28 червня 2024 року
м. Київ
справа №990/115/24
адміністративне провадження №П/990/115/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Єресько Л.О., Мартинюк Н.М., Радишевської О.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів
у справі №990/115/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Верховного Суду як суду першої інстанції перебуває справа №990/115/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якому позивач просить:
- визнати Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 61/ко-24 від 26 лютого 2024 року, яким визнано суддю Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ступака Сергія Володимировича таким, що не відповідає займаній посаді, та вирішено про внесення до Вищої ради правосуддя подання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, протиправним та скасувати його;
- зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України внести рекомендацію Вищій раді правосуддя про призначення - ОСОБА_1 на посаду судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2024 року відкрито провадження у справі №990/115/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити дії.
Наступне судове засідання призначене на 02 липня 2024 року о 15:00 в приміщенні суду за адресою: вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5, м. Київ, 01029.
На електронну адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Розглянувши вказану заяву, Суд дійшов такого висновку.
Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 44 КАС України (тут і далі по тексту - КАС України в редакції від 04 листопада 2023 року) документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною шостою статті 18 КАС України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з абзацом 2 частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до абзацу 3 частини восьмої цієї статті особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Водночас реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом (абзац 1 частини восьмої статті 18 КАС України).
Таким чином, адміністративним процесуальним законодавством передбачено, що особи, визначені частиною шостою статті 18 КАС України, зокрема й інші особи, які зареєстрували свої електронні кабінети в ЄСІТС в добровільному порядку, можуть подавати документи до суду або в паперовій формі, або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС системи.
Разом з тим, відповідно до пункту 120 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Тобто лише ті особи, які не зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС та не мають зареєстровані електронні кабінети в ЄСІТС, мають можливість подати документи до суду в електронній формі з використанням електронної адреси та засвідченням кваліфікованим електронним підписом.
Суд встановив, що ОСОБА_1 надіслав на електронну адресу Верховного Суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, засвідчену кваліфікованим електронним підписом, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Водночас згідно з відомостей КП «Діловодство спеціалізованого суду» ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».
Отже, ОСОБА_1 - фізична особа, яка має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», подав заяву на електронну пошту суду Верховного Суду без використання підсистем ЄСІТС, що не може вважатися належним способом звернення до суду.
Наведене дає підстави стверджувати, що позивач використав спосіб звернення до Верховного Суду із заявою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
За наведених обставин, подану ОСОБА_1 заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (надіслану на електронну адресу Верховного Суду), необхідно залишити без розгляду.
Керуючись частиною другою статті 167 КАС України,
Заяву ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №990/115/24 (надіслану на електронну адресу Верховного Суду) - повернути без розгляду.
Ухвала відповідно до статті 256 КАС України набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
Л.О. Єресько
Н.М. Мартинюк
О.Р. Радишевська ,
Судді Верховного Суду