26 червня 2024 року м. Дніпросправа № 202/4809/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 травня 2024 року (суддя 1-ї інстанції Бєльченко Л.А.) в адміністративній справі №202/4809/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
12.04.2024 позивачка, через представника, звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позов обґрунтований незгодою з оскарженою постановою, оскільки транспортний засіб DAF АЕ95XF 380, д.н.з. НОМЕР_1 за договором оренди переданий в оренду ТОВ «Бігтрейд Дніпро» та оформлений тимчасовий реєстраційний талон.
Рішенням рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивачем на вказане рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій зазначає на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що позивачка не є суб'єктом правопорушення, оскільки надала суду докази передачі транспортного засобу в оренду та оформлений тимчасовий реєстраційний талон.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.
Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою серії АА №00017193 від 15.02.2024 зафіксовано фактичні параметри транспортно засобу DAF АЕ95XF 380, д.н.з. НОМЕР_1 . Так, встановлено, що: кількість вісей - 2 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 5700 мм; навантаження на вісь 1 - 9650 кг; 2 - 11950 кг; загальна маса - 21600 кг.
Згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою серії АА №00017193 від 15.02.2024, навантаження на загальну масу транспортного засобу скала 19 440 кг., тобто з перевищенням нормативних параметрів навантаження (з урахуванням похибки пристрою) на 8% (1.44 тон).
Розрахунок відсоткового перевищення навантаження на загальну масу транспортного засобу виглядає так: (21600-18 000-(10%?21600 ))/(18 000)?100=8% *розміри відсотків перевищення 8%, отримані в результаті даних розрахунків, відповідають зазначеному в постанові 1.44 тон це з урахуванням похибки.
Вважаючи протиправною постанову, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що спірна постанова прийнята правомірно.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Так спірнім в цій справі є постанова про притягнення позивачку до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Підпунктом 22.5 ПДР України передбачені обмеження як вагових, так і габаритних параметрів транспортних засобів та їх составів.
Відповідно до п. п. "б" п.22.5 Правил дорожнього руху (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси для двовісних автомобілів 18/14 тонн доріг загального/місцевого значення.
Відповідальність за порушення п.22.5 ПДР передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Згідно з ч. 1 ст.279-5 КУпАП, у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
Як свідчать встановлені обставини справи, власником транспортного засобу DAF АЕ95XF 380, д.н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до оскарженої постанови серії АА №00017193 від 15.02.2024 02.02.2024 о 14-49год за адресою М-30, км. 996+491 Дніпропетровська область, зафіксовано фактичні параметри транспортно засобу DAF АЕ95XF 380, д.н.з. НОМЕР_1 . Так, встановлено, що: кількість вісей - 2 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 5700 мм; навантаження на вісь 1 - 9650 кг; 2 - 11950 кг; загальна маса - 21600 кг. Згідно інформаційної карти габаритно-вагового, навантаження на загальну масу транспортного засобу скала 19 440 кг., тобто з перевищенням нормативних параметрів навантаження (з урахуванням похибки пристрою) на 8% (1.44 тон).
Апеляційний суд зазначає, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, підтверджується відображеними у постановах результатами вимірювання маси транспортного засобу, а також відповідними фотографіями транспортного засобу та державних номерних знаків, здійсненими у момент фіксації транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт.
На офіційному вебсайті Укртрансбезпеки у мережі Інтернет за посиланнями: https://wim.dsbt.gov.ua міститься зображення транспортного засобу, з яких видно фотофіксацію транспортного засобу - DAF АЕ95XF 380, д.н.з. НОМЕР_1 .
У колегії суддів відсутні підстави сумніватись в об'єктивності вимірювання.
В силу приписів статті 14-3 КУпАП саме позивач, як особа, за якою зареєстровано транспортні засоби, є належним суб'єктом відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, адже позивачем не надано належних доказів, що до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про іншого належного користувача транспортного засобу DAF АЕ95XF 380, д.н.з. НОМЕР_1 .
Таким чином є безпідставними доводи скаржника, що вона не є суб'єктом правопорушення, а судом першої інстанції вірно відхилені її доводи на наявність договору оренди та тимчасового реєстраційного талону транспортного засобу, що належить їй на праві власності.
Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на практику Верховного Суду, оскільки правові позиції викладені у зазначених скаржником справах не є релевантними для застосування у даній справі.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 139, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 травня 2024 року в адміністративній справі №202/4809/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак