26 червня2024 року
м. Київ
справа № 752/26843/17
провадження № 61-9492 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_1 ;
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Технічне промислове постачання», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай Ірина Володимирівна, Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації,
треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінформсервіс», закрите акціонерне товариство «Київгума», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Людмила Іванівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гоменюк Олена Миколаївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Олена Олександрівна, головне територіальне управління юстиції у місті Києві, прокуратура міста Києва;
особа, яка подала касаційну скаргу,- товариство з обмеженою відповідальністю «Консультаційна фірма «Welcome»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Консультаційна фірма «Welcome» на постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Шахової О. В., Вербової І. М., Саліхова В. В.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_1 звернулися до суду з позовомдо товариства з обмеженою відповідальністю «Технічне промислове постачання» (далі - ТОВ «Технічне промислове постачання»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І. В., Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінформсервіс» (далі - ТОВ «Укрінформсервіс»), закрите акціонерне товариство «Київгума» (далі - ЗАТ «Київгума»), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Л. І., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гоменюк О. М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник О. О., головне територіальне управління юстиції у м. Києві, прокуратура міста Києва, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса, скасування запису про право власності, витребування майна із чужого незаконного володіння.
Позовна заява обґрунтована тим, що на підставі інвестиційного договору від 18 жовтня 2005 року № ІД-1-CD21/АТ, укладеного між ними і ТОВ «Укрінформсервіс», додаткової угоди від 11 грудня 2008 року № 1, додаткової угоди від 01 жовтня 2009 року № 2 та акта приймання-передачі об'єкта незавершеного будівництва від 12 грудня 2008 року вони є єдиними законними власниками об'єкта незавершеного будівництва - житлового корпусу АДРЕСА_10.
Спірний об'єкт нерухомого майна був переданий ЗАТ «Київгума» як замовнику реконструкції комплексу та законному користувачу земельною ділянкою на підставі акта приймання-передачі об'єкта незавершеного будівництва від 03 грудня 2008 року.
У 2014 році належний їм на праві власності об'єкт нерухомого майна внаслідок протиправних дій арбітражного керуючого - ліквідатора ЗАТ «Київгума» був юридично трансформований в інший об'єкт нерухомого майна, що дозволило в подальшому на підставі укладених недійсних правочинів відчужувати цей об'єкт на користь інших осіб. Так, на підставі договору купівлі-продажу від 22 жовтня 2014 року № 7 ЗАТ «Київгума» здійснило незаконне відчуження належного їм об'єкта нерухомого майна (під виглядом продажу бувших у використанні будівельних матеріалів) на користь ТОВ «Технічне промислове постачання», від імені якого діяло товариство з обмеженою відповідальністю «Консультаційна фірма «Welcome» (далі - ТОВ «КФ «Welcome»).
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2014 року за ТОВ «Технічне промислове постачання» визнано право власності на об'єкти нерухомого майна, зокрема і на дачний будинок АДРЕСА_1 . До набрання вказаним рішенням суду законної сили ТОВ «Технічне промислове постачання» незаконно зареєструвало право власності на об'єкт за собою і на підставі договору купівлі-продажу від 04 лютого 2015 року здійснило незаконне відчуження цього об'єкта ОСОБА_2 .
Разом з цим Апеляційний суд м. Києва рішенням від 25 лютого 2015 року скасував рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2014 року і відмовив ТОВ «Технічне промислове постачання» у задоволенні позову.
У свою чергу, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 28 липня 2015 року відчужив спірний об'єкт нерухомого майна ОСОБА_3 , який на підставі договору купівлі-продажу від 19 січня 2016 року продав це майно ОСОБА_4 .
Додатковим рішенням Апеляційного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року скасовано державну реєстрацію права власності на дачні будинки, зокрема і на будинок АДРЕСА_2 , який зареєстровано за ТОВ «Технічне промислове постачання» як об'єкт незавершеного будівництва. У березні 2016 року додаткове рішення апеляційного суду було виконано.
Вказували, що своє право на спірне майно як об'єкт незавершеного будівництва вони зареєстрували в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 серпня 2016 року, реєстраційний номер 1007654080000. Однак 29 березня 2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай І. В. без відповідної правової підстави здійснила повторну державну реєстрацію права власності на спірне майно за ОСОБА_4 як на дачний будинок АДРЕСА_2 .
З огляду на те що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай І. В. протиправно здійснила відкриття в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно нових розділів та реєстрацію дачного будинку АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 за наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими за ними речовими правами, вважають, що зазначене рішення приватного нотаріуса є протиправним та підлягає скасуванню, а укладений 04 лютого 2015 року між ТОВ «Технічне промислове постачання» і ОСОБА_2 правочин, та всі подальші правочини щодо цього майна, відповідно до закону мають бути визнані недійсними. Оскільки належне їм майно перебуває у чужому незаконному володінні ОСОБА_4 , є законні підстави для витребування цього майна на їх користь.
Ураховуючи викладене, збільшивши позовні вимоги, ОСОБА_1 , ОСОБА_1 просили суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу дачного будинку від 04 лютого 2015 року № 224, укладений між ТОВ «Технічне промислове постачання» і ОСОБА_2 , щодо дачного будинку АДРЕСА_3 , та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гоменюк О. М.;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу дачного будинку від 19 січня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , щодо дачного будинку АДРЕСА_3 , та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. О.;
- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 34515709 від 29 березня 2017 року, стосовно реєстрації права власності ОСОБА_4 на дачний будинок АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1210087480000, номер запису про право власності 19700774;
- скасувати в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запис № 19700774 про право власності на дачний будинок АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1210087480000, та закрити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідний розділ;
- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , право власності на який зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1210087480000, номер запису про право власності 19700774.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, оскільки позивачі не надали доказів виконання ними зобов'язань за умовами інвестиційного договору, зокрема, після завершення добудови об'єкта до стану повної готовності та забезпечення прийняття об'єкта в експлуатацію. Крім того, позивачі не підтвердили належними доказами, що зареєстроване за ними 22 серпня 2016 року право власності на об'єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, загальною площею 407, 6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_5 , і предмет оспорюваних договорів - дачний будинок АДРЕСА_6 , є одним і тим самим об'єктом нерухомості.
Оскільки позивачі не довели факт трансформування об'єкта незавершеного будівництва, який їм належить, в об'єкт нерухомого майна як дачний будинок, що перебуває у власності останнього власника ОСОБА_4 , а також своє право на оскарження спірних договорів про відчуження, їх вимоги про витребування майна суд вважав такими, що не підлягають задоволенню.
Також суд виходив з того, що на час розгляду справи чинним є рішення про проведення аукціону та протокол до нього щодо продажу ЗАТ «Київгума» об'єктів нерухомого майна на АДРЕСА_4 , зокрема майна, яке позивачі вважають належним їм. На думку суду, з часу, коли ЗАТ «Київгума» (2009 рік) було оголошено банкрутом, позивачі не скористалися своїм правом та не вживали дієвих заходів щодо оскарження дій ЗАТ «Київгума» та пред'явлення вимог на об'єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, загальною площею 407, 6 кв. м.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 , ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу дачного будинку від 04 лютого 2015 року № 224, укладений між ТОВ «Технічне промислове постачання» і ОСОБА_2 щодо дачного будинку АДРЕСА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гоменюк О. М.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу дачного будинку від 19 січня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , щодо дачного будинку АДРЕСА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. О.
Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29 березня 2017 року, 13:48:07, індексний номер 34515709, стосовно реєстрації прав власності ОСОБА_4 на дачний будинок АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1210087480000; номер запису про право власності 19700774.
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 19700774 про право власності на дачний будинок АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1210087480000, та закрито у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідний розділ.
Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_1 об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , право власності на який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1210087480000, номер запису про право власності 19700774.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позовні вимоги є обґрунтованими і доведеними, оскільки 17 жовтня 2011 року між позивачами і ЗАТ «Київгума» був укладений договір про передання функцій замовника будівництва, за умовами якого з дати укладання такого договору функції замовника будівництва в частині об'єкта нерухомого майна в комплексі було передано від ЗАТ «Київгума» на користь позивачів. Тобто укладеними договорами чітко визначено, що право власності на об'єкт нерухомого майна в комплексі переходить від ЗАТ «Київгума» через ТОВ «Укрінформсервіс» на користь позивачів. А оскільки реконструкція комплексу на момент передання об'єкта незавершеного будівництва не була остаточно завершена і об'єкт нерухомого майна не був уведений до експлуатації, це майно станом на 2011 рік мало статус об'єкта незавершеного будівництва. Таким чином, доводи позивачів про те, що вони є власниками об'єкта нерухомого майна - житлового комплексу АДРЕСА_1 є такими, що підтверджені належними доказами.
Також апеляційний суд встановив, що визначення зазначеного спірного об'єкта нерухомості як «дачний будинок» з'явилось саме в результаті незаконної реєстрації цього об'єкта на підставі рішення суду, яке в подальшому було визнано незаконним та скасовано. У зв'язку з цим апеляційний суд вважав, що доводи позивачів про те, що об'єкт нерухомого майна - житловий комплекс № НОМЕР_1 на АДРЕСА_8, та дачний будинок № НОМЕР_1 , загальною площею 392, 2 кв. м, за тією ж адресою є одним і тим самим об'єктом нерухомості, - знайшли своє підтвердження, і ці об'єкти дійсно фізично є тим самим об'єктом нерухомого майна, який належить їм і який в результаті його неодноразового незаконного відчуження перебуває у чужому незаконному володінні ОСОБА_4 , а тому позовні вимоги про витребування належного позивачам об'єкта нерухомого майна підлягають задоволенню.
Короткий зміст судового рішення суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 25 січня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року в частині задоволення вимог, заявлених до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І. В., Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, скасовано, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 січня 2020 року в частині відмови у задоволенні вимог, заявлених до зазначених відповідачів, змінено, з викладенням мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
Постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року в частині задоволення вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу дачного будинку від 04 лютого 2015 року та від 19 січня 2016 року; визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 29 березня 2017 року, 13:48:07, індексний номер 34515709; скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису від 29 березня 2017 року № 19700774 про право власності на дачний будинок АДРЕСА_3 , - скасовано, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2020 року в частині відмови у задоволенні цих вимог змінено, з викладенням мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
Постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року в частині вирішення вимог про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_1 об'єкта нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , право власності на який зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1210087480000, номер запису про право власності 19700774, залишено без змін.
Постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року в частині розподілу судових витрат скасовано та ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_1 5 920 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Поновлено виконання та дію постанови Київського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року у не скасованій касаційним судом частині.
Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду про задоволення позову в частині вирішення вимог про витребування майна із чужого незаконного володіння, оскільки за встановлених у цій справі обставин спірний об'єкт нерухомого майна вибув з володіння позивачів не з їх волі і в подальшому на підставі незаконних правочинів був набутий ОСОБА_4 без відповідної правової підстави, а задоволення позову в цій частині є ефективним способом захисту порушеного права позивачів.
Разом з тим, Верховний Суд вважав помилковими висновки апеляційного суду про задоволення вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу дачного будинку від 04 лютого 2015 року та від 19 січня 2016 року, оскільки за встановленими у справі обставинами незаконність вибуття майна з володіння позивачів підтверджується судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Крім того, Верховний Суд вважав, що апеляційний суд безпідставно задовольнив вимоги позову про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса, скасування запису про право власності, оскільки задоволення вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння є достатнім та ефективним способом поновлення порушених прав позивачів, а тому дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови в частині вирішення зазначених вимог. При цьому Верховний Суд вважав, що не може бути залишене в силі й рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2020 року в частині відмови в задоволенні вказаних вимог, оскільки місцевий суд відмовив у задоволенні позову через його недоведеність, а тому змінив рішення місцевого суду в частині вирішення зазначених вимог з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
Також Верховний Суд зазначив, що зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що спір у позивачів виник із ОСОБА_4 щодо спірного об'єкта нерухомого майна, а тому приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай І. В., Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації є неналежними відповідачами, на що не звернув уваги апеляційний суд та дійшов помилкового висновку про задоволення вимог, пред'явлених до цих відповідачів, стягнення з них судового збору. Водночас за обставинами цієї справи у задоволенні вимог до нотаріуса та Департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації належало відмовити через їх пред'явлення до неналежних відповідачів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2023 року ТОВ «КФ «Welcome», яке не є учасником справи, подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року й залишити в силі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2020 року.
Підставою касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16, постанові Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 592/11194/14 тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); недослідження судом зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 серпня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 752/26843/17 із Голосіївського районного суду м. Києва.
У серпні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ТОВ «КФ «Welcome» мотивована тим, що товариство не брало участі у справі в судах першої та апеляційної інстанцій, проте оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції стосується його прав, свобод та інтересів, оскільки предметом позову у цій справі було, зокрема, визнання недійсними низки договорів купівлі-продажу спірного об'єкта, у тому числі, й договору купівлі-продажу дачного будинку від 04 лютого 2015 року № 224, укладеного між ТОВ «Технічне промислове постачання» і ОСОБА_2 . В свою чергу, ТОВ «Технічне промислове постачання» стало власником спірного об'єкта на підставі договору купівлі-продажу від 22 жовтня 2014 року № 7, безпосередньою стороною якого є ТОВ «КФ «Welcome», яке як комісіонер, діяло в інтересах ТОВ «Технічне промислове постачання» та від свого імені уклало вказаний договір із ЗАТ «Київгума».
Той факт, що оскаржуване судове рішення напряму впливає на права та обов'язки касатора, підтверджується поданим ОСОБА_4 до нього позовом про стягнення збитків (матеріальної шкоди) через неналежне, на її думку, дії товариства при укладенні договору купівлі-продажу спірного майна від 22 жовтня 2014 року № 7 (справа № 911/1536/23).
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У вересні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , у якому зазначено, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ніяким чином не стосується прав та інтересів ТОВ «КФ «Welcome», оскільки предметом позову у цій справі було визнання недійсними низки договорів купівлі-продажу дачного будинку АДРЕСА_1 , реєстраційних дій нотаріуса та витребування з чужого незаконного володіння вказаного об'єкту нерухомості у останнього власника ОСОБА_4 . ТОВ «КФ «Welcome» ніколи не було власником спірного об'єкту нерухомості, договір купівлі-продажу від 22 жовтня 2014 року № 7, на який посилається заявник, не був предметом позову у цій справі та стосується іншого майна - бувших у використанні будівельних матеріалів, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу АДРЕСА_9, а не дачного будинку № 21, тому вважають, що касаційне провадження підлягає закриттю.
У додаткових поясненнях ОСОБА_1 , ОСОБА_1 звертали увагу Верховного Суду на те, що договір купівлі-продажу від 22 жовтня 2014 року № 7, укладений між ЗАТ «Київгума» в особі арбітражного керуючого Кудляка Є. В. і ТОВ «КФ «Welcome» як комісіонером ТОВ «Технічне промислове постачання», на який посилається касатор у касаційній скарзі, був предметом позову у справі № 911/3132/17, за результатами розгляду якої цей договір визнано недійсним, а позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ТОВ «Технічне промислове постачання», ТОВ «КФ «Welcome», ЗАТ «Київгума» про солідарне стягнення збитків (справа № 911/1536/23), на яку також посилається касатор у касаційній скарзі, повернута позивачці. Таким чином обставини, які були підставами для подання касаційної скарги ТОВ «КФ «Welcome», перестали існувати.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Апеляційний суд встановив, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 08 липня 2002 року № 1330 ЗАТ «Київгума» надано дозвіл на проєктування та реконструкцію дитячого оздоровчого комплексу за адресою: АДРЕСА_4.
На підставі цього розпорядження товариство з обмеженою відповідальністю «Печерська архітектурна майстерня» (далі - ТОВ «Печерська архітектурна майстерня») розробило проєкт реконструкції зазначеного дитячого дошкільного оздоровчого табору під дитячий оздоровчий комплекс сімейного типу.
Зазначена реконструкція корпусів табору № 7, 16, 17, 18, 20, 21, 32, 42, 43 відбувалась на земельній ділянці, площею 9, 42 га, за адресою: АДРЕСА_4, переданій ЗАТ «Київгума» в оренду для експлуатації та обслуговування дитячого оздоровчого табору на підставі рішення Київської міської ради від 29 травня 2003 року № 487/647 «Про оформлення права користування земельними ділянками» та договору оренди земельної ділянки від 20 серпня 2003 року № 79-6-00140.
17 грудня 2004 року між ЗАТ «Київгума» і ТОВ «Укрінформсервіс» був укладений договір про пайову участь у реконструкції № 17-12/04, за умовами якого ЗАТ Київгума» виступило замовником реконструкції, а TOB «Укрінформсервіс» зобов'язалося здійснити випуск облігацій та фінансування реконструкції дитячого оздоровчого комплексу.
Згідно з пунктом 5.1.3. договору про пайову участь в реконструкції під майновими правами ТОВ «Укрінформсервіс» розуміється його право вимоги від ЗАТ «Київгума» до TOB «Укрінформсервіс» об'єктів нерухомості (будь-яких їх частин), які виникнуть у зв'язку зі здійсненням ТОВ «Укрінформсервіс» фінансування реконструкції та/або створення відповідних об'єктів нерухомості (або їх частин), а згідно з пунктом 5.2. цього договору кожна зі сторін має право відчужувати, передавати в заставу чи іншим способом розпоряджатись своїм майновим правом без згоди іншої сторони.
Пунктом 1.3. договору про пайову участь в реконструкції передбачено, що ТОВ «Укрінформсервіс» бере пайову участь в реконструкції комплексу шляхом оплати будівельно-монтажних робіт та інших витрат, пов'язаних з реконструкцією, з метою отримання частини комплексу у власність.
Пунктом 6.9. цього договору визначено, що ТОВ «Укрінформсервіс» має право залучати кошти третіх осіб для оплати вартості будівельно-монтажних робіт та інших витрат, пов'язаних з реконструкцією житлових корпусів (нежитлових приміщень) комплексу, а також укладати договори з третіми особами про залучення грошових коштів, які передбачають наступну передачу таким особам у власність житлових корпусів або об'єктів незавершеного будівництва.
ТОВ «Укрінформсервіс» надається право у будь-який час до моменту введення до експлуатації житлових корпусів, які входять до складу комплексу, оформити право власності на будь-який з профінансованих об'єктів незавершеного будівництва на власну користь або на користь третіх осіб згідно з укладеними договорами (пункт 5.3. договору про пайову участь в реконструкції).
Згідно з пунктом 9.6. цього договору з метою захисту власних інтересів чи інтересів третіх осіб, що забезпечили фінансування реконструкції окремих житлових корпусів і споруд Комплексу, ТОВ «Укрінформсервіс» має право у будь-який час ініціювати введення окремих збудованих корпусів в експлуатацію або оформлення недобудованих корпусів і споруд як об'єктів незавершеного будівництва та передачу їх від ЗАТ «Київгума» на користь ТОВ «Укрінформсервіс» та/або указаних ним третіх осіб (у спірному випадку - позивачів).
18 жовтня 2005 року між ТОВ «Укрінформсервіс» як емітентом і ОСОБА_1 , ОСОБА_1 як інвесторами був укладений інвестиційний договір № ІД-1-С021/АТ, за умовами якого інвестори забезпечують фінансування реконструкції об'єкта нерухомості (корпус типу «D» за № 21, загальною розрахунковою площею згідно з проєктною документацією 404, 00 кв. м, в оздоровчому комплексі сімейного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 ) шляхом придбання у власність облігацій, випущених емітентом, і мають право одержати у спільну власність об'єкт нерухомості, розрахувавшись за нього з використанням облігацій, а емітент зобов'язаний здійснити достроковий викуп облігацій для оплати факторами об'єкта нерухомості на умовах, визначених цим договором.
Згідно з пунктом 6.2. інвестиційного договору позивачі стають власниками майнових прав на об'єкт нерухомого майна з моменту передання ТОВ «Укрінформсервіс» дострокового викупу 99, 99 % облігацій, необхідних для виконання умов інвестиційного договору.
Позивачі свої зобов'язання виконали належним чином та стали власниками майнових прав на об'єкт нерухомого майна - житловий корпус (нежитлового приміщення) типу «D» в об'єкті реконструкції № 21, що підтверджується актом передавання-отримання цінних паперів від 17 жовтня 2006 року, за яким позивачі передали ТОВ «Укрінформсервіс» необхідну кількість облігацій, визначену умовами інвестиційного договору.
03 грудня 2008 року між ЗАТ «Київгума» і ТОВ «Укрінформсервіс» складено акт приймання-передачі об'єкта незавершеного будівництва до договору про пайову участь у реконструкції від 17 грудня 2004 року № 17-12/04, за умовами якого між сторонами було досягнуто згоди передати ТОВ «Укрінформсервіс» об'єкти незавершеного будівництва, зокрема житловий корпус № 21 типу D.
З додаткової угоди від 03 лютого 2009 року, укладеної між ЗАТ «Київгума» та ТОВ «Укрінформсервіс», встановлено, що сторони зазначили про належне виконання ТОВ «Укрінформсервіс» своїх зобов'язань за договором про пайову участь в реконструкції та дійшли, зокрема, згоди про передачу стороні TOB «Укрінформсервіс» права власності на частину об'єктів, які відповідають її пайовій частці згідно з пунктом 1.5. додаткової угоди, тобто на всі 44 житлові корпуси.
При цьому сторони домовилися, що підставою для отримання TOB «Укрінформсервіс» права власності на об'єкти незавершеного будівництва є належність їй майнових прав на ці об'єкти, переданих відповідно до пункту 5.1.3. договору, та зобов'язання сторони ЗАТ «Київгума», закріплені у пунктах 1.5., 1.6. договору, щодо передачі стороні ТОВ «Укрінформсервіс» документів, необхідних для оформлення у власність корпусів, належних товариству згідно з додатком 2 до договору, а також що кожен з об'єктів незавершеного будівництва, що був предметом цієї додаткової угоди, є відокремленою будівлею з інженерними мережами, що прилягають до неї, спорудження яких здійснювалось на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 30 листопада 2004 року № 1260-Гл/т.
11 грудня 2008 року та 01 жовтня 2009 року між ТОВ «Укрінформсервіс» і ОСОБА_1 , ОСОБА_1 були укладені додаткові угоди № 1 та № 2 до інвестиційного договору від 18 жовтня 2005 року, а 12 грудня 2008 року вони підписали акт приймання-передачі об'єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_4 , а саме «реконструкція дитячого дошкільного оздоровчого табору під дитячий комплекс сімейного типу», житловий корпус типу D за № 21, згідно з яким емітент передав, а інвестори прийняли об'єкт незавершеного будівництва житловий корпус типу D за № 21, загальною площею 407, 6 кв. м.
17 жовтня 2011 року між ЗАТ «Київгума» і ОСОБА_1 , ОСОБА_1 був укладений договір про передання функцій замовника будівництва, за умовами якого ЗАТ «Київгума» на умовах і в порядку, передбачених цим договором, передало ОСОБА_1 частину функцій замовника реконструкції корпусу в об'єкті реконструкції № 21, загальною площею 407, 6 кв. м, який розташований на земельній ділянці, площею 9, 4204 га.
Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2013 року ЗАТ «Київгума» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру щодо боржника відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнанні його банкрутом» строком на 12 місяців.
Згідно з висновком комісійної судової будівельно-технічної (оціночно-будівельної) експертизи від 25 листопада 2013 року № СЕ-1-1-140/13 експерти, оглянувши корпуси № 20-21 за адресою: АДРЕСА_4 , встановили відсутність елементів, передбачених проєктом реконструкції дитячого дошкільного оздоровчого табору під дитячий оздоровчий комплекс сімейного типу 67/2-2002, розробленого ТОВ «Печерська архітектурна майстерня», та визначили, що вартість будівельних робіт із завершення будівництва житлових корпусів № 20-21 становить 2 496 860 грн. За результатами проведеної експертизи було визначено перелік робіт, які передбачені проєктом та необхідні для завершення будівництва, зокрема, житлових корпусів № 20-21.
22 жовтня 2014 року між ЗАТ «Київгума» і ТОВ «Консультаційна фірма Welcome» був укладений договір купівлі-продажу № 7, за умовами якого сторони договору згідно з проведеним 21 жовтня 2014 року аукціоном та підписаним протоколом проведення аукціону від 21 жовтня 2014 року № 7 прийняли на себе зобов'язання, а саме: продавець - передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу АДРЕСА_9.
24 жовтня 2014 року між ЗАТ «Київгума» і ТОВ «Консультаційна фірма Welcome» був складений акт № 7 про передання права власності на куплене нерухоме майно, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв у власність в сукупному складі бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу № 21 за адресою: АДРЕСА_4 . На замовлення ТОВ «Консультаційна фірма Welcome» було замовлено технічний паспорт на нежитловий будинок корпус № НОМЕР_1 за зазначеною адресою.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2014 року у справі № 757/30321/14-ц за ТОВ «Технічне промислове постачання» як за комітентом визнане право власності, зокрема, на дачний будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 392, 2 кв. м, основною площею 151, 0 кв. м, допоміжною площею 241, 2 кв. м, за адресою: АДРЕСА_4 .
04 лютого 2015 року на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2014 року за ТОВ «Технічне промислове постачання» було зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна - дачний будинок АДРЕСА_3 .
Цього ж дня між ТОВ «Технічне промислове постачання» та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу дачного будинку АДРЕСА_2 , площею 392, 2 кв. м, розташованого на земельній ділянці площею 9, 4204 га, кадастровий номер 8000000000:90:415:003.
У подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 28 липня 2015 року ОСОБА_2 відчужив майно ОСОБА_3 .
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 травня 2015 року, рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2014 року в частині визнання права власності за ТОВ «Технічне промислове постачання» скасовано і в цій частині ухвалено нове судове рішення про відмову товариству в задоволенні його вимог.
Додатковим рішенням Апеляційного суду м. Києва від 18 листопада 2015 року були скасовані записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію за ТОВ «Технічне промислове постачання» права власності, зокрема, на дачний будинок АДРЕСА_7 , яке було зареєстроване за ТОВ «Технічне промислове постачання» на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2014 року у справі № 757/30321/14-ц.
19 січня 2016 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу дачного будинку АДРЕСА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. О. та зареєстрований в реєстрі за номером 06.
22 серпня 2016 року державний реєстратор Комунального підприємства «Спецжитлофонд» Коровайко О. С. на підставі інвестиційного договору від 18 жовтня 2005 року № ІД-1-CD21AT, додаткової угоди від 11 грудня 2008 року № 1, додаткової угоди від 01 жовтня 2009 року № 2, акта приймання-передачі нерухомого майна від 12 грудня 2008 року, договору про передачу функцій замовника будівництва від 17 жовтня 2011 року, договору про оренду земельної ділянки від 04 вересня 2003 року, дозволу на виконання будівельних робіт від 04 грудня 2008 року № 0973-Гл/Т, технічного паспорта від 02 грудня 2004 року провів реєстрацію за ОСОБА_1 і ОСОБА_1 права власності на об'єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, загальною площею 407, 6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_4 .
23 березня 2017 року між ЗАТ «Київгума» і ОСОБА_4 був укладений договір суборенди земельної ділянки, за умовами якого ЗАТ «Київгума» передало, а ОСОБА_4 прийняла в строкове платне користування земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:90:415:0176, за адресою: АДРЕСА_4 , а також складено акт приймання-передачі зазначеної земельної ділянки. Цього ж дня приватний нотаріус провів реєстрацію права власності ОСОБА_4 на вказаний об'єкт нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
21 червня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено інформацію про державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ «Укрінформсервіс» за рішенням засновників.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційне провадження в цій справі підлягає закриттю.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або такою мірою, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо вони не мають легітимної мети та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення ЄСПЛ у справі «Bruаlla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року, п. 33).
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції (пункт 1 частини першої статті 389 ЦПК України).
Зазначені норми цивільного процесуального права визначають коло осіб, які наділені процесуальним правом на касаційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
У частині четвертій статті 389 ЦПК України визначено, що особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
Отже, необхідною умовою для набуття особою, яка не брала у часті у справі, права касаційного оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків (див. ухвалу Великої Падати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 504/2457/15-ц (провадження № 14-726цс19).
При цьому особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в касаційному порядку лише ті судові рішення, які встановлюють, змінюють або припиняють права й обов'язки цих осіб. Особа, яка не брала участі у розгляді справи та звертається з касаційною скаргою, повинна довести, що оскаржене судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки, і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 175/1057/17, від 23 листопада 2020 року у справі № 826/3508/17 та від 04 липня 2023 року у справі № 215/799/19.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Таким чином, суд касаційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов'язки заявника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що ухвалене судом рішення не впливає на права та обов'язки заявника - закрити касаційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на касаційне оскарження рішення суду.
Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, ТОВ «КФ «Welcome», як особа, яка не брала участі у справі в судах першої та апеляційної інстанцій, посилається на те, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції стосується його прав, свобод та інтересів, оскільки предметом позову у цій справі було, зокрема, визнання недійсними низки договорів купівлі-продажу спірного об'єкта, у тому числі, й договору купівлі-продажу дачного будинку від 04 лютого 2015 року № 224, укладеного між ТОВ «Технічне промислове постачання» і ОСОБА_2 . В свою чергу, ТОВ «Технічне промислове постачання» стало власником спірного об'єкта на підставі договору купівлі-продажу від 22 жовтня 2014 року № 7, безпосередньою стороною якого є ТОВ «КФ «Welcome», яке як комісіонер, діяло в інтересах ТОВ «Технічне промислове постачання» та від свого імені уклало вказаний договір із ЗАТ «Київгума».Також ТОВ «КФ «Welcome» зазначає, що оскаржуване судове рішення завдає їм шкоди, яка виражається у несприятливих для касатора наслідків та полягає у пред'явленні до нього ОСОБА_4 позову про стягнення збитків (матеріальної шкоди) через неналежні, на її думку, дії товариства при укладенні договору купівлі-продажу спірного майна від 22 жовтня 2014 року № 7, який позивачка обґрунтовує саме оскаржуваною постановою апеляційного суду (справа № 911/1536/23).
Так, апеляційним судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що спір у справі, яка переглядається, виник у позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_1 із відповідачкою ОСОБА_4 щодо об'єкта нерухомого майна - дачного будинку АДРЕСА_1 .
При цьому договір купівлі-продажу від 22 жовтня 2014 року № 7, укладений між ЗАТ «Київгума» в особі арбітражного керуючого Кудляка Є. В. і ТОВ «КФ «Welcome» як комісіонером ТОВ «Технічне промислове постачання», на який посилається касатор у касаційній скарзі, не був предметом розгляду у цій справі № 752/26843/17, стосувався іншого майна - бувших у використанні будівельних матеріалів, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу АДРЕСА_9, а не дачного будинку № 21.
Таким чином, предмет позову у справі, що переглядається, не стосується прав, обов'язків та/або інтересів ТОВ «КФ «Welcome», оскільки останнє не було стороною правочинів, які були визнані недійсними в результаті розгляду цієї справи, та не було власником спірного нерухомого майна - дачного будинку АДРЕСА_1 .
Доводи касаційної скарги про те, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції завдає шкоди ТОВ «КФ «Welcome», яка виражається у несприятливих для нього наслідків та полягає у пред'явленні до нього ОСОБА_4 позову про стягнення збитків, який обґрунтовано саме оскаржуваною постановою апеляційного суду, є безпідставними.
За даними з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду Одеської області від07 вересня 2023 року у справі № 911/1536/23 позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ТОВ «Технічне промислове постачання», ТОВ «КФ «Welcome», ЗАТ «Київгума» про солідарне стягнення збитків повернута позивачці на підставі частини четвертої статті 174 ГПК України.
Отже доводи касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження.
За таких обставин, оскільки судовим рішенням суду апеляційної інстанції в цій справі не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ТОВ «КФ «Welcome» як особи, яка не брала участі у справі, тому, з урахуванням норми частини першої статті 389 ЦПК України, в заявника відсутнє право оскарження в касаційному порядку вказаного судового рішення.
З огляду на викладене, оскільки після відкриття касаційного провадження Верховним Судом встановлено, що оскаржуваною постановою Київського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ТОВ «КФ «Welcome», то касаційне провадження за його касаційною скаргою підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки касаційне провадження підлягає закриттю з викладених підстав, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 389, 396, 409 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційне провадження за касаційною товариства з обмеженою відповідальністю «Консультаційна фірма «Welcome» на постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Технічне промислове постачання», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай Ірини Володимирівни, департаменту з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Укрінформсервіс», закрите акціонерне товариство «Київгума», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лазарєва Людмила Іванівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гоменюк Олена Миколаївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Олена Олександрівна, головне територіальне управління юстиції у м. Києві, прокуратура міста Києва, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса, скасування запису про право власності, витребування майна із чужого незаконного володіння - закрити.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович