Постанова
Іменем України
26 червня 2024 року
м. Київ
справа № 642/2325/19
провадження № 61-18270св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,
відповідачі : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення
за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на ухвалу Харківського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Мальованого Ю. М., Яцини В. Б.,
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК», банк) звернулося до суду з позовом, у якому просило в рахунок погашення боргу позичальника ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 1 781 974,69 грн за кредитними договорами від 21 липня 2008 року № HAE6GA0000000003, від 16 лютого 2007 року № HAE6GA00000007, від 24 травня 2007 року № 133/Е-07, звернути стягнення на спадкове майно в межах його вартості.
У лютому 2020 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК», уточнивши свої позовні вимоги, просило звернути стягнення на спадкове майно в межах його вартості, яке фактично прийняте спадкоємцями ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: на житловий будинок загальною площею 68,2 кв. м, житловою площею 34,6 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; на 1/2 частини житлового будинку, загальною площею 34,40 кв. м, житловою площею 16,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; на квартиру АДРЕСА_3 ; на нежитлову будівлю, літ. Б-1 загальною площею 83,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 ; на нежитлові будівлі, літ. В-1 площею 40,9 кв. м, літ. Г-1 площею 117,6 кв. м, розташовані за адресою: АДРЕСА_4 .
Ленінський районний суд м. Харкова ухвалою від 18 вересня 2020 року виключив із числа відповідачів ОСОБА_5 у зв'язку із її смертю.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ленінський районний суд м. Харкова рішенням від 21 вересня 2020 року в задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване обґрунтованістю заявлених вимог, проте з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 банк звернувся з пропуском строків, передбачених статтею 1281 ЦК України, а до ОСОБА_1 з недотриманням позовної давності, що є підставною для відмови в задоволенні позову.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Харківський апеляційний суд ухвалою від 05 грудня 2023 року закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2020 року.
Ухвала апеляційного суду мотивована помилковістю відкриття апеляційного
провадження поза межами присічного річного строку на оскарження рішення суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року та
передати справу на новий розгляд до апеляційного суду.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 522/2455/17, від 04 травня 2022 року у справі № 548/467/20, від 20 липня 2022 року у справі № 569/7129/21, від 16 листопада 2022 року у справі № 752/24301/19, від 25 лютого 2021 року у справі № 679/219/20, від 03 листопада 2021 року у справі № 2-3552/10, від 19 січня 2022 року у справі № 752/19105/21, від 14 квітня 2021 року у справі № 205/1129/19, від 02 серпня 2021 року у справі № 914/1191/20, від 14 червня 2023 року у справі № 308/10650/19.
На обґрунтування вимог касаційної скарги банк вказує на порушення норм процесуального права, адже така підстава, як помилкове відкриття апеляційного провадження, не вказана у вичерпному переліку статті 362 ЦПК України. Присутність представника банку в судовому засіданні 18 вересня 2020 року, в якому оголошено перерву до 21 вересня 2020 року, не спростовує факт недотримання судом першої інстанції процедури надіслання як скороченого, так і повного тексту судового рішення стороні, яка не була присутня при оголошенні рішення, як і не свідчить про ознайомлення сторони зі змістом такого рішення та його мотивами. Надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи є процесуальним обов'язком суду.
Оскільки відповідно до статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження продовжений до закінчення строку карантину, всі судові рішення судів першої інстанції, які були ухвалені під час дії карантину, набудуть чинності лише після його закінчення, тобто коли закінчиться строк на апеляційне оскарження, проте апеляційний суд на це уваги не звернув. Законом № 540-ІХ передбачено, що процесуальні строки у визначених ним випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються, установлений у судовому рішенні строк не може бути меншим, ніж строк дії карантину. Тобто на період дії карантину обчислення процесуальних строків зупиняється.
У лютому 2024 року до Верхового Суду надійшов відзив адвоката Сібільової О. В. як представника ОСОБА_1 на касаційну скаргу, мотивований законністю
ухвали суду апеляційної інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
28 травня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
21 вересня 2020 року у цій справі ухвалено рішення по суті заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду, 10 липня 2023 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за допомогою системи «Електронний суд» звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
Харківський апеляційний суд ухвалою від 07 вересня 2023 року поновив АТ КБ «ПРИВАТБАНК» строк на апеляційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2020 року, апеляційну скаргу залишив без руху та надав строк 10 днів для сплати судового збору в розмірі 40 816,74 грн з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвалами Харківського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 жовтня 2023 року о 10:30.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року знято справу з апеляційного розгляду та повернено до Ленінського районного суду м. Харкова для усунення недоліків, а саме долучення до матеріалів справи протоколу судового засідання від 18 вересня 2020 року.
Справа надійшла до суду апеляційної інстанції 27 жовтня 2023 року.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» залишено без руху та надано строк для надання заяви про поновлення строку з зазначенням інших причин пропуску строку, а саме обставин, що передбачені пунктами 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України, з наданням відповідних доказів щодо цього з дня отримання копії цієї ухвали.
Зокрема, в ухвалі вказано, що після відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду виявлено, що зазначені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, адже не зазначені випадки, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, тоді як банк подав апеляційну скаргу з пропуском річного строку з дня складення повного тексту судового рішення.
На виконання цієї ухвали суду 07 листопада 2023 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява банку про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, у якій він вказав, що присутність його представника у судовому засіданні 18 вересня 2020 року та повідомлення його про розгляд справи не спростовує недотримання судом першої інстанції вимог ЦПК України щодо направлення йому копії рішення суду. Оприлюднення тексту рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов'язку суду вчасно направляти копії судових рішень. Копію повного тексту рішення суду отримано лише 09 вересня 2023 року в суді під розписку та подано апеляційну скаргу у тридцятиденний строк з цього дня. Крім того, строки на апеляційне оскарження були продовжені на час дії карантину.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу,
про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
У частині першій статті 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція); якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13 від 29 жовтня 2015 року, вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (пункт 46 рішення).
Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, насамперед належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року).
Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Встановивши, що банк належним чином був повідомлений про розгляд справи, призначений на 21 вересня 2020 року (день ухвалення рішення у цій справі); обставин непереборної сили, які могли завадити позивачу оскаржити рішення суду в апеляційному порядку у межах присічного строку на апеляційне оскарження, банк не навів, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність виключних випадків, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України, для відкриття апеляційного провадження в разі спливу одного року після складення повного тексту рішення суду.
Доводи апеляційної скарги щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження не підлягали оцінці судом, оскільки строк, передбачений частиною другою статті 358 ЦПК України, є присічним.
Подібні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 757/15679/16-ц (провадження № 61-23310св19) та
від 14 квітня 2021 року у справі № 333/7816/14-ц (провадження № 61-16938св20).
Ураховуючи наведене, у відкритті апеляційного провадження у цій справі за апеляційною скаргою банку належало відмовити.
Постановою від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17 (провадження № 14-53цс19) Велика Палата Верховного Суду закрила касаційне провадження на підставі статті 396 ЦПК України та сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі помилкового прийняття касаційної скарги до провадження суду касаційної інстанції касаційне провадження у справі належить закрити.
Вказаний правовий висновок підлягає застосуванню і до процесуальних правовідносин, що виникли - у цій справі.
Зважаючи на те що апеляційне провадження було відкрито помилково, що вказує на необхідність його закриття, оскільки розгляд справи судом зі спливом значного періоду часу не сумісний з нормами процесуального закону (частина друга статті 358 ЦПК України) і принципом правової визначеності, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження у цій справі.
Доводи касаційної скарги про те, що строк на оскарження рішення суду першої інстанції розпочав перебіг з дня скасування карантину, не заслуговують на увагу, оскільки Законом України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17 липня 2020 року, пункт 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України викладено у новій редакції.
Так, пунктом 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Тобто норми пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, що діють з 17 липня 2020 року (до ухвалення рішення місцевого суду у цій справі), не передбачають продовження процесуальних строків на період дії карантину.
Висновки судів не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, що зазначені заявником у касаційній скарзі.
Інші доводи касаційної скарги також не спростовують висновків судів, зводяться до незгоди з ними та трактування норм права на власний розсуд.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали апеляційного суду без змін.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов