Єдиний унікальний номер 728/1525/24
Номер провадження 1-кс/728/208/24
24 червня 2024 року м. Бахмач
Слідчий суддя Бахмацького районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмач скаргу ОСОБА_3 на рішення (постанову) дізнавача СД відділення поліції №1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області про закриття кримінального провадження,-
ОСОБА_3 звернувся з даною скаргою вказуючи на те, що постанова дізнавача про закриття кримінального провадження є необґрунтованою, а висновок про відсутність складу кримінального правопорушення невмотивованим, оскільки слідчим не забезпечено всебічного повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та не надано їм належної оцінки в порядку, визначеному КПК України.
Ухвалою слідчого судді від 20.06.2024 року відкрито провадження та призначено судовий розгляд на 24.06.2024 року.
В судове засідання скаржник не з'явився, при цьому надав до суду заяву про розгляд скарги без його участі, та просив її задовольнити.
Дізнавач СВ ВП № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області в судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду скарги відповідно до положень ч. 3 ст. 306 КПК України.
Технічні засоби фіксування кримінального провадження під час розгляду клопотання не застосовувались відповідно до ч.4 ст.107 КПК України.
Вивчивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023275390000220 від 27.07.2023 року, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з п. 3 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому розслідуванні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Згідно положень ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
У відповідності до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та у встановлених цим Кодексом випадках - потерпілого.
Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 26.07.2023 року до ВП № 1 Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області надійшла заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення на підставі якої розпочато кримінальне провадження за фактом відмови свідків на підставі ст..63 Конституції України відмовилися від дачі показань за № 12023275390000220 за ч.1 ст.385 КК України.
Постановою дізнавача СД ВП №1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 від 31.01.2024 кримінальне провадження № 12023275390000220 від 26.07.2023 року було закрито за відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.246 КК України.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлено відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно ч. 4 ст. 284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що його виключають, тому, прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження й оцінки слідчим доказів у сукупності.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Тобто, мотиви прийняття рішення це викладення слідчим, дізнавачем у постанові обставин і їх оцінка переконливості, що робить суть прийнятого зрозумілим не тільки для учасників кримінального провадження, а навіть сторонньому спостерігачу, тому що мотиви прийняття рішень це сукупність міркувань і доводів, за якими слідчий, дізнавач приймає своє рішення та які він наводить на підтвердження правильності власних висновків, як самостійної процесуальної особи, які є внутрішніми процесами, причинами, що спонукають слідчого, дізнавача діяти певним чином і визначають спрямованість відповідної ним дії.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v. Bulgaria), пп. 103). Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» (Tanrikulu v. Turkey), заява № 23763/94, пп. 104, та «Гюль проти Туреччини» (Gul v.Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим, дізнавачем доказів, які стосуються цього провадження в сукупності. Постанова дізнавача про закриття кримінального провадження має бути мотивованою. В ній має бути викладена суть заяви особи, фактичні обставини, а також має бути надана відповідь на всі поставлені запитання особою, що здійснює захист своїх прав.
Своє рішення дізнавач мотивув тим, що у вказаному кримінальному провадженні слідством вжито усіх заходів направлених на розкриття вказаного злочину та прийшов до висновку про закриття кримінального провадження в зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що доводи скаржника є обґрунтованими, що слідчим при закритті провадження не було всебічно, повно і неупереджено досліджено та оцінено обставини кримінального провадження. Зокрема, дізнавачем відповідно до вимог ч.2 ст.9 КПК України не було у повній мірі всебічно, повно і неупереджено досліджено всі обставини кримінального провадження, які мають істотне значення для даного кримінального провадження, не надано аналіз усім обставинам, а також не проведено достатній обсяг слідчих дій, спрямованих на установлення фактичних обставин події, тому постанова винесена передчасно і підлягає скасуванню.
Слід також зазначити, що органом досудового розслідування не вперше винесено постанову про закриття цього кримінального провадження. Попередня постанова про закриття кримінального провадження була скасована слідчим суддею. Після скасування останньої за часом постанови не були вчинені всі необхідні процесуальні дії.
Оскільки зі змістом постанови заявник ознайомився 27.05.2024 року, тому, виходячи з положень ч.1 ст. 304 КПК України, яка була повернута заявнику для доручення доказів, строк звернення до суду з даною скаргою нею не пропущено.
Керуючись ст. ст. 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на рішення (постанову) дізнавача СД відділення поліції №1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області про закриття кримінального провадження задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача СД відділення поліції №1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 12023275390000220 від 31.01.2024 року.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1