29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"27" вересня 2010 р.Справа № 2/1411-10
За позовом Концерну „Військторгсервіс” в особі філії „Управління торгівлі Західного оперативного командування” м.Львів
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Шепетівка Хмельницької області
про стягнення 16413грн.93коп.
Суддя Дячук Т.В.
Представники :
від позивача : Русова В.А. -представник по довіреності №239 від 17.12.2009р.
від відповідача : ОСОБА_3 -представник по довіреності від 25.08.2010р.
Суть спору : позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 16413грн.93коп., в т.ч.: 14910грн.98коп. заборгованості, 1502грн.95коп. пені за невиконання зобов'язань по договору складського зберігання №13 від 01.12.2008р.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на відсутність належних доказів, а саме, відсутність складських документів на підтвердження приймання-передачі майна на зберігання за договором складського зберігання №13 від 01.12.2008р. Представник відповідача в судовому засіданні просить врахувати, що між сторонами укладено договір складського зберігання, а не договір оренди, додані до позовної заяви акти не являються складськими документами, визначеними ст.961 Цивільного кодексу України, на акті за червень 2009 року відсутній підпис поклажодавця, на решті актів проставлено різні підписи, а також на всіх актах відсутній відтиск печатки приватного підприємця ОСОБА_1
Розглянувши матеріали справи, господарським судом встановлено :
Між концерном „Військторгсервіс” в особі філії „Управління торгівлі Західного оперативного командування Концерну „Війсьторгсервіс” (зберігач) та приватним підприємцем ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, (поклажодавець) підписано договір №13 складського зберігання від 01.12.2008р.
Умовами договору (п.п.1.1, 1.2) передбачено, що зберігач зобов'язується зберігати майно (товар), передане йому поклажодавцем, і повернути це майно у схоронності, а поклажодавець зобов'язується здійснювати оплату за зберігання майна у порядку та розмірах визначених у розділі 2 даного договору. Поклажодавець зберігає майно в кількості не більше як 150 піддонів, які займають площу 198,4кв.м. приміщення по вул.К.Маркса, 78 у м.Шепетівка Хмельницької області. Майно поклажодавця повинно зберігатися на стандартних піддонах. Розмір одного піддона становить 120*80см (0,96кв.м.)
Відповідно п.п.2.1, 2.2 договору плата за зберігання майна визначена сторонами у розмірі 1984грн. на місяць і оплата проводиться поклажодавцем не пізніше десятого числа поточного місяця на підставі виставленого рахунку шляхом перерахування коштів на рахунок філії „Управління торгівлі Західного оперативного командування Концерну „Війсьторгсервіс”.
Пунктом 2.3 договору передбачено, що у випадку прострочення платежу поклажодавець сплачує штраф у розмірі 0,5% від суми договірної плати за кожен день прострочення.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 16413грн.93коп., в т.ч.: 14910грн.98коп. заборгованості, 1502грн.95коп. пені. До позовної заяви додано розрахунок по заборгованості орендній платі, копії рахунків та актів здачі-приймання виконаних робіт за період грудень 2009 року, січень-травень 2010 року.
Відповідач проти позову заперечує.
Аналізуючи надані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, господарським враховується наступне:
Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи сторонами підписано договір №13 складського зберігання від 01.12.2008р.
Зберігання у товарному складі передбачено ст.294 Господарського кодексу України (глава 30, параграф 6 „Інші види господарсько-торгівельної діяльності”).
Відповідно ч.1 ст.294 Господарського кодексу України та ч.1 ст.956 Цивільного кодексу України, товарним складом визнається організація, що здійснює зберігання товарів та надає пов'язані із зберіганням послуги на засадах підприємницької діяльності.
Зберігання у товарному складі здійснюється за договором складського зберігання (ч.3 ст.294 ГК України). Частиною четвертою цієї статті передбачено, що до регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно ч.2 ст.640 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно ч.1 ст.961 Цивільного кодексу України, товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів : складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України визначено належність і допустимість доказів. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Перелік складських документів на підтвердження прийняття товару на зберігання визначено на законодавчому рівні, а тому будь-які інші документи не можуть прийматись в якості доказів про прийняття товару на зберігання.
Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані належними доказами, тому підстави для їх задоволення відсутні. В позові належить відмовити.
Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові Концерну „Військторгсервіс” в особі філії „Управління торгівлі Західного оперативного командування” м.Львів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Шепетівка Хмельницької області про стягнення 16413грн.93коп. -відмовити.
Суддя
Повний текст рішення складено і підписано 30.09.2010р.
Віддруковано 3 примірники : 1 - до справи; 2 - позивачу; 3 - відповідачу.