі № 16/66-09 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Група „Віват” задоволено; постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2009 року та рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2009 року по справі № 16/66-09 скасовано; справу передано до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд в іншому складі суду.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2010 року до участі у справі №13/65-10(16/66-09) залучено Міністерство оборони України в якості другого відповідача у справі.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2010 року до участі у справі №13/65-10(16/66-09) залучено Військову частину А1314 у якості відповідача-3.
26 липня 2010 року позивач подав до господарського суду Дніпропетровської області уточнення до позовної заяви, в якому просив суд усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні Товариством з обмеженою відповідальністю “Група “Віват” нерухомим майном (будинками та спорудами), що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Лабораторна, б. 1а, зобов'язавши:
- Міністерство оборони України та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська списати в установленому законом порядку з обліку Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська та Міністерства оборони України нежитлові приміщення (будівлі і споруди) за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лабораторна, б. 1а;
- Міністерство оборони України та військову частину А1314, в тому числі всі їх структурні підрозділи, звільнити територію (земельну ділянку за кадастровим номером 03:209:0027(69078048) та нежитлові приміщення (будівлі та споруди) за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лабораторна, б. 1а.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2010 року у справі № 13/65-10(16/66-09) (головуючий суддя: Первушин Ю.Ю., судді: Коваленко О.О., Суховаров А. В.) позовні вимоги задоволено частково: усунено перешкоди в користуванні та розпорядженні Товариством з обмеженою відповідальністю “Група “Віват” нерухомим майном (будинками та спорудами), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лабораторна, б. 1а, зобов'язавши:
- Міністерство оборони України та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська списати в установленому законом порядку з обліку Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська та Міністерства оборони України нежитлові приміщення (будівлі та споруди) за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Лабораторна, б.1а (Літ.: А-2, а- штаб, ганок, загальною площею 484,3 кв.м.; Б -технічне приміщення, цегла, В -електрощитова, шл. блок; Г, Г1 -неопалюване приміщення, прибудова, цегла, дерев., Д -овочесховище, бетон, Е, е -овочесховище, ганок, цегла, З -навіс для техніки, И, и -технічна будівля, пандус, шл.блок, I -напівзруйнована будівля, цегла, К -майстерня, цегла, Л -пилорама, шл. блок, М, м -туалет, прибудова, цегла, шл.блок, Н -склад неопалюваний, цегла, О -спортзал, цегла, П, П1, п, п4, п1, п2, п3, п5, п6 -казарма, прибудова, ганок, цегла, Р -штаб, цегла, С -сховище для техніки неопалювальне, Т -склад ПММ, цегла, У -КПП, цегла, Ф, ф -учбовий корпус, ганок, цегла, 1-5 споруди, Ж - навіс для техніки, цегла);
- Міністерство оборони України та військову частину А 1314, в тому числі, всі їх структурні підрозділи, звільнити нежитлові приміщення (будівлі та споруди) за адресою 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Лабораторна, б.1а (Літ.: А-2, а- штаб, ганок, загальною площею 484,3 кв. метр; Б -технічне приміщення, цегла, В -електрощитова, шл. блок; Г, Г1 -неопалюване приміщення, прибудова, цегла, дерев., Д -овочесховище, бетон, Е, е -овочесховище, ганок, цегла, З -навіс для техніки, И, и -технічна будівля, пандус, шл.блок, I -напівзруйноване будівля, цегла, К -майстерня, цегла, Л -пилорама, шл. блок, М, м -туалет, прибудова, цегла,
шл.блок, Н -склад неопалюваний, цегла, О -спортзал, цегла, П, П1, п, п4, п1, п2, п3, п5, п6 -казарма, прибудова, ганок, цегла, Р -штаб, цегла, С -сховище для техніки неопалювальне, Т -склад ПММ, цегла, У -КПП, цегла, Ф, ф -учбовий корпус, ганок, цегла, 1-5 споруди, Ж - навіс для техніки, цегла). В задоволенні решти позову відмовлено. Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Група “Віват витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -39,34 грн. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Група “Віват” витрати на державне мито - 28,34 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -39,34 грн. Стягнуто з військової частини А1314 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Група “Віват” витрати на державне мито - 28,34 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -39,34 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону, м. Дніпропетровськ подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2010 року у справі № 13/65-10(16/66-09) скасувати повністю та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у здійсненні права користуватися та розпоряджатися нежитловими приміщеннями за адресою: вул. Лабораторна, 1а, м. Дніпропетровськ відмовити.
Скаржник зазначає, що спірне майно було відчужено (реалізовано) з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки Кабінет Міністрів України не був залучений до процедури реалізації та своєї згоди на реалізацію його не надавав. Вважає, що посилання суду першої інстанції про добросовісне набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Еланор-Гео»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Група «Віват»спірного майна, не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи, оскільки в матеріалах справи відсутні докази щодо погодження з Міністерством оборони України та Кабінетом Міністрів України питання щодо послідовної реалізації цього майна вказаним фірмам. Вважає оскаржуване рішення таким, що не відповідає чинному законодавству та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами викладеними в скарзі та вважає рішення від 18.08.2010 року господарського суду Дніпропетровської області законним та винесеним з урахуванням всіх обставин по справі. Зазначає, що Міністерство оборони України повинно було списати спірне нерухоме майно на підставі відповідних актів прийому - передачі, що закріплено у відповідних положеннях Постанови Кабінету Міністрів України, від 04.08.2000, № 1225 "Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах".
Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що списання у встановленому порядку з обліку нежитлових приміщень має проводитись командирами військових частин і посадовими особами військового управління лише за актами технічного стану та інспекторськими посвідченнями відповідно до їх компетенції в порядку, встановленому Міністерством оборони України, отже чинним законодавством взагалі не передбачено списання та звільнення військового майна на підставі рішення суду, таким чином рішення суду від 18 серпня 2010 року не відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідачі-2,3 у відзиві повністю підтримують апеляційну скаргу та просять оскаржуване рішення скасувати повністю та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.09.2010 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд було призначено у судовому засіданні на 28.09.2010 року.
У судовому засідання 28.09.2010 року оголошувалася перерва до 07.10.2010 року.
07.10.2010 року на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „Група „Віват”, м. Дніпропетровськ надійшло клопотання про зупинення провадження по справі, в зв'язку з подання касаційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2010 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2010 року по справі № 31/367(32/149-08)-09 до Вищого господарського суду України.
Відповідно до ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Розглянувши клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, в зв'язку з тим, що подання касаційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2010 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2010 року по справі № 31/367(32/149-08)-09 не унеможливлює розгляд даної справи по суті.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону задоволенню не підлягає, з огляду на наступне:
Товариство з обмеженою відповільністю “Група “Віват” є власником нерухомого майна, що розташовано за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лабораторна, 1-А, а саме: штаб, ганок, технічне приміщення, склад, овочесховище, навіс для техніки, спортзал, казарма та інші.
Право власності на зазначене майно набуто позивачем на підставі договору купівлі-продажу будівель та споруд від 23.09.2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Еланор-Гео” -продавець та Товариством з обмеженою відповідальністю “Група “Віват” -покупець, посвідченого приватним нотаріусам Дніпропетровського міського нотаріального округу Насобіною Г.О., реєстраційний номер 5625 (т.1 а.с.13).
Будівлі та споруди за вказаною адресою зареєстровані Комунальним підприємством “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю “Група “Віват” (реєстраційний номер 24127992)(т.1 а.с. 15).
Спірні об'єкти нерухомості перебувають на балансі відповідача-1 -Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, що не заперечується відповідачами.
03.11.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Група “Віват”, як власником спірного нерухомого майна - орендодавець та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТД “Армада ЛТД” -орендар був укладений договір оренди не житлових приміщень №3-А, за умовами якого позивач зобов'язався передати в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю “ТД “Армада ЛТД” будівлі та споруди по вул. Лабораторній, 1-А, але на територію військового містечка № 14, де розташовані належні позивачу об'єкти нерухомості, позивача та представника орендаря не було допущено.
До матеріалів справи додані акти від 20.12.2008 року, 05.06.2009 року, лист №153 від 20.12.2008 року, які свідчать про недопущення позивача та представника Товариства з обмеженою відповідальністю “ТД “Армада ЛТД” на територію військового містечка №14.
Відповідно до ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 320 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
В силу статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 13 Конституції України встановлено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.
Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Згідно із статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
На час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій вищезазначені правочини судом недійсними не визнані, їх недійсність прямо не встановлена законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач придбав за договором купівлі-продажу від 23.09.2008 року майно військового містечка, яке було придбане у власність продавцем за вказаним договором -Товариством з обмеженою відповідальністю “Еланор-Гео” на підставі договору купівлі-продажу від 31.07.2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційною фірмою “Тріада” -продавець та Товариством з обмеженою відповідальністю “Еланор-Гео”(т.2 а.с.65).
21.03.2006 року між Державою Україна в особі органу, уповноваженого управляти майном -Міністерством оборони України, від імені якого на підставі довіреностей Міністерства оборони України від 09.03.2006 року № 610 та від 16.02.2006 року № 162з діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління(госпрозрахункового)
Міністерства оборони - "Укроборонбуд" Мельник В.Л., та Товариством з обмеженою відповідальністю ВКФ “Тріада” було укладено інвестиційний договір № 16/03-06/1 Длп про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ляшко-Попеля (вул.Лабораторна, 1-А), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін(т.2 а.с.82).
29.03.2006 року між Державою Україна в особі органу, уповноваженого управляти майном -Міністерством оборони України, від імені якого на підставі довіреностей Міністерства оборони України від 03.03.2006 року № 610 та від 16.02.2006 року № 162з діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління(госпрозрахункового) Міністерства оборони - "Укроборонбуд" Мельник В.Л., та ТОВ ВКФ “Тріада” було укладено договір № 16/03-06/2 Длп про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 21.03.2006 року №16/03-06/1 Длп.
Відповідно до п.1 акту від 29.03.2006 року про припинення дії інвестиційного договору від 21.03.2006 р. №16/03-06/1Длп про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лабораторна, 1а, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, дія інвестиційного договору від 21.03.2006 року №16/003-06/1Длп припинена.
На час прийняття оскаржуваного рішення зазначені правочини були дійсними.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2010 року у справі № 31/367(32/149-08)-09, що набрало законної сили 07.09.2010 року на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду у зазначеній справі, якою наведене рішення господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін, визнано недійсним з моменту його укладання інвестиційний договір від 21.03.06 року № 16/03-06/1Длп про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ляшко-Попеля, 14-А, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладений Центральним спеціалізованим будівельним управлінням (госпрозрахункове) Міністерства оборони -„Укроборонбуд” та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою „Тріада”; визнано недійсним з моменту його укладання договору від 29.03.06 року № 16/03-06/2Длп про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в інвестиційному договорі від 21.03.06р. №16/03-06/1Длп про спільну діяльність шляхом будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ляшко-Попеля, 14-А, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін, укладений між Центральним спеціалізованим будівельним управлінням (госпрозрахункове) Міністерства оборони -“Укроборонбуд” та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою “Тріада”.
Посилання представника відповідачів 2 та 3 на те, що визнання інвестиційного договору недійсним автоматично робить недійсним всі наступні договори є безпідставним.
Як зазначив Пленум Верховного Суду України в постанові від 06 листопада 2009 року № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.
В силу статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як вірно зазначено місцевим господарським судом, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 23.09.2008 року в судовому порядку недійсним не визнано, тобто він є чинним і станом на момент розгляду справи право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: вул. Лабораторна,1-А в м. Дніпропетровську зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю “Група “Віват”.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідачів щодо недопущення позивача та третьої особи до користування та розпорядження належним позивачу майном порушують права та інтереси позивача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 року № 1225 "Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах" визначено, що Міноборони як центральний орган управління Збройних Сил закріплює згідно із законодавством військове майно за військовими частинами на праві оперативного управління, про що ним видаються відповідні акти (п.3).
Служби забезпечення органів військового управління і військові частини ведуть облік військового майна у кількісних, якісних, обліково-номерних та вартісних показниках за відповідними службами - продовольчою, речовою, квартирно-експлуатаційною, пально-мастильних матеріалів тощо (п.4).
Облік військового майна ведеться з метою отримання даних про його наявність, втрату, нестачу, рух, вартість та якісний (технічний) стан, необхідних для організації матеріально-технічного забезпечення військових частин, встановлення належного контролю за умовами зберігання, доцільністю та ефективністю його використання (витрачання), а також з метою підготовки даних для складення облікових документів та державної статистичної звітності (п. 6).
Обліку підлягає все військове майно незалежно від його призначення та джерел надходження.Облік військового майна повинен бути своєчасним, достовірним і точним (п.7).
Облік військового майна ведеться шляхом запису (відображення) в книгах (картках) обліку, інших матеріальних носіях інформації (далі - облікові документи) даних про кількість, якісний (технічний) стан, облікові та заводські номери, вартість (ціну) військового майна, а також про його рух, втрату та нестачу (п. 9).
Під рухом військового майна, мається на увазі - прийняття, видача, витрачання, передача (здавання) та списання військового майна згідно з обліковими документами.
Відчужене (реалізоване) військове майно, а також майно, яке безоплатно передане до сфери управління державних органів, уповноважених управляти державним майном, або самоврядних організацій, підлягає списанню з обліку на підставі відповідних актів приймання-передачі цього майна.
Пунктом 24 вищевказаної Постанови визначені максимальні розміри коштів, на які посадові особи Збройних Сил мають право списувати військове майно за актами якісного (технічного) стану, інспекторськими посвідченнями та за актами списання встановлюються згідно з додатком.
Статтею 124 Конституції України унормовано, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно із статтею 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
З урахуванням наведеного, посилання військового прокурора на те, що чинним законодавством не передбачено списання та звільнення військового майна на підставі рішення суду є безпідставним.
З огляду на викладене, рішення прийнято господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2010 року у справі № 13/65-10(16/66-09) залишити без змін.
Головуючий суддя Л. О. Лотоцька
Суддя Р.М. Бахмат
Суддя О.С.Євстигнеєв