Справа № 594/471/24
Провадження №1-кс/594/162/2024
27 червня 2024 року м.Борщів
Слідчий суддя Борщівського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , вивчивши матеріали клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 (м.Борщів) Чортківського районного відділу поліції ГУНП України в Тернопільській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погоджене начальником Борщівського відділу Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , внесеного в межах кримінального провадження № 12024211120000079, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України, про арешт майна -
Клопотання надійшло до суду 25 червня 2024 року.
В такому слідчий просить накласти арешт, шляхом заборони на здійснення відчуження, користування та розпорядження, на рухоме майно, власником якого є підозрюваний ОСОБА_4 , а саме на транспортні засоби : марки OPEL VIVARO, 2005 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , та марки КМЗ ДНЕПР 750, 1969 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
В обґрунтування чого посилається на те, що 28.03.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с.Дзвенигород Чортківського району Тернопільської області, без будь яких дозвільних документів, незаконно здійснив порубку десяти дерев породи акація та одного дерева породи ясен за межами с.Дзвенигород Чортківського району Тернопільської області, в межах природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку «Дністровський каньйон».
Ввідомості про вказане кримінальне правопорушення, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.246 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024211120000079.
Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що 28.03.2024 ОСОБА_4 , без будь яких дозвільних документів, незаконно з допомогою власної бензопили марки «УРАЛМАШ» модель «ПЦБ 58-3.5», здійснив порубку десяти дерев породи акація та одного дерева породи ясен за межами с.Дзвенигород Чортківського району Тернопільської області, в межах природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку «Дністровський каньйон».
Таким чином, своїми незаконними діями ОСОБА_4 , заподіяв державі матеріальну шкоду на загальну суму 35071,87 грн.
Про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, ОСОБА_4 повідомлено о 15 год. 47 хв. 30 квітня 2024 року.
Збитки, заподіяні державі, ОСОБА_4 на даний час не відшкодовано.
У зв'язку з чим 25.06.2024р. в інтересах держави, в особі Управління екології та природних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації, пред'явлено цивільний позов щодо відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди на суму 35071,87 грн.
Дослідивши доводи внесеного слідчим клопотання, матеріали, додані до клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає поверненню прокурору, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Чинними нормами діючого кримінального процесуального законодавства України, передбачено, що з метою забезпечення цивільного позову з клопотанням про арешт майна має право звернутись виключно цивільний позивач.
До клопотання слідчим додано копію позовної заяви за підписом начальника Державної екологічної інспекції у Тернопільській області ОСОБА_5 . Рішення слідчого про прийняття позову, визнання особи цивільним позивачем, ОСОБА_4 - цивільним відповідачем до клопотання не додано, посилання на таке у клопотанні також відсутнє.
Що суперечить вимогам ст. 61 КПК України, відповідно до якої цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.
Статтею 128 КПК України встановлено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Вчинення цивільним поивачем дій щодо забезпечення позову регулюється нормами Цивільного процесуального кодексу України.
Аналіз вищезазначених норм права дає підстави дійти висновку, що слідчий в ході досудового розслідування не наділений повноваженнями щодо звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а таким правом наділений виключно цивільний позивач.
Згідно ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
З огляду на що приходжу до висновку, що в даному випадку слідчим не дотримано такої форми засад кримінального провадження, як законність, та на що, в свою чергу, не було звернено уваги прокурором, який погодив клопотання слідчого про арешт майна, і таке клопотання внесено до суду без дотримання вимог, встановлених ст. 171 КПК України.
Відповідно до ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 170, 171, 172 КПК України, -
Клопотання - повернути прокурору у зв'язку з недотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків такого, який рахувати з моменту отримання копії даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: