Справа № 727/5861/24
Провадження № 2-о/727/250/24
02 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
Головуючого - судді: Одовічен Я.В.
за участю секретаря: Гелка А.С.
заявника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькій області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерства у справах ветеранів України, Управління з ветеранської політики Чернівецької обласної військової адміністрації про встановлення факту смерті під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною вище заявою.
У поданій до суду заяві посилався на те, що постановою Чернівецького апеляційного суду від 26.10.2023 року було задоволено його заяву про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України. Встановлено факт смерті його матері громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Старомлинівка, Великоновосілківського району, Донецької області, Україна.
Однак, факт смерті було встановлено без зазначення причин.
Вказував на те, що його мати ОСОБА_2 загинула на території села Старомлинівка, Великоновосілківського району, Донецької області, де ведуться безпосередні бойові дії та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської федерації у Донецькій області. Смерть відбулася у зв'язку з вибуховою травмою, а саме: вогнепальне поранення тіла і кінцівок з пошкодженням внутрішніх органів.
У даній справі заявник вважає за необхідне встановити причину смерті ОСОБА_2 саме внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оброни, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Встановлення зазначеного факту необхідно заявнику для отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Просив встановити факт смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оброни, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Ухвалою суду від 10.06.2024 року провадження у справі було відкрито за правилами окремого провадження.
11.06.2024 року до участі у справі в якості заінтересованої особи судом було залучено Управління з ветеранської політики Чернівецької обласної військової адміністрації.
Ухвалою суду від 13.06.2024 року до участі у справі за клопотанням заявника було залучено Міністерство у справах ветеранів України.
Заявник у судовому засіданні заяву підтримав, просив задовольнити.
Представник заінтересованої особи Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькій області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з'явився. Звернувся до суду з заявою про заміну заінтересованої особи, вважаючи Відділ неналежною заінтересованою особою.
Представник заінтересованої особи Міністерства у справах ветеранів України подав до суду письмові пояснення, в яких заперечував проти вимог заяви з тих підстав, що законодавством визначений інший позасудовий порядок встановлення даного юридичного факту. Окрім того, вважає подану заяву необґрунтованою, а обставини, викладені в ній, недоведеними. Просив провести судовий розгляд у його відсутності.
Представник заінтересованої особи Управління з ветеранської політики Чернівецької обласної військової адміністрації також у судове засідання не з'явився. Подав до суду клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що постановою Чернівецького апеляційного суду №725/6422/23 від 26.10.2023 року вже було встановлено факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заслухавши пояснення заявника, частково дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як було встановлено судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та його мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживали за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку із повномасштабним вторгненням, заявник з дружиною та дитиною були вимушені покинути своє місце проживання.
Проте, матір заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилась на тимчасово окупованій території.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, внаслідок артилерійського обстрілу в с. Старомлинівка. Зокрема, причиною смерті є вибухова травма: множинні вогнепальні осколкові поранення з пошкодженням внутрішніх органів.
На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у селі Старомлинівка, Великоновосілківського району, Донецької області, яке є окупованим, заявником надано суду засвідчену копію лікарського свідоцтва про смерть (із зазначенням причин смерті) № 230 від 24 липня 2023 року.
Крім цього, заявником надано копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 31 липня 2023 року, яке було видане органом та особою на тимчасово окупованій території України, а саме так званим «отделом ЗАГС Волновахского районного управления юстиции Министерства юстиции Донецкой Народной Республики».
Постановою Чернівецького апеляційного суду у справі №725/6422/23 від 26.10.2023 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України було задоволено. Встановлено факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у селі Старомлинівка, Великоновосілківського району, Донецької області, Україна (а.с.15-22).
Таким чином, факт смерті матері заявника вже було встановлено судом апеляційної інстанції.
Аналізуючи зміст поданої до суду заяви, вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою з метою встановлення факту смерті під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оброни, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Розглядаючи аргументи наведені у заяві, суд виходить із наступного.
У частині першій статті 315 ЦПК України наведено перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судом. Хоча за змістом частини другої цієї статті зазначений перелік не є вичерпним, проте у судовому порядку можуть бути встановлені тільки ті факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб (якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення).
Суд зауважує, що законодавством визначено позасудовий порядок встановлення факту, з метою встановлення якого заявник звернувся до суду, у зв'язку з чим такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 5 червня 2024 року по справі №283/1199/23, існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.
Якщо факт, що має юридичне значення, підлягає встановленню в позасудовому порядку, особа має використати такий порядок.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Необхідність звернення із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в цій справі заявник ОСОБА_1 обґрунтовує можливістю подальшої реалізації його прав щодо оформлення виплат, пов'язаних з гарантіями, встановленими державою перед членами сім'ї осіб, які загинули під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оброни, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Судовий же порядок встановлення факту, що має юридичне значення, використовується лише у випадку, коли чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку його встановлення.
Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
У статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст.15 Закону України №3551 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» регламентовано надання ряду пільгу сім'ям загиблих (померлих) ветеранів війни (стаття 10) та сім'ям загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України (стаття 10-1). Зокрема, членам сімей осіб, зазначених у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв'язку із загибеллю (смертю) члена сім'ї у розмірі, визначеному підпунктом "а" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Якщо особа у зв'язку із загибеллю (смертю) члена сім'ї одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
За змістом п.2, п.6 ч.1 ст.10-1 Закону до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать: сім'ї осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність), та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (у тому числі здійснення волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
- 6) сім'ї осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Порядок надання статусу члена сім'ї загиблого захисника чи захисниці України затверджено постановою КМУ №740 від 23.09.2015 року.
Так, статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України надається заявникам з числа членів сімей осіб, зазначених у пунктах 2-6 частини першої статті 10-1 Закону.
Підставою для надання заявникам статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є: 1) для заявників з числа членів сімей осіб, зазначених у пункті 2 частини першої статті 10-1 Закону (у тому числі тих, які провадили волонтерську діяльність за напрямами, визначеними абзацом дев'ятим частини третьої статті 1 Закону України “Про волонтерську діяльність”): свідоцтво про смерть або рішення суду про визнання безвісно відсутнім; договір про провадження волонтерської діяльності (за наявності) або договір про надання волонтерської допомоги (за наявності); свідчення командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу), керівника добровольчого формування, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, завірені печаткою військової частини; довідка (витяг з наказу) керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про добровільне забезпечення або добровільне залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях особи, яка загинула (пропала безвісти) або померла; висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа пропала безвісти); рішення суду про встановлення факту добровільного забезпечення або добровільного залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях особи, яка загинула (пропала безвісти) або померла, - за відсутності зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього підпункту документів.
2) для заявників з числа членів сімей осіб, зазначених у пункті 6 частини першої статті 10-1 Закону: свідоцтво про смерть (крім випадків, коли особа пропала безвісти); довідка за формою згідно з додатком 1, видана Мінветеранів.
Для надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України заявник подає місцевому структурному підрозділу з питань ветеранської політики заяву. Заява може подаватися: у паперовій формі через центр; в електронній формі заявниками з числа членів сімей осіб, зазначених у пункті 5 частини першої статті 10-1 Закону, засобами Порталу Дія (для законних представників або уповноважених осіб зазначених осіб за наявності технічної можливості) або засобами Реєстру (п.5 Порядку).
Рішення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України приймається місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника в місячний строк з дня надходження заяви (заяви в електронній формі) (п.13).
Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 336 (далі - Порядок № 336).
Відповідно до абзацу першого та шостого пункту 8 Порядку № 336 для призначення одноразової грошової допомоги члени сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 3 цього Порядку, незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) подають міжвідомчій комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, утвореній Мінветеранів (далі - міжвідомча комісія), заяву про призначення одноразової грошової допомоги за формою згідно з додатком 1 у паперовій або електронній формі кожного повнолітнього члена сім'ї загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги.
До заяви додаються копії (скановані копії) документів, зокрема: посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України.
Згідно пункту 3 Порядку встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації протии України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2023 р. № 685 (далі - Порядок № 685), рішення про встановлення факту безпосередньої участі у заходах, приймається міжвідомчою комісією з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - міжвідомча комісія), яку утворює Мінветеранів.
Для встановлення факту безпосередньої участі у заходах особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, кожен повнолітній член сім'ї, зазначений у підпункті 2 пункту 2 цього Порядку (його уповноважена особа), подає особисто чи надсилає поштою Мінветеранів письмову заяву про встановлення факту безпосередньої участі у заходах за формою згідно з додатком (п.5 Порядку №685).
До заяви додаються такі документи:
копія паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - копія паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні), а у разі подання документів законним представником чи уповноваженою особою - копії документа, що посвідчує особу тієї особи, від імені якої подається заява, а також документа, який надає повноваження законному представнику чи уповноваженій особі представляти таку особу, оформленого відповідно до законодавства;
копія свідоцтва про смерть особи (крім випадків, коли особа пропала безвісти);
копія свідоцтва про народження особи - для батьків загиблого (померлого);
копія свідоцтва про шлюб - для дружини (чоловіка);
копія свідоцтва про народження дитини - для дитини;
висновок судово-медичної експертизи, що засвідчує факт смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, або копії первинної медичної облікової документації, форми яких затверджені МОЗ;
довідка про безпосередню участь у заходах у період воєнного стану особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, Держприкордонслужби, Національної поліції, Національної гвардії, СБУ та/або іншого утвореного відповідно до закону військового формування та правоохоронного органу, у взаємодії з якими особа брала безпосередню участь у заходах у період воєнного стану;
свідчення (заява) командира підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа, або свідчення (заяви) не менше ніж двох свідків, які разом з особою брали безпосередню участь у заходах, про безпосередню участь у заходах у період воєнного стану особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, - у разі відсутності довідки, передбаченої абзацом дев'ятим цього пункту.
До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, справжність підпису на яких засвідчено нотаріально або командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) та печаткою військової частини (органу, підрозділу), в якій (якому) особи проходять військову службу, які брали безпосередню участь заходах, за період, за який вони свідчать;
інші документи, які містять докази та підтверджують факт безпосередньої участі у заходах у період воєнного стану;
рішення суду, яким встановлено, що особа загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах у період воєнного стану, - у разі відсутності документів, передбачених абзацами восьмим - десятим цього пункту.
Міжвідомча комісія розглядає подані документи, надсилає у разі потреби необхідні запити за підписом її голови, уточнює інформацію про осіб, стосовно яких подані документи, заслуховує пояснення таких осіб, свідків, представників державних органів і в місячний строк з дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення про встановлення факту безпосередньої участі у заходах або рішення про відмову у встановленні факту безпосередньої участі у заходах (пункт 6).
Наведене законодавство свідчить, що для отримання підтвердження факту, з метою встановлення якого заявник звернувся до суду, визначений інший позасудовий порядок його встановлення.
При цьому, у поданій до суду заяві ОСОБА_1 не зазначає про відсутність у нього необхідних документів та неможливість встановлення юридичного факту у позасудовому порядку.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що наведеними вище положеннями Порядків передбачено можливість підтвердження юридичних фактів, зокрема: 1) рішенням суду, яким встановлено, що особа загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах у період воєнного стану; 2) рішенням суду про встановлення факту добровільного забезпечення або добровільного залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях особи, яка загинула (пропала безвісти) або померла.
Проте, у поданій до суду заяві ОСОБА_1 просить встановити інший юридичний факт, а саме: факт смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оброни, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, що не передбачено нормативно-правовими актами.
Одночасно, суд зауважує, що факт смерті матері заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вже було встановлено постановою Чернівецького апеляційного суду від 26.10.2023 року у справі №725/6422/33, яка набрала законної сили.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Тлумачення пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.
Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв'язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість подальшого судового розгляду справи.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 26, 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначено, що: «згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі».
У зв'язку з вищезазначеним, провадження у справі підлягає закриттю.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.4, 15, 255 ЦПК України, суд,-
Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькій області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерства у справах ветеранів України, Управління з ветеранської політики Чернівецької обласної військової адміністрації про встановлення факту смерті під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану - закрити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали суду буде виготовлено та складено 02.07.2024 року.
Суддя: Одовічен Я.В.