Єдиний унікальний номер 728/1427/24
Номер провадження 3/728/677/24
24 червня 2024 року Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі головуючої судді Глушко О.І. при секретарі Коваленко В.В.,
розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №1 (м.Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого,
за ст.130 ч.2 КУпАП, -
02.06.2024 року о 10 год 27 хв в м. Бахмач Ніжинського району Чернігівської області по вул. Винниченка, неподалік буд. за № 76, ОСОБА_1 керував транспортним засобом АЗЛК 21412, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного газоаналізатору Alcotest Drager 6820 з результатом 0.82 ‰. Своїми діями порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності з урахуванням положень ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст. 130 КУпАП.
Диспозицією ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь - якого з порушень, передбачених ч.1 цієї статті.
Постановою Бахмацького районного суду від 04.08.2023 року ОСОБА_1 притягувався до адміністативної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в сумі 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу, яке вчинив 27.05.2023 року.
Положеннями ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дії ОСОБА_2 слід перекваліфікувати з ч.2 ст. 130 КУпАП на ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки попередннє правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_2 вчинив 27.05.2023 року, а правопорушення, за вчинення якого відносно ОСОБА_2 розглядається вказана справа, останній вчинив 02.06.2024 року. Тобто на момент вчинення ОСОБА_2 правопорушення 02.06.2024 року відсутнє повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У КУпАП відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому у даному випадку слід застосувати аналогію закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям "правопорушення".
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Частиною першою ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У даній справі встановлено факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно й особа, яка вчинила це адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
З позиції Верховного Суду в постанові від 19 жовтня 2021 в справі №552/2540/20 вбачається, що межі повноважень суду щодо перекваліфікації/зміни кваліфікації допускаються лише в бік покращення становища особи, зокрема шляхом застосування закону про менш тяжке діяння. Закриття судом провадження у тих випадках, коли існують підстави для перекваліфікації дій не узгоджується із завданнями судочинства. Відмова від переслідування особи за наявності у її діях ознак іншого караного діяння (менш тяжкого, ніж те, у якому їй пред'явлено звинувачення) суперечитиме таким засадам як верховенство права, законність та диспозитивність, що призведе до безкарності винного і створить умови для повторної віктимізації.
Перекваліфікація інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення призведе до пом'якшення відповідальності та не порушує його прав і не змінює обставин правопорушення, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій, це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм є також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 не має посвідчення водія тому, виходячи з положень санкції ч. 1 ст.130 КУпАП, йому не може бути призначено стягнення з позбавленням права керування транспортними засобами.
З урахуванням відомостей про особу, що притягається до адміністративної відповідальності, обставин справи, суд вважає за необхідне призначити йому стягнення у виді штрафу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 130 ч. 1, 268, 283, 284, 294 КУпАП
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити вказаний штраф у передбачений ч.1 ст. 307 КУпАП п'ятнадцятиденний термін з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення і повідомити про це суд шляхом представлення документа про його сплату.
У разі несплати штрафу у зазначений строк в добровільному порядку, його стягнення проводиться примусово і з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ч. 2 ст. 308 КУпАП, який становитиме 34000 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.І. Глушко