Березівський районний суд Одеської області
26.06.2024
Справа № 494/862/24
Провадження № 2/494/380/24
26.06.2024 року м. Березівка Одеської області
Березівський районний суд Одеської області у складі:
судді - Римаря І.А.,
за участю: секретаря судового засідання - Козубенко О.О
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Березівського районного суду Одеської області цивільну справу №494/862/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
07.05.2024. року до Березівського районного суду Одеської області звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 07.05.2024 року визначено суддю Березівського районного суду Одеської області Римаря І.А.
Ухвалою суду від 17.05.2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду на 26.06.2024 р.
У своїй заяві позивач посилається на те, що з відповідачем вони зареєстрували шлюб 20.01.2024 року. Шлюб зареєстровано Березівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №9. Від спільного проживання мають сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З березня 2024 року їх сімейні стосунки погіршилися та на даний час вони спільно не проживають. Позивач зазначила, що між ними зникла взаємна повага та порозуміння . Кожен з них живе своїм життям, подальше перебування у шлюбі не принесе користі, бажає припинити шлюбні відносини, строк на примирення не потрібен. У зв'язку з вищевказаним позивач просить суд задовольнити заяву та розірвати шлюб між ними.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 11.08.2024 року.
Позивач у судове засідання 26.06.2024 р не з'явилась. Водночас, від неї надійшла заява про слухання справи за її відсутності, зазначила, що на позовних вимогах наполягає та просить суд позов задовольнити (а.с.11).
Відповідач у судове засідання 26.06.2024 року також не з'явився, надіслав на адресу суду заяву про слухання справи за його відсутності. Вказав, що з позовом згоден (а.с.12).
В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Суд вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками
справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, врахувавши думку позивача та відповідача у їх заявах, оцінивши і проаналізувавши докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 24 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 року зі змінами та доповненнями (далі - СК України), шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Судом встановлено, що 20.01.2024 року між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб Березівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №9 (а.с.2). Від спільного проживання мають ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3).
Суд вважає за необхідне зазначити, що шлюб - це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім'ї. Добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.
За статтею 51 Конституції України від 28.06.1996 року шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Як вбачається з заяви позивача, зазначеної вільної згоди між сторонами по справі не має. Також вказане підтверджується заявами сторін по справі від 25.06.2024 р та 26.06.2024 р про розгляд справи за їх відсутності та розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим.
Причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що між сторонами відсутні спільні погляди на сім'ю та спільне життя. Родина фактично розпалася і її відновлення неможливо при обставинах зазначених позивачем, їх шлюбний союз розпався, на примирення позивач не погоджуються.
Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення.
Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Примушування - значить добиватися певної поведінки від особи за допомогою фізичного або психічного насильства.
Закріплені у законодавстві права дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності є засобом захисту психологічно слабшого у шлюбі від психічного диктату чи навіть агресії дружини, чоловіка або іншої особи. Воно схиляє до толерантності, терпимості у шлюбі, спрямовує кожного з них на спокійне, інтелігентне залагодження колізії індивідуальних рис характеру, життєвих звичок.
Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання.
Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (Заяви №№29381/09 та 32684/09) передбачено: «Суд наголошує на принципах, встановлених у його практиці. Мета захисту родини у її традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів… Також, з огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення…, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім'ї та повагу до сімейного життя, як цього вимагає стаття 8, обов'язково має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві і у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків, включаючи той факт, що не існує лише одного шляху чи лише одного вибору, коли йдеться про те, як вести сімейне або приватне життя».
Окрім цього, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».
Відповідно до статей 110, 112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Приймаючи до уваги відсутність згоди позивача на примирення та визнання позову відповідачем, суд вважає причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Спір про поділ майна та проживання сина - відсутній.
Згідно частини 2 статті 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Керуючись статтями 110-112 Сімейного кодексу України, статтями 12, 13, 200, 229, 265, 273 Цивільно-процесуального кодексу України , суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 20.01.2024 року Березівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №9, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач - ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 )
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ).
Суддя І.А. Римар