справа № 755/16875/23
провадження № 22-ц/824/10781/2024
головуючий у суді І інстанції Слободянюк А.В.
26 червня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 січня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У листопаді 2023 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») Костюшка П.М. (довіреність а.с.31) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути заборгованість за кредитним договором № 137084114 у розмірі 50031,50 грн, а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що 26 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 137084114.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, згідно якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до реєстру боржників № 170 від 25 січня 2022 року до договору факторингу №28/1118-01, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ Таліон Плюс» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 137084114.
20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 20102022, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги.
Відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 6 березня 2023 року до договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 50 031,50 грн, з яких 12 849,15 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 37 182,35 грн - заборгованість за відсотками.
Вказується, у порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку із чим виникла заборгованість за договорами у загальному розмірі 50 031,50 грн.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 22 січня 2024 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне встановлення обставини, що мають значення для справи.
Вважає, що суд першої інстанції поверхнево розглянув справу та дійшов помилкового висновку про недоведеність передачі первинним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за укладеним із ОСОБА_1 кредитним договором на користь ТОВ «Таліон плюс». Враховуючи вимоги ЦПК України, суд першої інстанції повинен був перед відкриттям провадження у справі залишити позовну заяву без руху та надати можливість усунути наявні недоліки шляхом подачі відповідних доказів, відсутність яких стала підставою відмови у задоволенні позову. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не було повідомлене судом про необхідність надання додаткових доказів для всебічного й повного з'ясування обставин справи, судом не витребовувалися відповідні докази у ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 20102022, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 137084114 від 26 вересня 2021 року. Сторони за вказаним договором факторингу досягли згоди щодо всіх його істотних умов, визначили межі, обсяг і зміст прав, які перейшли до нового кредитора, порядок передачі документів новому кредитору, що підтверджують права вимоги до боржників, ціну договору та порядок розрахунку між сторонами за відступлення. Укладаючи договір факторингу з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ТОВ «Таліон плюс», гарантував дійсність відступленого права вимоги, що узгоджується з умовами договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року. Відповідач ОСОБА_1 не надав суду доказів недійсності переданої вимоги, а тому в силу ст. 204 ЦК України правомірність такої вимоги презюмується.
На підтвердження факту передачі первинним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за укладеним із ОСОБА_1 кредитним договором на користь ТОВ «Таліон плюс», ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просить прийняти витяг з договору відступлення прав вимоги № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та витяг з реєстру прав вимог № 170 від 25 січня 2022 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, отриманий від ТОВ «Таліон плюс». Вважає, що додані до апеляційної скарги докази за своєю правовою природою не є новими та лише додатково свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 26 вересня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 137084114, відповідно до якого останньому була відкрита кредитна лінія в розмірі кредитного ліміту на суму 13 500,00 грн; відповідно до договору (п.1.3) ОСОБА_1 отримав кредит, перший транш в сумі 5000 грн., строк встановлено 30 днів, а саме до 26 жовтня 2021 року, процентна ставка - 1,01 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, у випадку користування кредитом понад встановлений строк, базова процентна ставка - 1,98% (а.с.7-10).
31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до п. 1 якого сторони дійшли згоди викласти текст Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року у новій редакції. Так, згідно з п. 2.1 вказаного договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 11 зворот). Згідно п. 4.1. Договору наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує.
20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №20102022. Згідно з п. 2.1 вказаного договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 14-15).
У витязі з Реєстру прав вимоги № 2 від 20 жовтня 2022 року до Договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року зазначено боржника - ОСОБА_1 , а також зазначено розмір його заборгованості за Кредитним договором №137084114 у сумі 50031,50 грн, з яких: 12 849,15 грн - основна сума боргу; 37182,35 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 16).
Як вказував позивач, позичальник умови кредитного договору належним чином не виконував, надав розрахунок заборгованості за період з 06 березня 2023 року по 31 серпня 2023 року, відповідно до якого залишок заборгованості позивача за кредитним договором № 137084114 від 26 вересня 2021 року складає 50 031,50 грн, з яких 12 849,15 грн сума заборгованості по основному боргу, 37 182,35 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 17).
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв'язку з недоведеністю набуття права вимоги.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такого рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);2) правонаступництва;3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Відповідно до положень ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
В обґрунтування заявлених вимог на підтвердження переходу до позивача права вимоги за договором №137084114 від 26 вересня 2021 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надало суду: копію договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі прав вимоги; витяг з Реєстру прав вимоги №2 від 06 березня 2023 року до Договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 50 031,50 грн, з яких: 12 849,15 грн - сума заборгованості по основному боргу, 37 182,35 грн - сума заборгованості по відсоткам (а.с. 14-16).
Разом з тим, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надало суду належних та допустимих доказів того, що ТОВ «Таліон плюс» належало право вимоги за договором №137084114 від 26 вересня 2021 року укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
До позовної заяви ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» була додана копія додаткової угоди №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», згідно з яким вказаний договір факторингу викладений у новій редакції. Водночас, даний договір факторингу є рамковим, у тексті договору не визначено конкретно які саме права вимоги передаються/відступаються на користь ТОВ «Таліон Плюс».
Пунктами 2.1., 4.1. договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року визначено, що відповідні права вимоги, які відступаються ТОВ «Таліон Плюс», визначаються Реєстрами прав вимоги. Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги (а.с. 11-13).
Відтак, сам по собі текст договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року не підтверджує перехід прав вимоги за договором №137084114 від 26 вересня 2021 року укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс».
До матеріалів позовної заяви не додано копії відповідних Реєстрів прав вимоги, з яких можна було б встановити, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до ОСОБА_1 за договором №137084114 від 26 вересня 2021 року та розмір такого права вимоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частинами 1, 2 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що суд першої інстанції мав залишити позовну заяву без руху з підстав ненадання відповідних доказів, або ж витребувати відповідні докази у позивача. Ненадання позивачем доказів не може бути підставою для залишення позовної заяви без руху, витребування у позивача доказів на підтвердження позовних вимог суперечить вищенаведеним положенням ЦПК України.
У апеляційного суду відсутні підстави для прийняття витягу з договору відступлення прав вимоги № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та витягу з реєстру прав вимог № 170 від 25 січня 2022 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, оскільки вказані докази не надавалися до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи підстави для їх прийняття, позивачем не наведено жодних поважних причин, з якими пов'язане ненадання таких доказів до суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» просило здійснювати судовий розгляд в спрощеному порядку на підставі наявних у справі доказів.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на те, що ОСОБА_1 не оспорював наявність у нього прав вимоги до нього за договором №137084114 від 26 вересня 2021 року. Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 був повідомлений про відступлення права вимоги за вказаним договором. Також зі справи вбачається, що ОСОБА_1 не отримував судових повісток, направлена судом на адресу його реєстрації кореспонденція повернулася без вручення.
Колегія суддів критично ставиться до доводів ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», що копія витягу з договору відступлення прав вимоги № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та витягу з реєстру прав вимог № 170 від 25 січня 2022 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, не є новими доказами, а лише додатково свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Такі доводи апелянта не ґрунтуються на нормах процесуального закону. Долучені до апеляційної скарги документи є новими доказами.
Колегія суддів враховує, що умовами договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року визначено, що Реєстри прав вимоги, які мають визначати перелік прав вимоги і передаються ТОВ «Таліон Плюс», підписуються обома сторонами. Доданий до апеляційної скарги витяг з реєстру прав вимог № 170 від 25 січня 2022 року сформований працівником ТОВ «Таліон Плюс» в односторонньому порядку.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 22 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, зазначених в статті 389 ЦПК України.
ГоловуючийТ.О. Писана
СуддіК.П. Приходько
С.О. Журба