28 червня 2024 року
м. Київ
справа № 532/1648/22
провадження № 61-6795св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Білицька селищна рада Полтавського району Полтавської області, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2023 року, додаткове рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області
від 16 листопада 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду
від 13 лютого 2024 року.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання недійсними, скасування рішень, скасування державної реєстрації земельних ділянок.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, щоз
16 травня 2007 року вона є власником земельної ділянки кадастровий № 5321887500:00:006:0109, площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Чорбівської сільської ради, що підтверджується державним актом на право власності на землю серії ЯГ № 685093.
3. У листопаді-грудні 2021 року нею було розроблено технічну документацію із земелеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі та подано державному кадастровому реєстратору заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру України. Однак їй було відмовлено у внесенні зазначених відомостей у зв'язку з наявністю перетину належної їй земельної ділянки з земельною ділянкою кадастровий № 5321887500:00:006:0210, площа співпадає на 14,9791, та земельною ділянкою кадастровий № 5321887500:00:006:0215, площа співпадає на 84,2507.
4. Земельна ділянка кадастровий № 5321887500:00:006:0210 належить ОСОБА_2 , якому наказом ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 23 січня 2021 року за №2460-СГ надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 1,93 га земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Чорбівської сільської ради та рішенням Білицької селищної ради від 22 вересня 2021 року за № 22.33 передано у власність.
5. Земельна ділянка кадастровий № 5321887500:00:006:0215 належить ОСОБА_3 , якій наказом ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 23 січня 2021 року за №2457-СГ надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 1,93 га земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Чорбівської сільської ради та рішенням Білицької селищної ради від 30 червня 2021 року за № 4.65 передано у власність.
6. Посилалася на те, що відповідачі при прийнятті зазначених рішень не врахували, що місці розташування земельної ділянки, на яку надано дозвіл на виготовлення проєктної документації, перебуває вже сформована земельна ділянка, яка на час прийняття рішення не була внесена до Державного земельного кадастру. Вважала, що відповідач повинен був володіти вказаною інформацією та не порушувати її право власності.
7. З огляду на незаконність наказів ГУ Держгеокадастру в Полтавській області про надання дозволу на розроблення проєктів землеустрою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вважала, що наявні підстави для скасування державної реєстрації переданих їм земельних ділянок, оскільки вони фактично містять частину площі сформованої земельної ділянки, належної їй.
8. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд:
- скасувати наказ ГУ Держгеокадастру в Полтавський області від 23 січня 2021 року №2460-СГ про надання дозволу на розроблення ОСОБА_2 проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 1,93 га земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Чорбівської сільської ради;
- скасувати наказ ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 23 січня 2021 року №2457-СГ про надання дозволу на розроблення ОСОБА_3 проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 1,93 га земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства на території Чорбівської сільської ради;
- скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий № 5321887500:00:006:0210, площею 1,9255 га, розташовану на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства;
- скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий № 5321887500:00:006:0215, площею 1,9255 га, розташовану на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства.
9. Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12 січня 2023 до участі в справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Стислий виклад позиції інших учасників справи
10. Відповідач Білицька селищна рада Полтавського району Полтавської області заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що він є неналежним відповідачем у справі. Зазначав, що оскаржувані накази ним не приймалися і жодних реєстраційних дій в Державному земельному кадастрі не проводилося. Вважав, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Водночас, відомості про земельні ділянки, сформовані до
2013 року, вносяться до Державного земельного кадастру в порядку, передбаченому розділом VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Державний земельний кадастр».
11. Відповідач ГУ Держгеокадастру у Полтавській області заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на відсутність неправомірних дій щодо позивачки. Зауважував, що до його повноважень не входить внесення відомостей про державну реєстрацію прав на земельну ділянку, а тому управління є неналежним відповідачем у цій справі. Крім того, посилався на неналежний спосіб захисту прав позивачки, оскільки право власності залишиться зареєстрованим. Додатково подав клопотання про закриття провадження у справі з підстав порушення правил предметної юрисдикції при подання позову про скасування наказів Держгеокадастру.
12. ОСОБА_3 у своїх поясненнях зазначала про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , заявлених до неналежних відповідачів. Зауважувала, що позовні вимоги стосуються фактичного позбавлення її та ОСОБА_2 права власності на землю, однак вони не є відповідачами у цій справі. Крім того, рішення про задоволення позову порушить права орендарів спірних земельних ділянок. Більш того, надання дозволу є актом індивідуальної дії, стосується лише її прав та інтересів та вичерпали свою дію після виготовлення відповідної проєктної документації.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
13. Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області
від 24 жовтня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
14. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позов заявлено до неналежних відповідачів, а обраний позивачкою спосіб захисту є неефективним. Зазначено, що скасування рішень про надання дозволу на розброблення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, що є стадією процесу набуття права власності чи користування на земельну ділянку, та скасування державної реєстрації таких земельних ділянок, за наявності чинних рішень органу місцевого самоврядування про передачу їх у приватну власність, не призведе до поновлення прав ОСОБА_1 , за захистом яких вона звернулася до суду. Крім того, зауважено про відсутність належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів, що відбулося фактичне накладення меж спірних земельних ділянок.
15. Додатковим рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської областівід 16 листопада 2023 рокустягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі
19 200, 00 грн.
16. Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , понесені судові витрати у справі підлягають покладенню на неї. Заявлений ОСОБА_3 розмір витрат на правничу допомогу, понесених у суді першої інстанцій, суд вважав співмірним із складністю справи, виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим ним на виконання робіт, обсягом наданих послуг. Підстав для його зменшення не встановлено. Наведені позивачкою підстави для відмови у стягненні зазначених судових витрат суд відхилив.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
17. Постановою Полтавського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2023 рокузалишено без змін. Додаткове рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області
від 16 листопада 2023 року змінено шляхом зменшення судових витрат за надання професійної правничої допомоги, стягнутих зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , до 10 000,00 грн.
18. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з підстав заявлення його до неналежних відповідачів, обрання неефективного способу захисту та не надання доказів накладення меж спірних земельних ділянок (технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності та визначають координати місця знаходження земельної ділянки позивачки).
19. Водночас суд апеляційної інстанції вважав, що заявлений ОСОБА_3 та стягнутий судом першої інстанції розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним з обсягом проведених адвокатом робіт, з огляду на характер та предмет спору, складність справи, тривалість її розгляду в суді та час, з якого адвокат вступила у справу на стороні третьої особи, кількість та обсяг складених адвокатом документів, судових засідань, в яких приймала участь адвокат. Враховуючи критерії реальності і розумності адвокатських витрат, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість зменшити їх розмір.
Узагальнені доводи касаційної скарги
20. 07 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2023 року, додаткове рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 16 листопада 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
21. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та
апеляційної інстанцій заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 17 жовтня 2018 року у справі
№ 380/624/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 826/5735/16, від 30 січня 2019 рокуу справі № 569/17272/15-ц, у постанові Верховного Суду від 10 січня 2023 року у справі № 607/19806/18 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
22. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій безпідставно не врахували наявні у матеріалах справи докази накладення меж спірних земельних ділянок на належну їй земельну ділянку.
23. Крім того, вважає, що у спірних правовідносинах захист її порушених прав, як власника земельної ділянки, має відбуватися шляхом застосування наслідків, які пов'язані з неправомірністю прийняття рішення про надання дозволу на розробку проєктної документації щодо відведення земельної ділянки. З огляду на те, що підставою для відмови у наданні такого дозволу є невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, що не було досліджено належним чином відповідачем, вважає, що це є підставою для скасування оскаржених наказів ГУ Держгеокадастру в Полтавській області.
24. Зауважує, що незаконність надання дозволів на розроблення проєктів землеустрою є підставою для скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок, здійсненої на підставі таких проєктів.
25. Додаткове судове рішення підлягає скасуванню, як похідне від ухваленого судом першої інстанції рішення по суті вирішення спору.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
26. Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.
27. Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2024 року поновлено
ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2023року, додаткового рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 16 листопада 2023 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року, відкрито касаційне провадження у справі № 532/1648/22, витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.
28. 18 червня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Відзиви на касаційну скаргу не надійшли
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29. Розпорядженням голови Кобеляцької районної державної адміністрації від 16 грудня 2003 року № 934 «Про надання дозволу на розробку проєкту відведення земельної ділянки громадянам на території Чорбівської сільської ради» ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проєкту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності за межами населених пунктів на території Чорбівської сільської ради; розроблений проєкт землеустрою подати в райдержадміністрацію на затвердження.
30. Розпорядженням голови Кобеляцької районної державної адміністрації від 16 травня 2007 року № 341 «Про затвердження технічної документації із землеустрою на земельні ділянки громадянам Чорбівської сільської ради» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 , площею 2,0 га, та посвідчено право власності земельної ділянки.
31. ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий № 5321887500:00:006:0109, площею 2.00 га, у межах згідно з планом, що розташована на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 685093, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010755700043 22 листопада 2007 року.
32. Згідно з інформацією ГУ Держгеокадастру від 14 травня 2020 року, Чорбівської сільської ради від 15 травня 2020 року, відділу у Кобеляцькому районі ГУ Держгеокадастр у Полтавській області від 18 травня 2020 року, відомості про земельну ділянку кадастровий номер № 5321887500:00:006:0109 у Державному земельному кадастрі відсутні. Земельна ділянка з зазначеним кадастровим номером зареєстрована у Державному реєстрі земель до набрання чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр», відомості про цю земельну ділянку не були перенесені в автоматизованому порядку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру. В архіві відділу відсутня документація із землеустрою та обмінний файл на земельну ділянку кадастровий номер 5321887500:00:006:0109.
33. У листі відділу № 4 управління надання адміністративних послуг
ГУ Держгеокадастру в Полтавській області №29-16-0.164-2825/15-23
від 07 червня 2023 року зазначено, що у ГУ Держгеокадастру у Полтавській області відсутня технічна документація зі складення державного акту на право власності на землю сepiї ЯГ №685093, виданого на ім'я ОСОБА_1 , та інформація про координати її місцезнаходження.
34. Із відповідними зверненнями про виправлення технічних помилок ОСОБА_1 зверталася до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, Полтавської обласної державної адміністрації.
35. Рішенням державного кадастрового реєстратора відділу у Коростишівському районі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області № РВ-1801886132021 від 15 грудня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 у внесенні відомостей (змін до них) з підстав: електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі перевірки електронного документа. Рекомендую: перетин ділянок з ділянкою 5321887500:00:006:0210; площа співпадає на 14.9791. Перетин ділянок з ділянкою 5321887500:00:006:0215; площа співпадає на 84.2507. Згідно з протоколом № ПП-1801178062021 від 15 грудня 2021 року, електронний документ не відповідає наявним даним ДЗК.
36. Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 23 січня 2020 року № 2460-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» надано дозвіл громадянину ОСОБА_2 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 1,93 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області за межами населених пунктів.
37. Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 23 січня 2020 року № 2457-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» надано дозвіл громадянці ОСОБА_3 на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 1,93 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Чорбівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області за межами населених пунктів.
38. Рішенням тринадцятої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області від 22 вересня 2021 року № 22.33 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9255 га на території Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області для ведення особистого селянського господарства та передано безоплатно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, кадастровий № 5321887500:00:006:0215, площею 1,9255 га, на території Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області для ведення особистого селянського господарства.
39. Рішенням десятої позачергової сесії восьмого скликання Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області від 30 червня
2021 року № 4.65 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,9255 га на території Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області для ведення особистого селянського господарства та передано безоплатно у власність ОСОБА_3 земельну ділянку, кадастровий номер 5321887500:00:006:0210 площею 1,9255 га на території Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області для ведення особистого селянського господарства.
40. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку державна реєстрація земельної ділянки кадастровий № 5321887500:00:006:0210 здійснена 06 березня 2020 року.
41. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку державна реєстрація земельної ділянки кадастровий № 5321887500:00:006:0215 здійснена 06 березня 2020 року.
42. За інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, власником земельної ділянки кадастровий № 5321887500:00:006:0210 є ОСОБА_3 , дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 06 липня 2021 року.
43. Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, власником земельної ділянки кадастровий № 5321887500:00:006:0215 є ОСОБА_4 , дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 16 серпня 2022 року.
44. Із схеми земельної ділянки кадастровий № 5321887500:00:006:0197, площею 23,1060 га, вбачається, що шляхом поділу цієї земельної ділянки
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надані земельні ділянки площею по 1,9255 га кожному.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
45. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
46. Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
47. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
48. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
49. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі № 925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
50. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі
№ 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц,
від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
51. Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
52. Частиною першою статті 81 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
53. Приписами частини першої статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
54. Згідно з частинами першою, третьою-п'ятою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
55. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проекту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України «Про землеустрій»).
56. Отже, дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника. Цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати у власність в майбутньому.
57. Системний аналіз норм статей 22, 116, 118 ЗК України дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме: 1) подання зацікавленою особою клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 Земельного кодексу України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання зацікавленою особою погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов'язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.
58. Отже, отримання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або у користування є лише першою стадією у процедурі вирішення питання про передачу земельної ділянки зацікавленій особі. Надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.
59. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц та постанові Верховного Суду від 08 серпня 2022 року у справі № 240/16949/20.
60. Крім того, належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення щодо державної реєстрації права, державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянкимає бути особа, право якої зареєстровано (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16).
61. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала, що укожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (зазначений правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1,
80-81, 83), від 01 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47),
від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102),
від 01 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).
62. Спірні правовідносини стосуються захисту прав позивачки на земельну ділянку. Підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з позовом у справі, що переглядається, було неможливість державної реєстрації належної їй земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, з огляду на накладення на неї земельних ділянок, переданих у приватну власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
63. Встановивши, що спірні земельні ділянки є сформованими та переданими у приватну власність ОСОБА_2 (на дату розгляду справи власником є
ОСОБА_4 ) та ОСОБА_3 , відомості про що внесені до Державного земельного кадастру та Державного реєстрі прав на нерухоме майно, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що скасування наказів ГУ Держгеокадастру в Полтавський області про надання дозволу на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення таких земельних ділянок у власність не призведе до поновлення прав ОСОБА_1 , за захистом яких вона звернулася до суду. Належних вимог до власників спірних земельних ділянок ОСОБА_1 не пред'явила.
64. Відповідно до положень частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
65. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду. За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін (позивача та відповідача). Пред'явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові.
66. З урахуванням наведеного, суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин, метою і підставами поданого позову, належним суб'єктним складом у спорі, та з огляду на заявлення позову до неналежних відповідачів, обрання позивачкою неналежного способу захисту її прав, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
67. Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
68. ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися з позовом до суду до належних відповідачів, належним чином сформулювавши позовнівимоги.
69. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі фактичних обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які посилається заявниця у касаційній скарзі.
70. Колегія суддів зауважує, що касаційна скарга не містить окремих підстав для скасування додаткового рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 16 листопада 2023 року, заявниця посилалася лише на необхідність його скасування, як похідного судового рішення. Водночас, з огляду на відсутність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, зазначені доводи ОСОБА_1 колегія суддів відхиляє.
71. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
72. З урахуванням доводів касаційної скарги ОСОБА_1 , які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 24 жовтня 2023 року, додаткове рішення Кобеляцького районного суду Полтавської областівід 16 листопада 2023 року, з урахуванням змін, внесених за результатами апеляційного перегляду, та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович