25 червня 2024 року м. Дніпросправа № 340/8105/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро
апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року
у справі № 340/8105/23
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною і скасування постанови,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби з безпеки на транспорті Володимира Романенко про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ014704 від 20.06.2023 року.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі №340/8105/23 задоволено клопотання Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті. Залишено позовну заяву без розгляду.
Судом зазначено, що не з'явившись тричі у судові засідання, позивач і його представник порушили обов'язок, який встановлено приписами пункту 3 частини 5 статті 44 КАС України. Цією нормою права встановлено, що учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою. Позивач не клопотав про розгляд справи за його відсутності. Позивач не повідомив про причини неявки до суду 23 січня, 01 березня і 03 квітня 2024 року. Неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки суд бажав вислухати детальні пояснення стосовно фактичних обставин справи (чому отримали дозвіл на перевезення техніки, якщо перевозили модульний будинок і інше). Відтак, суд дійшов висновку про необхідність залишити позов без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі № 340/8105/23, як таку що винесена з порушенням норм процесуального права.
Скаржник вказує, що суд фактично самоусунувся від прийняття рішення у справі, адже доводи суду, що неявка позивача перешкоджала розгляду справи, є безпідставними, оскільки всі необхідні докази були зібрані, зокрема за ініціативою суду, а також оскільки через незадоволення клопотання позивача про надання можливості ознайомлення з доказами, суд позбавив позивача надати будь-які пояснення, які в свою чергу суд мав з'ясувати під час судового розгляду.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Згідно з частиною другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною другою статті 131 КАС України обумовлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із частиною п'ятою цієї ж статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 340/8105/23 призначено судове засідання у справі на 11:30 годин 23 січня 2024 року. Визнано обов'язковою явку сторін.
В подальшому, 23 січня, 01 березня і 03 квітня 2024 року позивач і його представник не з'явилися у судові засідання, будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи та не клопотали про розгляд справи за їх відсутності.
Матеріали справи не містять повідомлення про причини неявки позивача та/або його представника у судові засідання 01 березня і 03 квітня 2024 року.
Вимога відповідача щодо розгляду справи на підставі наявних у ній доказів відсутня.
В свою чергу, доводи скаржника стосуються того, що суд першої інстанції не довів належним чином наявність такої умови для залишення позову без розгляду як неможливість розгляду справи за відсутності позивача.
Колегія суддів звертає увагу, що правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них резюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята статті 205 КАС України побудована таким чином, що дає суду можливість повернути позовну заяву особи без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Законодавче формулювання частини п'ятої статті 205 КАС України "… якщо неявка перешкоджає розгляду справи" означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 та від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19.
Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції зазначив, що неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки суд бажав вислухати детальні пояснення стосовно фактичних обставин справи (чому отримали дозвіл на перевезення техніки, якщо перевозили модульний будинок і інше), у зв'язку з чим позов належить залишити без розгляду.
Апеляційний суд звертає увагу, що процесуальне законодавство відносить вирішення питання щодо можливості розгляду справи за відсутності позивача до повноважень суду першої інстанції, який вирішує питання на власний розсуд за внутрішнім переконанням, що не вимагає детального пояснення у судовому рішенні переліку питань, які неможливо вирішити чи з'ясувати за відсутності позивача.
Відтак, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не довів належним чином наявність такої умови для залишення позову без розгляду як неможливість розгляду справи за відсутності позивача.
Зважаючи на неприбуття позивача / представника позивача в судове засідання повторно, неподання ними заяви про розгляд справи за їх відсутності, встановлення судом факту неповажності причин неявки представника позивача до суду та неповідомлення про причини неявки позивача, при встановленні судом явки позивача, неможливість розгляду справи у зв'язку з неявкою представника позивача та відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів, - апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність передбачених частиною п'ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України умов, за яких позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягала залишенню без розгляду. Аргументи апеляційної скарги цей висновок не спростовують.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі № 340/8105/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко