04.10.2010 року Справа № 32/248-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Стрелець Т.Г. (доповідача),
суддів: Головка В.Г., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання: Литвин А.П.
Представники сторін:
від позивача: Малова А.С., представник, довіреність №б/н від 01.01.10;
від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність ВМО №539855 від 06.11.09;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2010р. по справі № 32/248-09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агора-рент”, м. Дніпропетровськ (49040, Запорізьке шосе, 37)
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_1
про стягнення 319 729,03 грн.
У вересні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агора-рент» звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 про стягнення 319 729,03 грн. заборгованості за договором оренди №25/07-2007 від 25.07.2007р., у тому числі: 283 354,84 грн. -заборгованість з орендної плати, 36 374,19 грн. -заборгованість зі сплати комунальних витрат.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області (суддя Васильєв О.Ю.) від 22.07.2010р. (у подальшому -Рішення) позов було задоволено у повному обсязі, з відповідача на користь позивача було стягнуто 319 729,03 грн. заборгованості.
Рішення обґрунтоване тим, що відповідачем всупереч положенням ст. 33 ГПК України не надано доказів сплати заборгованості з орендної плати та компенсаційних витрат за договором оренди №25/07-2007 від 25.07.2007р., а твердження відповідача щодо неотримання рахунків на оплату орендної плати та компенсаційних витрат спростовуються доказами, наданими самим відповідачем - копіями платіжних доручень та фіскальних чеків про сплату ним орендної плати на користь позивача, у яких містилися посилання на відповідні рахунки, надані позивачем у матеріали справи.
Не погодившись з рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати у повному обсязі рішення, відмовити позивачеві у задоволенні позову у повному обсязі.
При цьому, скаржник обґрунтовує свої вимоги тим, що рішення винесене з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права, а саме п. 5.1 договору оренди №25/07-2007 від 25.07.2007р. (відносно розміру орендної плати) суперечить діючому законодавству України, оскільки був укладений лише для надання позивачеві змоги пред'явити вказаний договір банку -іпотекодержателю. Водночас, скаржник посилається на те, що договір оренди від 01.12.2006р. не був розірваний сторонами належним чином, у письмовій формі. З наведеного скаржник приходить до висновку, що договір оренди №25/07-2007 від 25.07.2007р. є недійсним, а отже на його положеннях не можуть ґрунтуватися вимоги позивача. На думку скаржника, господарський суд першої інстанції помилково не прийняв вказані обставини до уваги і виніс рішення по справі з порушенням вимог чинного законодавства.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.08.2010р. колегією суддів у складі головуючого судді Стрелець Т.Г. (доповідача), суддів: Логвиненка А.О., Головка В.Г., прийнято апеляційну скаргу до розгляду, слухання справи призначено в судовому засіданні на 01.09.2010р. о 12 год. 15 хв.
В судовому засіданні 01.09.10р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 27.09.10р. на 10:40 год.
Розпорядженням секретаря судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду Неклеси М.П. від 27.09.10р. справу №32/248-09 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Стрелець Т.Г. (доповідача), суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
В судовому засіданні 27.09.10р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 04.10.10р. на 11:45 год.
Розпорядженням секретаря судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду Неклеси М.П. від 04.10.10р. справу №32/248-09 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Стрелець Т.Г. (доповідача), суддів: Головка В.Г., Євстигнеєва О.С.
В відзиві на апеляційну скаргу позивач проти апеляційної скарги заперечує, просить відмовити в її задоволенні, а рішення залишити без змін, оскільки воно є законним, прийнятим на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Так, у підтвердження своїх доводів позивач посилається на те, що у договорі оренди №25/07-2007 від 25.07.2007р. містяться нові умови порівняно з договором оренди від 01.12.2006р. (щодо площі предмету оренди, складу предмету оренди, обсягу комунальних послуг, що надаються на користь відповідача тощо). Водночас, матеріали справи свідчать про прийняття відповідачем нових умов договору оренди. На думку позивача, факт підписання та фактичного виконання договору оренди №25/07-2007 від 25.07.2007р. свідчить про дострокове припинення договору оренди від 01.12.2006р.
В судовому засіданні колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача і пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишено без змін, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що 01.12.2006р. між позивачем (орендодавець) і відповідачем (орендар) був укладений договір оренди №01/12-2006, згідно якого позивачем було надано у користування відповідачу нежитлове приміщення площею 488,7 кв.м., розташоване в будівлі їдальні за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, буд. 37, для розміщення їдальні (пункту громадського харчування). Відповідно до п. 4.1 вказаного договору він набрав чинності з дня його підписання та діяв до 30.11.2007р. Згідно з п. 5.1 вказаного договору орендна плата за користування приміщеннями складає 2500,00 грн. на місяць (а.с. 81-85, том 1). Відповідно до акту приймання-передачі від 01.12.2006р. позивач передав, а відповідач прийняв в оренду вищезазначене приміщення площею 488,7 кв.м. (а.с. 86, том 1).
01.12.2006р. між позивачем (орендодавець) і відповідачем (орендар) був укладений договір оренди №1/01/12-2006, згідно якого позивачем було надано у користування відповідачу рухоме майно -обладнання для їдальні вартістю 771 668,24 грн., строком до 30.11.2007р. із встановленням орендної плати у розмірі 3500,00 грн. на місяць (а.с. 129-134, том 1). Відповідно до акту приймання-передачі від 01.12.2006р. позивач передав, а відповідач прийняв в оренду вищезазначене обладнання для їдальні у кількості 75 одиниць, загальною вартістю 771 668,24 грн. (а.с. 135-137, том 1).
25.07.2007р. між позивачем (орендодавець) і відповідачем (орендар) був укладений договір оренди №25/07-2007, згідно до умов якого позивачем було надано у користування відповідачу нежитлове приміщення площею 545,8 кв.м., розташоване в будівлі їдальні за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, буд. 37, для розміщення їдальні (пункту громадського харчування) та рухоме майно -обладнання, техніку, розташоване у вказаному приміщенні, для надання послуг громадського харчування.
Відповідно до п. 4.1 вказаного договору він набрав чинності з дня його підписання та діяв до 31.12.2009р. Згідно з п.п. 5.1, 5.3 вказаного договору орендна плата за користування приміщеннями складає 12 000,00 грн. на місяць і повинна здійснюватись орендарем кожного місяця не пізніше 5-ти банківських днів з дня отримання орендарем рахунку, який надається представнику орендаря, на підтвердження отримання рахунку орендодавцем ставиться відмітка у журналі реєстрації руху документації орендодавця. Відповідно до п. 5.9 договору оренди №25/07-2007 від 25.07.2007р. орендар повинен кожного місяця за окремим виставленим рахунком компенсувати комунальні та інші витрати орендодавця (опалення, підігрів води, водопостачання, водовідведення, енергозабезпечення). Кінцевий розрахунок відповідача за комунальні та інші витрати орендодавця здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку на підставі підписаного акту виконаних робіт (а.с. 9-15, том 1). Відповідно до актів приймання-передачі від 25.07.2007р. позивач передав, а відповідач прийняв в оренду вищезазначене приміщення площею 545,80 кв.м. та обладнання в кількості 71 одиниці, загальною вартістю 465 938,15 грн. (а.с. 17-18, том 1).
У матеріали справи позивачем надані відповідні рахунки на сплату орендної плати на загальну суму 302 709,86 грн. та компенсацію комунальних та інших витрат (опалення, підігрів води, водопостачання, водовідведення, енергозабезпечення) на загальну суму 239 001,65 грн., які надавались відповідачеві або його працівнику (а.с. 21-49, том 1). На вказаних рахунках містяться відмітки про їх отримання відповідачем. Отримання відповідачем вказаних рахунків та послуг оренди також підтверджується журналом реєстрації руху документів, актами здачі-приймання наданих послуг оренди та комунальних, підписаними відповідачем та скріпленими печаткою відповідача (а.с. 60-61, том 2).
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 ГПК України передбачено, що Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріали справи свідчать, що позивач надав суду докази часткової оплати орендної плати на загальну суму 19 354,84 грн. та комунальних та інших витрат позивача на загальну суму 202 627,46 грн. У порушення вказаних норм скаржником не надано доказів оплати заборгованості за договором оренди №25/07-2007 від 25.07.2007р. у розмірі 319 729,03 грн.
Судова колегія виходить з того, що фактичні дії відповідача, спрямовані на укладання та виконання договору оренди №25/07-2007 від 25.07.2007р. (а саме -підписання додаткових угод до договору оренди актів здачі-приймання наданих послуг, акту звірки взаєморозрахунків), свідчать про прийняття відповідачем умов вказаного договору (а.с. 19, 20, том 1, а.с. 62, 108-137, том 2).
З наведеного вбачається, що скаржник своїми ж діями спростовує своє твердження про те, що договір оренди №25/07-2007від 25.07.2007р. укладений про людське око, і не тягне за собою юридичних наслідків.
Крім того, суд апеляційної інстанції, досліджуючи договори оренди від 01.12.2006р. та договір оренди №25/07-2007 від 25.07.2007р., приходить до висновку, що всупереч твердженням скаржника вказані договори містять різні умови не тільки щодо розміру орендної плати, а також стосовно площі об'єкту оренди, складу орендованого майна, обсягу комунальних послуг, що надаються скаржнику.
Вказане спростовує відповідні твердження скаржника про те, що договір оренди №25/07-2007 від 25.07.2007р. і договір оренди №01/12-2006 від 01.12.2006р. відрізняються лише розміром орендної плати. З цих же підстав судова колегія також критично оцінює посилання скаржника на те, що є недійсним договір оренди, укладений під час дії попереднього договору оренди щодо того ж самого об'єкту оренди, при цьому суд апеляційної інстанції виходить з того, що за договором №25/07-2007 від 25.07.2007р. в оренду був переданий об'єкт більшої площі.
Також судова колегія враховує надані відповідачем у матеріали справи квитанції про сплату та платіжні доручення відповідача, які свідчать про часткову оплату за договором оренди №25/07-2007 від 25.07.2007р., при цьому у якості призначення платежу відповідач посилається на відповідні номери та дати рахунків-фактур, які були надані позивачем у матеріали справи (а.с. 138-148, том 1). Вказане також підтверджується банківськими виписками, наданими позивачем у матеріали справи, а саме призначенням платежів скаржника (а.с. 64-90, том 2). У порушення положень ст. ст. 33, 34 ГПК України відповідачем не надано до суду рахунків-фактур за такими ж датами та номерами, але на іншу суму. Вказані обставини спростовують твердження скаржника про неотримання ним від позивача рахунків-фактур та свідчать про фактичне часткове виконання договору оренди №25/07-2007 від 25.07.2007р.
Також безпідставним та необґрунтованим вбачається посилання скаржника у підтвердження своєї позиції на перебування об'єкту оренди в іпотеці, що, на думку скаржника, додатково свідчить про укладення договору оренди №25/07-2007 від 25.07.2007р. про людське око. Так, скаржником не надано належних доказів зв'язку між розміром орендної плати та компенсаційних витрат та між прийняттям банківською установою рішення щодо надання або ненадання позивачеві кредиту.
Згідно зі ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком господарського суду про обґрунтованість позовних вимог про стягнення суми основного боргу за договором оренди №25/07-2007 від 25.07.2007. у розмірі 319 729,03 грн.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2010р. по справі № 32/248-09 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.10р. у справі №32/248-09 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Т.Г. Стрелець
Суддя В.Г. Головко
Суддя О.С. Євстигнеєв
Постанову виготовлено в повному обсязі 08.10.2010 року.