26 червня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/10694/24
Провадження № 33/4820/464/24
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Забєліної І.А., захисника Кеміня С.В., потерпілої ОСОБА_1 , представника потерпілої - адвоката Бейлика А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому, апеляційну скаргу адвоката Кеміня С.В., поданої в інтересах ОСОБА_2 постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2024 року, -
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2024 року
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ФОП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
За постановою суду, 12.04.2024 близько 23 години 00 хвилин ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 , домашнє насильство, а саме: умисні дії психологічного характеру, що полягали в нецензурній лайці в її сторону в присутності неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі адвокат Кемінь С.В. просить постанову скасувати, провадження відносно ОСОБА_2 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Вказує, що у протоколі про адміністративне правопорушення працівник поліції прийняв рішення про наявність правопорушення, вказуючи про можливе правопорушення, а не встановлений ним факт.
Зазначає, що у справі відсутні будь - які фактичні письмові, аудіо- чи відеодокази вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_2 , а надані представником потерпілої звукозаписи є недопустимими і неналежними доказами, звукозапис є обірваний, тобто не в повній мірі відображає всієї сварки, яка відбулася, а саме не містить початок розмови та про вокативні образи з боку ОСОБА_1 .
Посилається і на те, що опис в рішенні слів ОСОБА_2 про те, що він жбурнув ключі, не відповідає дійсності, останній повідомив, що кинув ключі на ліжко біля ОСОБА_1 для передачі їй, а не з метою образи, а даний вираз описаний з обвинувальним ухилом.
Звертає увагу, що належних, об'єктивних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення до протоколу не додано, а протокол є єдиним доказом вчинення адміністративного правопорушення, який не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів.
Заслухавши пояснення захисника Кеміня С.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, потерпілої ОСОБА_1 та її представника - адвоката Бейлика А.Б., які просили залишити без задоволення апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).
При розгляді справи суд першої інстанції вказаних вимог закону не дотримався.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 12.04.2024 серії ВАД №091888 у вину ОСОБА_2 ставиться те, що він 12 квітня 2024 року о 23 год 00 хв, у АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 , домашнє насильство, а саме: умисні дії психологічного характеру, що полягали в нецензурній лайці в її сторону в присутності неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , внаслідок чого могла бути завдана шкода її психічному здоров'ю.
Санкція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 7 грудня 2017 року.
Відповідно до п.3 ст.1 Закону № 2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14 Закону № 2229-VIII).
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Адміністративним правопорушенням є не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.
Домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
На думку апеляційного суду суперечка, про яку йдеться у протоколі про адміністративне правопорушення, від 12 квітня 2024 року серії ВАД №091888 не охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, не є об'єктивною стороною вказаного правопорушення, за що особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.
Саме по собі вживання ОСОБА_2 нецензурної лайки на адресу дружини не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки, ці дії обов'язково мають потягнути за собою наслідки, а саме: завдання чи можливість завдання шкоди, у даному випадку, психічному здоров'ю потерпілої.
З фабули протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається, що конфліктна ситуації викликала у потерпілої ОСОБА_1 побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю.
Інші докази на які посилається суд першої інстанції у постанові, а саме: протокол прийняття заяви, письмові пояснення ОСОБА_1 , не підтверджують настання наслідків, передбачених диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.173-2 КУпАП.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції не може залишатися в силі, підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
З врахуванням викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Кеміня С.В. задовольнити.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 травня 2024 року відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.173-2 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1.ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно і оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Володимир БАРЧУК