29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"16" вересня 2010 р.Справа № 13/461-10
За позовом Красилівської міської ради м. Красилів
до відповідачів сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю
„Случ” с. Заслучне Красилівського району
товариства з обмеженою відповідальністю „Агровсесвіт Случ” с.
Заслучне Красилівського району
фізичної особи ОСОБА_1 м. Київ
За участю третьої особи,
яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору
на стороні відповідача
Красилівського районного бюро технічної
інвентаризації м. Красилів
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу від
19.02.2009 р. та 29.07.2009 р.
Суддя Матущак О.І.
За участю представників сторін:
позивача: Романюк Т.М. по довіреності № 13/02-15 від 05.01.2010р.
першого відповідача: Побережний В.Т. -ліквідатор (арбітражний керуючий)
другого відповідача: не з'явився
третього відповідача: ОСОБА_4 по довіреності від 31.03.2010р.
третьої особи: не з'явився
Рішення приймається 16.09.2010р., оскільки в судовому засіданні 07.09.2010р. оголошувалася перерва.
Позивач у позові просить господарський суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 19.02.2009 р. про передачу у власність ТзОВ „Агровсесвіт Случ” нежитлової будівлі магазину-кафе-бару „Случ”, загальною площею 201,5 кв.м., яка розташована за адресою: м. Красилів, вул. Ціолковського, б/н, а також визнати недійсним договір купівлі-продажу від 29.07.2009 р. про передачу у власність ОСОБА_1 цієї же не житлової будівлі магазину-кафе-бару „Случ”, у відповідності до ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України.
Третій відповідач, фізична особа ОСОБА_1 у відзиві на позов, поданому 29.04.2010 р. проти позову заперечувала, посилаючись на те, що нежитлова споруда, яка є предметом одного із оспорюваних договорів придбана саме як фізичною особою на законних підставах і тому вона є добросовісним набувачем даної будівлі.
На виконання вимог ухвали суду від 29.04.2010 р. представник позивача в судовому засіданні, яке відбулося 25.05.2010 р., подала витяги рішень виконавчого комітету Красилівської міської ради щодо надання дозволів на здійснення різних видів підприємницької діяльності з метою використання спірного нерухомого майна ще до укладання спірних договорів.
09.06.2010 р. в адресу суду на виконання вимог ухвали від 25.05.2010р. від державного реєстратора Красилівської райдержадміністрації надійшов витяг з Єдиного державного реєстру серії АД № 726075, згідно якого, фізична особа ОСОБА_1 не є підприємцем.
Також, 10.06.2010 р. в адресу господарського суду, на виконання вимог попередньої ухвали суду з Красилівського районного БТІ надійшли належним чином завірені копії інвентаризаційної справи на магазин-кафе-бар „Случ”.
В попередньому судовому засіданні ліквідатор СТзОВ „Случ” -арбітражний керуючий Побережний В.Т. подав відзив на позов у якому повідомив, що ним на заяву голови ліквідаційної комісії в процедурі розпорядження майном боржника у відповідності до ч.13 ст. 13 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” надано згоду на укладання оспорюваної угоди від 19.02.2009 р. у відповідності до листа № 19 від 23.01.2009 р.
Крім цього у відзиві на позов повідомив, що приміщення магазину-кафе-бар було розпайоване між колишніми членами колективного сільськогосподарського підприємства, правонаступником якого стало ТзОВ „Случ”, тому вважає його відчуження правомірним і у задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Враховуючи доводи та заперечення представників сторін, господарським судом встановлено наступне.
Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №14/5089 від 12.11.2008 р. позов ТзОВ „Случ” с. Заслучне Красилівського району до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2. м. Красилів задоволено і визнано право власності на будівлю магазину-кафе-бару „Случ” загальною площею 201,5 м.кв., розташованої у м.Красилові на перехресті вулиць Грушевського і Ціолковського (територія ринкової площі).
На підставі вказаного рішення, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21247770 від 12.12.2008 р., виданого КП „Красилівським районним бюро технічної інвентаризації” за СТзОВ „Случ” зареєстровано право власності на вказане вище приміщення.
У відповідності до нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажі від 19.02.2009 р., СТзОВ „Случ” продало, а ТзОВ „Агровсесвіт Случ” купило приміщення вказаного вище магазину-кафе-бару за ціною 42546,2 грн.
Згідно п.2.3 вказаного договору, оплата внесена покупцем на рахунок продавця до підписання цього договору.
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22610925 від 29.04.2009 р., виданого КП „Красилівським районним бюро технічної інвентаризації” за ТзОВ „Случ” зареєстровано право власності на нерухоме майно на підставі вказаного вище нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажі від 19.02.2009 р.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.05.2009 р., вказане вище рішення господарського суду про визнання права власності скасоване, а справу передано на новий розгляд суду першої інстанції.
Під час нового розгляду, ухвалою господарського суду Хмельницької області у вказаній справі, проте уже із № 5/14/5089 позов СТзОВ „Случ” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. залишено без розгляду а провадження у справі відповідно припинено.
У відповідності до іншого нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажі від 29.07.2009 р., ТзОВ „Агровсесвіт Случ” продало, а фізична особа ОСОБА_1 м. Київ придбала за ціною 51000 грн. приміщення магазину-кафе-бару „Случ”.
Згідно п.2.3 вказаного договору, покупець зобов'язався сплатити кошти готівкою або на розрахунковий рахунок продавця до 29.08.2009 р.
На підставі банківської квитанції № 12 від 03.08.2009 р. фізичною особою ОСОБА_1 сплачено кошти у сумі 51000 грн. на розрахунковий рахунок ТзОВ „Агровсесвіт „Случ”.
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23529098 від 10.08.2009 р., виданого КП „Красилівським районним бюро технічної інвентаризації” за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нерухоме майно на підставі вказаного вище нотаріально-посвідченого договору купівлі-продажі від 29.07.2009 р.
Ще до укладання спірних угод, рішенням сьомої сесії Красилівської міської ради № 12 від 12.02.2003 р. затверджено проект відведення земельної ділянки для СТзОВ „Случ” для обслуговування магазину по вул. Грушевського, площею 0,0326 га, на якій згідно пояснень сторін не заперечується факт (незважаючи на зазначення різних вулиць) розміщено магазин-кафе-бар „Случ”, а також вирішено надати СТзОВ „Случ” земельну ділянку у довгострокове користування на умовах оренди.
На виконання вказаного рішення, між Красилівською міською радою та СТзОВ „Случ” 26.05.2006 р. укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0326 га згідно із планом користування, а згідно п. 2.1 договору, земельна ділянка передана в оренду для комерційного використання обслуговування будівлі магазину. Угодою від 26.05.2007 р. продовжено строк оренди земельної ділянки до 26.05.2008 р.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 726075 від 08.06.2010 р., виданого державним реєстратором Красилівської райдержадміністрації та довідки ДПІ у Дніпровському районі м.Києва № 5686/т/17-212 від 25.05.2010 р., громадянка ОСОБА_1 не зареєстрована як фізична особа-підприємець.
Враховуючи доводи та заперечення представників сторін, приймаючи рішення, господарський суд вважає за належне прийняти до уваги наступне.
У відповідності до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Незважаючи на те, що рішення господарського суду Хмельницької області, яким визнано право власності на спірний об'єкт нерухомого майна в подальшому судовими інстанціями було скасовано і залишено без розгляду, станом на день укладання спірної угоди від 19.02.2009 р. між СТзОВ „Случ” і ТзОВ „Агровсесвіт Случ”, рішення було чинним і була чинною державна реєстрація права власності на нього, проведена КП „Красилівським районним бюро технічної інвентаризації”. При цьому, навіть після скасування рішення не відбулося скасування державної реєстрації спірного об'єкту нерухомого майна, а лише відбулася державна реєстрація зміни власника у зв'язку із укладенням іншої оскаржуваної угоди від 29.07.2009 р.
Таким чином, зважаючи на наявність у СТзОВ „Случ” на час укладання угоди від 19.02.2009 р. зареєстрованого права власності, невід'ємним елементом якого є право розпорядження, перший відповідач не позбавлений був права на власний розсуд розпорядитися належним його на такому праві майном, тобто укласти договір купівлі-продажі.
Крім цього, позивачем ще до укладання спірних угод у встановленому законом порядку було передано в оренду земельну ділянку під уже існуюче приміщення магазину-кафе-бару а також надавалися дозволи на його експлуатацію (проведення торгівлі).
Крім цього, позивач просить визнати договір недійсним на підставі ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України згідно якої, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Проте, позивачем не наведено обставин та не подано доказів недійсності у відповідності до норм чинного законодавства, тобто не вказано законну підставу, як того вимагає названа вище ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України.
Підсумовуючи зазначене вище, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19.02.2009 р. є необґрунтованим, тому у його задоволенні належить відмовити.
Що стосується позовних вимог про визнання недійсним іншого договору купівлі-продажу від 29.07.2009 р., укладеного між ТзОВ „Агровсесвіт Случ” та фізичною особою ОСОБА_1, то господарський вважає що провадження у цій частині підлягає припиненню, оскільки такий спір не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки фізичні особи не можуть бути сторонами у судовому процесі господарського суду.
Так, у відповідності до ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 1, 21, п.1 ст. 80, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
У позові про визнання недійсним договору купівлі-продажі від 19.02.2009 р., укладеного СТзОВ „Случ” та ТзОВ „Агровсесвіт Случ”приміщення магазину-кафе-бару відмовити.
Провадження у справі про визнання недійсним договору купівлі-продажі від 29.07.2009 р., укладеного між ТзОВ „Агровсесвіт Случ” та фізичною особою ОСОБА_1, провадження припинити.
Оскільки в судовому засіданні 16.09.2010 р. оголошувалася вступна та резолютивна частини рішення, його повний текст виготовлено та підписано 21.09.2010 р.
Примірники рішення надіслати в адреси сторін.
Суддя