ЄУН: 336/1574/22
Провадження №: 1-в/336/30/2024
24 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_3 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, українець, який має середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, зі слів має дитину 2015 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого 30.11.2022 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, -
До суду надійшло подання начальника Шевченківського РВ Філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_5 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання у відношенні ОСОБА_4 , засудженого вироком Шевченківським районним судом м. Запоріжжя від 30.11.2022 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік.
Подання обґрунтовано тим, що 30.01.2023 засуджений був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання та здійснення нагляду, з обов'язками покладеними на нього судом, з правовими наслідками звільнення від відбування покарання з випробуванням, попереджений про недопустимість скоєння адміністративних та кримінальних правопорушень., ознайомлений з обов'язками, передбаченими ч.3 ст.164,166 КВК України. За результатами проведеної бесіди засуджений власноручно заповнив підписку, про свідчить його особистий підпис в зазначеному документі.
30.01.2023 винесено постанову (ознайомлений під особистий підпис) про встановлення днів явки для реєстрації, згідно якої ОСОБА_4 зобов'язаний з'являтись до Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області для проведення реєстрації та призначені дні явки: 1-й та 3-й понеділок кожного місяця.
06.02.2023 засуджений не з'явився на реєстрацію до Шевченківського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області, про причини неявки не повідомив. На адресу проживання засудженого (зазначену ним особисто) неодноразово направлялись виклики про необхідність явки до уповноваженого органу з питань пробації для надання відповідних пояснень та здійснювались виходи за адресою проживання.
10.03.2023під час чергового виходу па адресу проживання засудженого було встановлено, що ОСОБА_4 з кінця лютого не проживає за адресою, вказаною у вироку, у зв'язку з чим уповноваженим органом з питань пробації розпочато заходи з виявлення засудженої особи, місцезнаходження якої невідоме, а саме: до ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області направлено подання про передання матеріалів для проведення подальших розшукових заходів.
10.05.2023 на підставі подання уповноваженого органу з питань пробації, засудженого ОСОБА_4 оголошено в розшук, заведено розшукову справу №51182304.
13.10.2023 засуджений був розшуканий співробітниками СКП ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області та доставлений до відділу пробації, де надав письмове пояснення, у якому зазначив обставини, які спричинили ухилення від виконання обов'язків. Документально підтверджених об'єктивних обставин, що фактично позбавляли його можливості з'явитись на реєстрацію та повідомити уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не встановлено, у зв'язку з чим, за неявку на реєстрацію без поважних причин до засудженого, згідно ч.4 ст.166 КВК України, застосовано письмове попередження про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання..
В цілому, під час іспитового строку ОСОБА_4 зарекомендував себе з негативного боку, ухиляється від виконання обов'язку, покладеного па нього вироком суду, що проявилось в неодноразовій неявці до уповноваженого органу пробації на реєстрацію в період з 06.02.2023 по теперішній час без документально підтверджених поважних причин. Крім цього, в порушення вимог п.2 ч.1 ст.76 КК України, засуджений змінював місце проживання, не повідомивши про це уповноважений орган з питань пробації.
Таким чином, засуджений не виконує умови звільнення від відбування покарання з випробуванням, нехтуючи довірою, що виявлена до засудженої особи судом, а також гуманізмом, вираженим у його звільненні від відбування покарання, які повинні були проявитися в його прагненні довести своє виправлення або перевиховання зразковою поведінкою.
Представник Шевченківського РВ ФДУ «Центр пробації» в судовому засіданні підтримала подання та просила його задовольнити.
Прокурор підтримав подання та просив його задовольнити, скасувавши звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення ОСОБА_4 для відбування призначеного судом покарання.
ОСОБА_4 заперечував проти направлення його в місця обмеження волі.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали особової справи №10/2023, дослідивши подання, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.3 ст.164 КВК України, особи, звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти інспекцію про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції. У разі неприбуття до кримінально-виконавчої інспекції без поважних причин до засудженого може бути застосовано привід, який здійснюється органом Національної поліції. Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання запрошення, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.
Згідно з положеннями ч.2 ст.166 КВК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Крім того, відповідно до положень ч.6 ст.166 КВК України, особа, звільнена від відбування покарання з випробуванням, розшук якої оголошено у зв'язку з ухиленням від відбування покарання, затримується і конвоюється органом Національної поліції у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.
Згідно п.8 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2ст.539 КПК України, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбуття покарання, призначеного вироком.
Судом встановлено, що вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30.11.2022 (справа №336/1574/22, провадження №1-кп/336/499/2022) ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України та призначено покарання у вигляді 2х років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік. Відповідно ст.76 КК України, на засудженого покладено наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
11.02.2023 вирок відносно ОСОБА_4 надійшов до Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області, у зв'язку з чим було заведено особову справу №10/2023.
З матеріалів особової справи вбачається, що засуджений ОСОБА_4 , будучи обізнаним про вимоги вироку суду, в період іспитового строку порушив обов'язки, покладені на нього судом відповідно до ст.76 КК України, які проявлялися в неявках на реєстрацію до органу пробації без поважних причин, постійне уникнення від покладених на нього вироком суду обов'язків, що свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Положеннями ст.166 КВК України регламентується відповідальність осіб, звільнених від відбуття покарання з випробуванням, зокрема у частині другій вказаної статті передбачено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбуття призначеного покарання.
При цьому, як зазначено у частині третій ст.166 КВК України, невиконання обов'язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з обов'язків, які було покладено на нього судом.
Частиною 2 статті 78 КК України регламентовано, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. Аналогічні положення містяться і у ч. 2 ст. 166 КВК України.
При цьому, ч. 3 ст. 166 КВК України імперативно визначає, що невиконанням обов'язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з обов'язків, які було покладено на нього судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 166 КВК України, систематичним вчиненням правопорушень вважається вчинення засудженим трьох і більше правопорушень, за які його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Однак, таких обставин у судовому засіданні встановлено не було, оскільки неявка засудженого на реєстрацію не свідчить про те, що вона сталася з причин, які не є поважними. Крім того, відповідно до наявної в матеріалах особової справи, а саме вимоги про судимість, а також пояснень представника органу пробації, засуджений ОСОБА_4 нових правопорушень в період іспитового строку не вчиняв.
Крім того, після оголошення ОСОБА_4 в розшук, засуджений з'являвся в судове засідання на кожен виклик.
При цьому, суд звертає увагу на те, що іспитовий строк, призначений вироком суду від 30.11.2022 сплив 30.11.2023.
Пунктом 9 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку.
Відповідно до статті 165 КВК України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації, звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Здійснювати подальший нагляд за поведінкою звільненого від відбування покарання не виявляється можливим, оскільки здійснювати свої повноваження щодо засудженої особи уповноважений орган з питань пробації мав законні підстави до 30.11.2023, тобто до моменту спливу іспитового строку.
За таких обставин, суд вважає що матеріали справи містять сумнівні відомості, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст.8, ч. 5 ст.9 КПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст. 76, 78 КК України,ст. 394, 395, 537-540 КПК України, суд,-
В задоволенні подання начальника Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_3 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання у відношенні
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 30.11.2022 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до двох років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на один рік - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1