27 червня 2024 року
м. Київ
справа № 363/1043/23
провадження № 61-13593св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Вишгородський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ),
стягувач - Вишгородське районне комунальне підприємство «Вишгородтепломережа»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року,
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, у якій просив скасувати постанови старшого державного виконавця Вишгородського відділу державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яремчука О. І. (далі - державний виконавець) від 06 лютого 2018 року про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат та про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та просив визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення цих постанов.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 28 березня 2023 року скаргу задоволено частково.
Визнано неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 06 лютого 2023 року з примусового виконання судового наказу, виданого 29 грудня 2018 року Вишгородським районним судом Київської області у справі № 63/987/18.
Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 06 лютого 2023 року.
Визнано неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови від 06 лютого 2023 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця від 06 лютого 2023 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Визнано неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови від 06 лютого 2023 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця від 06 лютого 2023 року про розмір мінімальних витрат у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Визнано неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови від 06 лютого 2023 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця від 06 лютого 2023 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Зобов'язано державного виконавця вчинити дії щодо зняття арешту з майна (банківських рахунків) ОСОБА_1 , що були накладені у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та здійснити дії щодо виключення ОСОБА_1 з реєстру боржників. В решті заявлених вимог скарги відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року апеляційну скаргу Вишгородського районного комунального підприємства «Вишгородтепломережа» задоволено.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 28 березня
2023 року скасовано і ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанов державного виконавця від 06 лютого 2018 року та визнання неправомірними дій відмовлено.
16 вересня 2023 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 23 жовтня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 01 серпня 2023 року.
08 листопада 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не ухвалював рішення про виклик учасників справи для надання пояснень, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
З огляду на те, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
А. С. Олійник
І. М. Фаловська