14 червня 2024 року
м. Київ
справа № 757/6018/21
провадження № 61-6169ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М.,
розглянувши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування,
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування.
Позивач просив суд стягнути із держави Україна в особі Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з казначейського рахунку 19 861 200,00 грн на відшкодування моральної шкоди, 180 000,00 грн - матеріальної шкоди (витрати на професійну правничу допомогу) та 9 152,00 грн - витрат на проведення експертизи.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 05 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 частково задоволено.
Стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 1 000 000,00 грн, матеріальної шкоди -180 000,00 грн, витрати на проведення експертизи - 9 152,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 50 000,00 грн.
В іншій частині позовних вимоги відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення та частково задоволено апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 вересня 2023 року в частині задоволених позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
26 червня 2024 року Офіс Генерального прокурора через підсистему «Електронний Суд» направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 березня 2024 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 березня 2024 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. В іншій частині оскаржувані судові рішення залишити без змін.
У частині першій статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження заявник вказує пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Заявник вказує, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду з питань застосування частин першої, другої, сьомої статті 1176 ЦПК України, пункту 1 частини першої та пункту 2 частини першої статті 2 Закону України «Про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду» у взаємозв'язку з пунктом 3 «Положення щодо відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством та судом» за умови відсутності у особи процесуального статусу підозрюваного та остаточного процесуального рішення прийнятого відносно цієї особи.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Також, заявник подав до суду касаційної інстанції заяву про зупинення виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 вересня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 31 березня 2024 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Клопотання (заява) про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення або зупинення його дії, такими мотивами, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо.
Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням (дією) судового рішення.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду може бути надано копію такої постанови.
Враховуючи те, що заявник не надав доказів примусового виконання оскаржуваних судових рішень, заява про зупинення виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 вересня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 31 березня 2024 року задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 березня 2024 року.
Витребувати з Печерського районного суду міста Києва цивільну справу № 757/6018/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування.
Відмовити у задоволенні заяви Офісу Генерального прокурорапро зупинення виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 вересня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 31 березня 2024 року.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
А. С. Олійник
І. М. Фаловська