печерський районний суд міста києва
Справа № 757/29622/23-ц
29 травня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді - Остапчук Т.В., при секретарі - Гаманюк О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ТОВ «ГЕЛЕКСІ ФІНАНС» - адвоката Дударенко А.М ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу по справі 757/29622/23-ц, - ВСТАНОВИВ:
У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» про захист прав споживачів, шляхом визнання договору недійсним. 23.10.2023 року представник відповідача ТОВ «ГЕЛЕКСІ ФІНАНС» - адвоката Дударенко А.М звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат на правову допомогу. Заява обґрунтована тим, що ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 28 вересня 2023 року вказану позовну заяву залишено без розгляду, у зв'язку із подачею позивачем заяви про залишення позову без розгляду. Тому, у зв'язку із необґрунтованим пред'явленням позивачем позову до відповідача, останній був вимушений нести витрати на правову допомогу на суму 6360 гривень. Представник відповідача подала до суду заяву про розгляд справи у відсутність відповідача, та просила задовольнити з підстав викладених в ній. Позивач подала до суду письмові заперечення та просила відмовити у задоволені заяви в повному обсязі. Вказував, що відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Зазначив, що відповідач з поважних причин не міг до закінчення судових дебатів подати до суду докази витрат на правничу допомогу, так, як судові дебати у справі не розпочались із-за подачі позивачем заяви про залишення позовної заяви без розгляду. Просить суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6360 гривень, на підтвердження яких надав відповідні документи. Відповідно до ч.13ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч.2ст.247 ЦПК України. Дослідивши заяву представника відповідача та матеріали справи, суд приходить до наступного: Судом встановлено, що відповідно до ухвали суду від 228 вересня 2023 на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України(позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду),заяву позивача, про залишення позову без розгляду задоволено, позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» про захист прав споживачів, шляхом визнання договору недійсним. У зазначеній ухвалі питання про розподіл між сторонами судових витрат, не вирішувалося. Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Так, відповідно до ч. 5ст. 142 ЦПК Україниу разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи,внаслідок необґрунтованих дій позивача. Згідно ч.6ст.142 ЦПК України, у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог ч.9ст.141 цього Кодексу. Згідно ч.9ст.141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Таким чином, у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи,лише у разі необґрунтованих дій позивача, таких як зловживання процесуальними правами, виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони. Зловживання правами характеризуються умислом порушити порядок цивільного судочинства. Відповідно до ч. 2ст.44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Під зловживанням процесуальними правами маємо розуміти особливу форму цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб'єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов'язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу. Відповідно до роз'яснень, які міститься у п.38 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. При цьому саме по собі пред'явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача. Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст.55,124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Таким чином, за змістом ч. 5ст. 142 ЦПК України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені у ході розгляду справи, та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету обмеження прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується. Суд зазначає, що залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача це форма закінчення справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви. Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, оскільки це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, що не містить обмежень у його реалізації. Крім того, звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим ст. ст.55,124 Конституції України, та безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову. Разом з тим, заява представника відповідача не містить доводів і доказів необгрунтованості дій позивача, подання заяви про залишення позову без розгляду не може бути розцінено як необґрунтовані дії позивача, оскільки це його право, яке не містить обмежень у його реалізації. Під час розгляду справи судом не встановлено, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача. Крім того, витрати на правову допомогу виникли у відповідача не внаслідок необґрунтованих дій позивача, а в порядку реалізації відповідачем своїх процесуальних прав. Необґрунтовані дії позивача є єдиною підставою для покладення на позивача обов'язку компенсувати витрати, що здійснені відповідачем, як це передбачено ч.5ст.142 ЦПК України. Представником відповідача не надано суду належних доказів на підтвердження того, що позивачем було допущено зловживання процесуальними правами або того, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони. За таких обставин, заява про компенсацію судових витрат відповідача на правову допомогу не підлягає задоволенню. Керуючись ст. ст.44,133,141,142,258,260,353 ЦПК України, суд, - УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «ГЕЛЕКСІ ФІНАНС» - адвоката Дударенко А.М ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» про захист прав споживачів, шляхом визнання договору недійсним - відмовити. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду. Суддя Т.В.Остапчук