Справа № 357/1990/24
Провадження № 2-др/357/69/24
25 червня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого Ярмола О. Я. ,
при секретарі Сінчук О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5, заяву відповідача ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи доказів понесених витрат на професійну (правничу) допомогу та стягнення судових витрат,-
23.05.2024 року на адресу суду надійшла заява відповідача ОСОБА_1 , в якій вона просить долучити до матеріалів справи докази понесених витрат на професійну (правничу) допомогу та стягнути з позивача судові витрати у сумі 30 660,00 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що у відзиві на позовну заяву відповідач повідомляла, що розмір судових витрат у даній справі на момент подання відзиву складаються з витрат на професійну правничу допомогу, які становили суму 5 700 грн, а також повідомила про очікувані додаткові витрати на правничу допомогу, у зв'язку з участю її адвоката у судових засіданнях. У відзиві на підставі абз.2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України відповідач заявила, що у випадку відмови позивачу у позові протягом п'яти днів після ухвалення відповідного рішення буде подано письмові докази понесених витрат, а тому відповідач звертається до суду із вказаною заявою, та вказує що сума судових витрат на професійну правничу допомогу складає 30 660 грн.
У судове засідання учасники судового розгляду не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомленні належним чином.
Суд, вивчивши заяву сторони відповідача про стягнення судових витрат та додатки до неї, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Встановлено, що Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своїм рішенням від 22.05.2024р. задовольнив позов ОСОБА_2 , здійснив поділ квартири АДРЕСА_1 , що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , визнав у порядку поділу спільного майна подружжя, право власності за кожним по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 (а.с. 122-131).
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 1ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Положеннями статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи обставини даної справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що відповідач безпідставно звертається до суду із вказаною заявою про стягнення витрат на правову допомогу з позивача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені у повному обсязі, а тому у ОСОБА_2 не виникло обов'язку по відшкодуванню витрат відповідачу .
Згідно ч. 5 ст. 270 ЦПК України додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Керуючись ст. 133, 137, 141, 142, 258, 259, 270, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У прийнятті додаткового рішення за заявою ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи доказів понесених витрат на професійну (правничу) допомогу та стягнення судових витрат - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її постановлення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя О. Я. Ярмола