24 червня 2024 року
м. Київ
справа № 707/2883/23
провадження № 61-8304 ск24
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Новік Владислав Ігорович,на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 березня 2024 року, додаткове рішення цього ж суду від 02 квітня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» про стягнення страхового відшкодування, а також майнової та моральної шкоди,
У вересні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із указаним позовом, у якому просила стягнути з акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» (далі - АТ «СК «ТАС») на свою користь 1 649,87 грн в якості невиплаченого страхового відшкодування майнової шкоди, пов'язаної із витратами на лікування, 1 579,69 грн - пов'язаної із тимчасовою втратою працездатності, 1 242,91 грн в якості невиплаченого страхового відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Стягнути з ОСОБА_1 на свою користь в якості відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, грошову суму в розмірі 148 757,09 грн, а також стягнути солідарно з ОСОБА_1 та AT «СК «ТАС» на свою користь судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 12 000,00 грн та судові витрати, пов'язані із проведенням судової експертизи у цій справі.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 15 березня 2024 року та додатковим рішенням цього ж суду від 02 квітня 2024 року, залишеними без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 14 травня 2024 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в якості відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, грошову суму в розмірі 100 000,00 грн. В задоволенні решти позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 1 000,00 грн та судові витрати на користь ОСОБА_2 у загальному розмірі 10 355,65 грн.
06 червня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від імені ОСОБА_1 - адвокат Новік В. І. подавкасаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове, яким закрити провадження у справі в частині позову до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди та стягнути з ОСОБА_2 на його користь судові витрати на правову допомогу у розмірі 50 000,00 грн. В задоволенні заяви про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 витрат на правову допомогу у розмірі 12 000,00 грн відмовити.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначила у грошовому вимірі.
Ціна позову у цій справі становить 153 229,56 грн, яка станом на 01 січня 2024 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028*250=757 000).
Ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.
Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, яким було надано належну оцінку судами попередніх інстанцій.
У касаційній скарзі заявник посилається на випадок, передбачений підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у таких справах підлягають касаційному оскарженню.
Наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки заявник у касаційній скарзі не довів факт існування суперечності висновків судів попередніх інстанцій відносно судової практики Верховного Суду у справах з ідентичними фактичними обставинами. Доводи заявника полягають у його незгоді з оцінкою судами зібраних у справі доказів та встановлених обставин, однак не обґрунтовують фундаментальність вирішених у справі правових питань.
Інших належних та обґрунтованих доводів, які б свідчили про можливість відкриття касаційного провадження в цій справі, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі не наведено, а тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Новік Владислав Ігорович, на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 березня 2024 року, додаткове рішення цього ж суду від 02 квітня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , акціонерного товариства «Страхова компанія «ТАС» про стягнення страхового відшкодування, а також майнової та моральної шкоди.
Копію ухвали та додані до скарг матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара