Березівський районний суд Одеської області
вул. Миру 17 м. Березівка Березівський район Одеська область Україна 67300
26.06.2024
Справа № 494/879/24
Провадження № 1-кп/494/97/24
26.06.2024 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Березівка матеріали кримінального провадження №12024162260000109 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця с. Заводівка Березівського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, -
в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 Кримінального кодексу України (далі- КК України),-
ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 18.02.2024 року приблизно о 00:30 год. між ним та його раніше знайомим ОСОБА_6 , які перебували за місцем мешкання останнього за адресою: АДРЕСА_3 та вживали алкогольні напої, виникла сварка. В ході сварки у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті його знайомому ОСОБА_6 . З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні літньої кухні житлового будинку за вказаною адресою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, умисно, протиправно заподіяв смерть ОСОБА_6 шляхом нанесенням ударів ножем та сокирою в область грудної клітки, живота, голови та лівої верхньої кінцівки, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді семи рубаних ран голови з крововиливами у м'які тканини голови, з п'ятьма рубаними ушкодженнями склепіння черепа, від яких відходять множинні лінії переломів та тріщин, що пересікаються між собою з утворенням множинних уламків кісток склепіння та основи черепа; пошкоджень твердої мозкової оболонки, розповсюджених крововиливом під м'які оболонки великих півкуль головного мозку, мозочку, продовгуватого мозку; численних контузійних крововиливів в півкулях мозку; закритого перелому носових кісток; трьох проникаючих ран грудної клітки з пошкодженням правої легені, серцевї
сорочки, передньої стінки правого шлуночка серця, діафрагми та печінки, крововиливом у праву плевральні порожнину 800 мл та в черевну порожнину 300 мл.; двох непроникаюче колото-різаних ран грудної клітки; однієї колото-різаної рани правої поперекової ділянки; однієї непроникаючої різаної рани надлобкової ділянки; однієї непроникаючої різаної рани правої клубової ділянки; однієї колото-різаної рани правої поверхні мошонки; однієї різаної рани лівого передпліччя; шістьох рубаних ран тильної поверхні лівої кисті; прямих поперечних переломів правих ребер; саден та синців обличчя, що призвело до протиправного заподіяння смерті ОСОБА_6 . Тілесні ушкодження у ОСОБА_6 , що складають поєднану травму голови, грудної клітки, живота та лівої верхньої кінцівки, що призвела до небезпечного для життя стану - гострої крововтрати та геморагічного шоку, за критерієм небезпеки для життя, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх заподіяння, і знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_6 .
На розгляд суду досудовим слідством винесено обвинувачення ОСОБА_4 у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, а саме: у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України.
Судом встановлено, що з урахуванням обвинувачення, внесеного на розгляд суду, вказаними умисними діями ОСОБА_4 скоїв умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, тобто вчинив злочин, передбачений частиною першою статті 115 КК України .
Потерпілий в судове засіданні 26.06.2024 року не з'явився. Разом з тим, 14.05.2024 року подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вказав, що при призначенні покарання повністю покладається на розсуд суду.
Будучи допитаним під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у вчинені кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та надав суду пояснення про те, яким чином ним було скоєно кримінальне правопорушення, що він щиро розкаюється у вчинені злочину. Суд переконався про доровільність вищевказної позиції та визнання вини.
Відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінально-процесуального кодексу України зі змінами та доповненнями (далі - КПК України), з урахуванням того, що усі сторони просили суд про однаковий порядок дослідження доказів, що полягав у дослідженні пояснень обвинуваченого та письмових характеризуючих доказів, наданих суду та за відсутності заперечень сторін, з урахуванням розуміння сторін обставин справи, змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам правові наслідки таких їх дій про те, що вони будуть позбавлені права оскаржити вирок в апеляційному порядку з підстав не встановлення обставин, доказів про які суду сторони не надали, суд задовольнив вказані клопотання і встановив порядок дослідження доказів, про який просили сторони.
Крім того, суд з'ясував, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, ст. 349 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Відповідно до статті 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не знаходиться на наркологічному та психіатричному обліку, посередньо характеризується за місцем мешкання. Суд також враховує, що обвинувачений ознак будь-якого тимчасового розладу психічної діяльності не виявляв на момент скоєння злочину та у теперішній час, та примусових заходів медичного характеру не потребує.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" рішення суду має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 передбачених статтею 66 КК України, суд відносить щире каяття, визнав свою вину повністю щодо вчинення особливо тяжкого злочину.
На думку суду, ціллю вказаного зізнання та щирого каяття є можливість отримання більш м'якого покарання, що є природним правом кожного обвинуваченого, яким обвинувачений скористався.
Разом з цим, обставини, які обтяжують обвинуваченому покарання згідно статті 67 КК України - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 р. №7 у вироку суд обговорює питання призначення покарання. Так, державний обвинувач просив суд призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за частиною першою статті 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 років. Захисник просив призначити мінімальне покарання та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з іспитовим строком на 3 роки. Обвинувачений вказав, що в подальшому житті не буде вчиняти таких дій та просив найменш суворе покарання.
При цьому, суд також враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Злочин вчинений обвинуваченим є дійсно суспільно небезпечним. Однак мета покарання - це те, чого прагне держава, застосовуючи його, щодо особи, яка вчинила злочин. Покарання повинно володіти силою впливу та стримування, що полягає не у жорстокості, а у невідворотності та можливої швидкості.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
У справі «Гарькавий проти України» (рішення від 18.02.2010) Європейський суд з прав людини зазначив, «що, коли йдеться про позбавлення свободи, надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Отже, неодмінна вимога полягає в тому, що умови, за яких має здійснюватися позбавлення свободи, мають бути чітко сформульовані в національному законі і що застосування самого цього закону має бути передбачуваним і відповідати в цьому відношенні нормі «законності», яку встановлює Конвенція».
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, наданих суду відомостей щодо особи обвинуваченого, тяжкості вчиненого ним злочину, позицію державного обвинувача та самого обвинуваченого і його захисника, з врахуванням ставлення обвинуваченого до вчиненого діяння та наслідків діяння, а саме: що він щиро розкаявся у скоєному, визнав свою провину, усвідомив протиправну поведінку, виявляє жаль з приводу вчиненого злочину, суд доходить висновку, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання за частиною першою ст.115 КК України у виді позбавлення волі строком на 9 років, що на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, і захистом інтересів потерпілого.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.
На час ухвалення вироку обвинувачений перебуває під вартою і строк тримання закінчується 12.07.2024 р. Вочевидь вбачається, що вирок до зазначеного часу не набере законної сили.
Ураховуючи встановлене вище, судом вбачається, що вина обвинуваченого у вчиненні злочину була доведена та йому загрожує суворе покарання.
На підставі цього запобіжний захід обвинуваченому слід залишити у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Строк відбуття покарання обчислювати з моменту його затримання, тобто з 18.02.2024 року.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 20.02.2024 року по справі №494/293/24 на речові докази.
Питання речових доказів у кримінальному провадженні вирішено, відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 374 КПК України, ч. 1 ст. 115 КК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили - залишити тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».
Строк відбуття покарання обчислювати з часу його затримання, тобто з 18.02.2024 року.
Цивільний позов по справі - не заявлений.
Скасувати арешт на речові докази, накладений ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області ОСОБА_7 від 20.02.2024 року по справі №494/293/24.
Речові докази у кримінальному провадженні №12024162260000109, а саме:
- ніж №1; ніж №2; сокиру; змиви з ножа №1; змиви з ножа №2; змиви з сокири; куртку чорно-білу; куртку сіру; 21 недопалок з підлоги та попільнички; 1 недопалок зі столу; скляну пляшку з під горілки «Хортиця» ємністю 0,5 л; склянку 260 мл; рюмку №1; рюмку №2; рюмку №3; виделку; змиви з кістей рук ОСОБА_6 ;
- куртку спортивну синього кольору; штани джинсові, синього кольору; капці літні чорного кольору з сірими смужками;
- зразки крові ОСОБА_4 , зразки букального епітелію ОСОБА_4 , зразки слини та крові ОСОБА_4 , зрізи нігтів обох рук ОСОБА_4 з піднігтьовим вмістом та змиви з рук ОСОБА_4 на два марлевих тампони;
- зразок крові від трупу ОСОБА_6 , волосся з п'яти ділянок голови трупу ОСОБА_6 , зрізи нігтів з пальців обох рук ОСОБА_6 , змиви з рук трупу ОСОБА_6 , одяг з трупу ОСОБА_6 , а саме - штани спортивні чорного кольору в білу смугу по бокам зі слідами РБК зовні схожою на кров, труси синьо-блакитного кольору зі слідами РБК зовні схожою на кров, пара шкарпеток чорного кольору, майка чорного кольору просякнута речовиною РБК зовні схожою на кров, футболка темно-синього кольору з довгим рукавом просякнута речовиною РБК зовні схожою на кров, сорочка чорна в біло-блакитну клітинку просякнута речовиною РБК зовні схожою на кров, - знищити.
DVD відео записом нагрудного відеорестратора NCM6B № NC212128 та DVD диск з камер відеоспостереження магазину «Пальміра» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на відшкодування судових витрат за проведення молекулярно-генетичної експертизи №СЕ-19/116-24/5101-БД у розмірі 14995 гривні 88 копійок на користь держави за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження».
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а в разі подачі апеляції - з моменту винесення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1