26 червня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/11210/24
Провадження № 33/4820/422/24
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Забєліної І.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 травня 2024 року,-
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 травня 2024 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , фізичної особи підприємця,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 (сто сімдесят) грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
За постановою суду, 14.04.2024 о 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_3 домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав останню нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_3 .
В поданій апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 травня 2024 року відносно нього та прийняти нову, якою закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Вказує про незаконність та необґрунтованість постанови суду.
Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП без встановлення дійсних обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Суд у постанові, як на доказ вини ОСОБА_1 послався лише на протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 293680 від 14.04.2024 та покази потерпілої.
При цьому будь-які інші докази які б підтверджували б факт нецензурної лайки по відношенню до ОСОБА_3 суду надані не були.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування усіх ознак психологічного насильства, визначених у Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 7 грудня 2017 року.
Побутові конфлікти між членами сім'ї, колишнім подружжям не можна кваліфікувати як домашнє насильство.
У протоколі про адміністративне правопорушення не конкретизовано у чому саме таке насильство полягало і яка шкода заподіяна потерпілій.
Суд першої інстанції в оскаржуваній постанові припускає, що психологічному здоров'ю ОСОБА_3 могла бути завдана шкода, проте такі висновки суперечать фактичним обставинам справи та нормама матеріального права. Вина особи не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, суд першої інстанції за відсутності доказів про негативні наслідки для психічного здоров'я заявниці ОСОБА_3 та їх взаємозв'язок з якимось діями ОСОБА_4 , яких не було, застосовуючи припущення про можливість їх настання, прийняв рішення про визнання ОСОБА_1 винним.
Відсутність ознак, притаманних психологічному насильству, визначених Законом № 2229-VIII, вказує на відсутність складу адміністративного правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення не розкрита об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з'явилася, про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином.
Заслухавши доповідь судді апеляційного, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника потерпілої ОСОБА_2 , перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст.280 КУпАП).
При розгляді справи суд першої інстанції вказаних вимог закону не дотримався.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 14.04.2024 серії ГП №293680 у вину ОСОБА_1 ставиться те, що він 14 квітня 2024 року о 15 год. 00 хв., перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_3 домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав останню нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої ОСОБА_3 , за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Санкція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 7 грудня 2017 року.
Відповідно до п.3 ст.1 Закону № 2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14 Закону № 2229-VIII).
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю особи.
Адміністративним правопорушенням є не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.
Домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
На думку апеляційного суду суперечка, про яку йдеться у протоколі про адміністративне правопорушення, від 14.04.2024 серії ГП №293680 не охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, не є об'єктивною стороною вказаного правопорушення, за що особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.
Саме по собі вживання ОСОБА_1 нецензурної лайки на адресу своєї колишньої дружини ОСОБА_3 не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки, ці дії обов'язково мають потягнути за собою наслідки, а саме: завдання чи можливість завдання шкоди, у даному випадку, психічному здоров'ю потерпілої.
З фабули протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається, що конфліктна ситуація викликала у потерпілої ОСОБА_3 побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю.
І матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували настання наслідків, передбачених диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення № 293680 від 14.04.2024, у якому зазначені обставини вчинення ОСОБА_1 протиправних дій, на який суд першої інстанції посилається, як на доказ вини ОСОБА_1 , сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не доводить вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та не є достатнім доказом вини.
Покази потерпілої ОСОБА_3 про вчинення щодо неї ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру, які також зафіксовані на відеозаписі, також не підтверджені іншими доказами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події та кладу адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.173-2 КУпАП.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції не може залишатися в силі, підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
З врахуванням викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 травня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1.ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно і оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Володимир БАРЧУК