28 червня 2024 року
м. Київ
справа №990/39/23
адміністративне провадження № П/990/39/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого судді: Мартинюк Н.М.,
суддів: Єресько Л.О., Жука А.В., Радишевської О.Р., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду у справі №990/39/23 за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції позов до Президента України, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Президента України щодо нерозгляду звернення голови Комісії при Президентові України з питань громадянства;
- зобов'язати Президента України розглянути звернення голови Комісії при Президентові України з питань громадянства.
Рішенням Верховного Суду від 18 червня 2024 року у задоволення позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
24 червня 2024 року через Електронний Суд надійшла заява від позивача про ухвалення у цій справі додаткового рішення.
Цю заяву ОСОБА_1 обґрунтував тим, що Суд не розглянув подане позивачем клопотання про постановлення стосовно Комісії при Президентові України з питань громадянства окремої ухвали. ОСОБА_1 повторно наводить свої доводи щодо необхідності постановлення окремої ухвали Суду, адже вбачає у діях Комісії порушення норм законодавства.
Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною третьою статті 252 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Наведені процесуальні норми передбачають, що суд ухвалює додаткове судове рішення у трьох, визначених цим Кодексом випадках: у разі якщо суд не розглянув частину позовних вимог чи одне із заявлених клопотань; у разі якщо суд не визначив способу виконання судового рішення; у разі якщо суд не вирішив питання про судові витрати.
З матеріалів справи вбачається, що дійсно 29 жовтня 2024 року через Електронний Суд ОСОБА_1 подав клопотання про постановлення окремої ухвали стосовно Комісії при Президентові України з питань громадянства.
Відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Частиною четвертою статті 294 КАС України визначено, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Верховний Суд зазначає, що стаття 249 КАС України дає можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли.
Окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.
Підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Тож, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для винесення окремої ухвали немає.
Постановлення окремої ухвали є правом суду. Адміністративний суд наділений диспозитивним правом постановити окрему ухвалу про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Під час розгляду цієї справи Верховний Суд не встановив порушень, про які зазначав ОСОБА_1 , адже предметом судового розгляду у цій справі була наявність або відсутність протиправної бездіяльності Президента України щодо нерозгляду звернення голови Комісії при Президентові України з питань громадянства стосовно надання позивачеві громадянства України.
Рішення, дії чи бездіяльність Комісії при Президентові України з питань громадянства не були предметом розгляду у цій справі. Тому, у межах цієї справи Суд не встановив правових підстав для постановлення окремої ухвали стосовно Комісії при Президентові України з питань громадянства.
Порядок ухвалення судових рішень визначений статтею 243 КАС України.
Ця стаття передбачає, зокрема, перелік ухвал, які викладаються судом окремим документом, а саме: 1) залишення позовної заяви без руху; 2) повернення позовної заяви; 3) відкриття провадження в адміністративній справі; 4) об'єднання справ та роз'єднання позовних вимог; 5) забезпечення доказів; 6) визначення розміру судових витрат; 7) продовження та поновлення процесуальних строків; 8) передачі адміністративної справи до іншого адміністративного суду; 9) забезпечення позову; 10) призначення експертизи; 11) виправлення описок і очевидних арифметичних помилок; 12) відмови в ухваленні додаткового судового рішення; 13) роз'яснення судового рішення; 14) зупинення провадження у справі; 15) закриття провадження у справі; 16) залишення позовної заяви без розгляду.
З огляду на зміст указаної норми, ухвала про відмову у постановленні окремої ухвали не включена до переліку судових рішень, які потребують обов'язкового викладення окремим документом. Більше того, стаття 249 КАС України передбачає виключну ініціативу суду у питанні постановлення окремої ухвали у справі.
Тож, не виявивши під час розгляду цієї справи порушення закону, Суд не скористався своїм правом, наданим статтею 249 КАС України, та не постановив окрему ухвалу у цій справі.
З огляду на наведене, Суд не встановив правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про необхідність ухвалення у цій справі додаткового судового рішення.
Керуючись статтями 243, 249, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду у справі №990/39/23 за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
...........................
...........................
...........................
...........................
..........................
Н.М. Мартинюк
Л.О. Єресько
А.В. Жук
О.Р. Радишевська
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду