Ухвала
21 червня 2024 року
м. Київ
справа № 756/1384/20
провадження № 61-4520ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 , які підписано представником ОСОБА_2 , на рішення Оболонського районного суду м. Києва 17 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 28 березня 2024 року засобами електронного поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Оболонського районного суду м. Києва 17 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року.
ОСОБА_1 28 березня 2024 року засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду аналогічну касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Оболонського районного суду м. Києва 17 травня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2024 року касаційні скарги залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2024 року продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків касаційних скарг. Особою, яка подала касаційну скаргу, на виконання ухвали Верховного Суду від 16 квітня 2024 року ці недоліки було усунуто, зокрема подано уточнену касаційну скаргу.
У клопотанні, яке мітиться у касаційній скарзі, а також додано окремо до уточненої касаційної скарги, ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження, мотивуючи тим, що оскаржена постанова апеляційного суду не була вручена відповідачу. Повний текст постанови отримано відповідачем в канцелярії Оболонського районного суду м. Києва 28 лютого 2024 року, доказом чого є копія постанови, на якій зазначена дата засвідчення копії 28 лютого 2024 року, яка була видана нарочно канцелярією суду після написання заяви про отримання копії рішення. Також особа, яка подала касаційну скаргу, зазначає, що на виконання ухвал Верховного Суду представником здійснено ознайомлення з матеріалами справи та скопійовано аркуші справи, які містяться після розгляду справи апеляційним судом. Так, на аркуші 206 (супровідний лист) та 207 (звіт про направлення вихідної кореспонденції) містяться відомості про направлення представнику відповідача ОСОБА_6 електронного примірника постанови. Однак відповідно до постанови Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 надсилання особі рішення суду на електронну адресу не є належним врученням судового рішення і такі дії не можуть замінити належного надсилання судового рішення відповідно до статті 272 ЦПК України. Таким чином, оскільки окрім супровідного листа та звіту про направлення представнику відповідача електронного примірника постанови у справі відсутні інші докази щодо видачі (надсилання) копії постанови апеляційного суду, а тому можна вважати доведеним, що копія постанови не була належним чином вручена відповідачу до 28 лютого 2024 року. Відтак відповідач має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. На підтвердження указаних обставин суду надано: фотокопію постанови Київського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року з відміткою про її засвідчення 28 лютого 2024 року; фотокопію клопотання представника ОСОБА_2 , адресованого до Оболонського районного суду м. Києва про ознайомлення з матеріалами справи від 04 червня 2024 року; фотокопії матеріалів справи (а. с. 198 - 207, а також непронумеровані супровідні листи), зокрема супровідний лист Київського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року про направлення на електронну пошту ОСОБА_6 копії постанови та звіту про направлення вихідної кореспонденції, довідкового листа з розпискою ОСОБА_1 про отримання 28 лютого 2024 року копії постанови.
Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України)
Аналіз касаційних скарг та доданих до них матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.
Касаційні скарги подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 30 січня 2019 року у справі № 441/667/17; від 15 січня 2020 року у справі № 754/613/18; від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц; від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-ц; від 03 жовтня 2018 року у справі № 682/139/17-ц; від 15 січня 2020 року у справі № 754/613/18-ц; від 09 грудня 2020 року у справі № 209/2642/18.
Окрім того, особа, яка подала касаційні скарги, у клопотанні, яке міститься в уточненій касаційній скарзі, просить зупинити дію рішення Оболонського районного суду м. Києва 17 травня 2023 року.
Тлумачення частини восьмої статті 394, статті 436 ЦПК України свідчить, що заява про зупинення дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення. Проте в заяві про зупинення виконання рішення не вказано підстав для зупинення і до заяви не додано будь-яких доказів, які б підтверджували необхідність зупинення дії судового рішення. Тому, на підставі частини восьмої статті 394, статті 436 ЦПК України, у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 389, 390, 394, 395, 436 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Оболонського районного суду м. Києва 17 травня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року.
Відкрити касаційне провадження у справі № 756/1384/20.
Витребувати з Оболонського районного суду м. Києва цивільну справу № 756/1384/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Оболонського районного суду м. Києва 17 травня 2023 року відмовити.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 08 липня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков