Справа № 357/1990/24
Провадження № 2-др/357/68/24
25 червня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Сінчук О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5, заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Капустіна Віталія Володимировича про ухвалення додаткового рішення, -
29.05.2024 на адресу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 про долучення доказів на підтвердження розміру судових витрат та ухвалення додаткового рішення.
Вказана заява обґрунтована тим, що при зверненні до суду в позовній заяві зазначалось про попередній/орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які вже були понесені позивачем та про можливість їх подальшого понесення, у зв'язку із залученням адвоката для участі у судових засіданнях або необхідності підготовки інших процесуальних документів у справі.
Представник позивача зазначає, що 22.05.2024 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області було ухвалено рішення про задоволення позову, однак питання про відшкодування позивачу судових витрат на правничу допомогу не вирішувалося. 15.12.2023 між ОСОБА_1 та адвокатом Капустіним В.В. був укладений договір про надання правничої допомоги № 342, відповідно до якого сторони погодили, що клієнт сплачує адвокату гонорар за домовленістю (п. 3.1. договору). Відповідно до додатку № 1 до договору сторони дійшли згоди щодо вартості наданих послуг адвоката у фіксованому розмірі, в залежності від конкретного виду наданих послуг. Адвокатом було надано наступну правову допомогу: консультація, складення позовної заяви, а також інших документів процесуального характеру, а також адвокат приймав участь у судових засіданнях, що призвело до понесення позивачем витрат у розмірі 13200 грн. А тому, на підставі ст. 270 ЦПК України, сторона позивача просить ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13 200 грн.
Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, 20.06.2024 подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, заяву підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, свого представника не направила, про дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали додані до заяви, дійшов до наступних висновків.
Встановлено, що Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своїм рішенням від 22.05.2024 задовольнив позов, здійснив поділ квартири АДРЕСА_1 , що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , визнав у порядку поділу спільного майна подружжя, право власності за кожним по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 (а.с. 122-131).
За змістом ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, які підтверджують точний розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд, за заявою такої сторони, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. (ч. 1 ст. 246 ЦПК). В такому разі судом призначається ще одне судове засідання, яке має бути проведено не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог, за результатом якого ухвалюється додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 кодексу (ч. 2, 3 ст. 246 ЦПК). Можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті передбачають і ч. 3 ст. 259 ЦПК (порядок ухвалення судових рішень) і п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК (додаткове рішення суду).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, 29.05.2024 на адресу суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення із доказами понесених витрат на правову допомогу, яка була направлена поштою 24.05.2024р., тобто протягом п'яти днів після ухвалення судом відповідного рішення.
Згідно положень ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання, зокрема, про те як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частин 1 та пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону N 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду було надано: договір про надання правничої допомоги № 342 від 15.12.2023; додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги № 342 від 15.12.2023; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом на підставі договору про надання правничої допомоги № 342 від 15.12.2023; акт приймання-передачі виконаних робіт від 24.05.2024; квитанція до прибуткового касового ордера № 1 від 24.01.2024 на суму 2100,00 грн; квитанція до прибуткового касового ордера № 7 від 24.05.2024 на суму 11 100,00 грн.
Сторони дійшли згоди щодо вартості надання послуг адвоката, яка закріплена у додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги № 342, зокрема вартість усної консультації з вивченням документів становить - 500 грн; виготовлення та направлення адвокатських запитів з метою збирання необхідних у справі доказів - 500 грн за один запит; складання позовної заяви, складання скарги у суді першої інстанції - 1600 грн за один документ; складання відзиву, відповіді на відзив- 500 грн за одну сторінку; складання документів процесуального характеру- 500 грн за одну сторінку; участь у першому або підготовчому судовому засіданні в суді першої інстанції- 6000 грн.; участь у кожному наступному судовому розгляді справи в суді першої інстанції - 1600 грн за одне судове засідання.
Згідно детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом на підставі договору про надання правничої допомоги № 342 від 15.12.2023, сторони підтвердили, що адвокатом виконані наступні роботи згідно з договором, а саме: усна консультація з вивченням документів - 500 грн; складання позовної заяви - 1600 грн; складання відповіді на відзив - 1000 грн; складання письмових пояснень - 1000 грн; участь у першому судовому засіданні в суді першої інстанції- 6000 грн; складання письмових пояснень - 1500 грн; участь у судовому засіданні в суді першої інстанції - 1600 грн (а.с. 141).
Згідно акту приймання передачі виконаних робіт від 24.05.2024 року сторонами погоджено, що адвокатом передано клієнту, а клієнтом прийнято від адвоката перелічені у акті послуги з надання правничої допомоги, клієнт не має до адвоката претензій та оплатив вартість наданих послуг в сумі 13 200 грн (а.с. 142).
Отже, розмір витрат на правову допомогу, який обумовлений сторонами склав 13 200 гривень. Клієнт оплатив вартість наданих адвокатом Капустіним В.В. послуг відповідно до цього акту на загальну суму 13 200,00 грн, що підтверджується квитанціями (а.с. 143,145)
Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду по справі №826/2689/15 від 09 квітня 2019 року).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Сторона відповідача не подала клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката.
Позивач в даній справі підтвердив обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість - 13 200,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 133, 137, 141, 142, 246, 270, 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Капустіна Віталія Володимировича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 200,00 грн (тринадцять тисяч двісті гривень)
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його ухвалення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Додаткове рішення суду виготовлено 25 червня 2024 року.
Суддя О. Я. Ярмола