Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 червня 2024 року Справа№200/3578/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якій просить:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 по 09.05.2024 у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, виплаченої 09.05.2024 на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі №200/5201/23;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 по 09.05.2024 у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, виплаченої 09.05.2024 на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі №200/5201/23.
Позов мотивовано таким.
ОСОБА_1 з 14.07.2015 по 04.07.2023 проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 , у ІНФОРМАЦІЯ_5 та перебував на грошовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі №200/5201/23 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період, зокрема, з 01.12.2015 по 28.02.2018.
09 травня 2024 року відповідач, на виконання вказаної постанови суду, виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 у загальній сумі 84 638,92 грн.
Проте, відповідачем у порушення ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати», не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою суду від 05.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №200/3578/24. Вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 КАС України.
ІНФОРМАЦІЯ_2 надано відзив на позовну заяву, де зазначено про невизнання позовних вимог у повному обсязі та викладено прохання у позові відмовити.
В обґрунтування власної правової позиції відповідач посилався на нормативні приписи ст.ст. 116, 117 Кодексу Законів про працю України.
Судом установлено такі фактичні обставини у справі.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Факт проходження позивачем військової служби та перебування на грошовому забезпеченні відповідача не є спірним у справі та підтверджується військовим квитком серія НОМЕР_3 , витягом із наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_7 (по стройовій частині) від 14.07.2015 № 162 та витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 (по стройовій частині) від 04.07.2023 № 195.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі №200/5201/23 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 04.07.2023 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 04.07.2023 відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі №200/5201/23 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_3 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі № 200/5201/23 залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу адвоката Дяченка О. В., що діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі №200/5201/23 задоволено.
Абзац третій резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі № 200/5201/23 викладено у наступній редакції:
«Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в розмірі 85 927,84 гривень».
Абзац п'ятий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі № 200/5201/23 викладено у наступній редакції:
«Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення 4 067,99 гривень в місяць у загальній сумі 260 876,26 гривень за період з 01.03.2018 по 04.07.2023 включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078».
Абзац шостий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі № 200/5201/23 виключено.
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.10.2023 у справі № 200/5201/23 залишено без змін.
Відповідно квитанції АТ «Ощадбанк» від 09.05.2024 на картковий рахунок позивача на виконання рішення суду від 25.10.2023 у справі № 200/5201/23 надійшли кошти у розмірі 84 638,92 грн.
Правова позиція суду обґрунтована таким.
Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050).
Стаття 1. Підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2. Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема: сума індексації грошових доходів громадян.
Стаття 3. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Стаття 4. Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Постановою Кабінету Міністрів від 21.02.2001 № 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати. (далі - Порядок № 159)
2. Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
3. Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: сума індексації грошових доходів громадян.
4. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
5. Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
8. Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Висновки суду.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч. 5 ст. 242 КАС України)
У постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 викладено такі правові висновки: «Судова палата доходить висновку, що умовами для виплати суми компенсації у справі, що розглядається, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів - пенсії та нарахування доходів (у тому числі, за рішенням суду). А виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості.
При цьому норми Закону № 2050-ІІІ і Порядку № 159 не покладають на особу, якій несвоєчасно виплатили компенсацію втрати частини доходів, обов'язку додатково звертатися до органу Пенсійного фонду України за виплатою такої компенсації.
Аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку - органу Пенсійного фонду України) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому
Крім того, Судова палата вважає, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІ не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.
Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв'язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись, у цій справі органами Пенсійного фонду України, у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом №2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.».
Крім того, суд бере до уваги висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 06.03.2024 у справі № 200/15033/21 про те, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком №159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів… . Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі страхові виплати, у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
У межах цієї справи суд, спираючись на преюдиційно встановлені у справі №200/5201/23 обставини, констатує несвоєчасність виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.
Відповідна індексація виплачена позивачу 09.05.2024, правовим наслідком чого є застосування ст. 2 Закону № 2050.
Наведені судом висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 21.09.2022 у справі №816/1627/18, а саме: «При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.»
Отже, несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв'язку з неправомірним нарахуванням позивачеві пенсії Пенсійним органом, що встановлено судовим рішенням, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, а тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Крім того, висновки судів попередніх інстанцій, що відповідачем нараховані позивачу, на виконання рішення суду, кошти були виплачені своєчасно, є неправомірними, оскільки компенсація, передбачена Законом №2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (перерахованої пенсії), а не виконання рішення суду. Оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні ст. 2 Закону №2050-ІІІ.».
Оскільки відповідачем при виплаті доходу самостійно, у добровільному порядку, компенсація втрати частини доходу у зв'язку із несвоєчасною виплатою не нарахована й не виплачена, то відповідне право позивача є порушеним, що зумовлює його захист у судовому порядку.
Ураховуючи усе викладене позов належить задовольнити у повному обсязі.
Судовий збір розподілу не підлягає, оскільки позивач звільнений від його сплати.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 , юридична адреса: АДРЕСА_2 , фактична адреса: АДРЕСА_3 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 по 09.05.2024 у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, виплаченої 09.05.2024 на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі №200/5201/23.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_9 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 по 09.05.2024 у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, виплаченої 09.05.2024 на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі №200/5201/23.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.
Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 26 червня 2024 року.
Суддя І.В. Буряк